Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/344/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/344/23 (суддя Рябчук О.С., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі №160/344/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 04 січня 2023 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким, просить: - визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427 від 03.11.2022 року № 33384-26345/Б-01/8-0400/22 по перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 17.10.2022 р.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427 виконати перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19.08.2019 року на підставі заяви від 17.10.2022 року з урахуванням виплачених сум пенсії. Позов обґрунтовано тим, що при призначенні позивачу пенсії відповідачем був врахований індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,17673 замість вірного 1,82544. Законодавством встановлено можливість для пенсіонера вибрати найбільш вигідний варіант по заробітній платі для призначення пенсії за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року. Для позивача найбільш вигідним періодом по врахуванню заробітної плати є період з 01.07.1991 року по 30.06.1996 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з застосуванням індивідуального коефіцієнту 1,82544. Проте, листом від 03.11.2022 року № 33384-26345/Б-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем при розрахунку пенсії позивача дотримано вимоги ст. 40 Закону України № 1058 та правомірно застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,17673. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції при вирішенні справи не застосував зміни в діючому законодавстві, а саме ст. 40 Закону України № 1058, що вплинуло на правильність вирішення справи. Зазначає про те, що відповідачем протиправно був врахований індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,17673 замість вірного 1,82544. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.08.2019 року та отримує пенсію за віком. 17.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,82544, а не 1,17673 за період роботи з 01.07.1991 року по 30.06.1996 року (а.с.8). Листом від 03.11.2022 року № 33384-26345/Б-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на наступне: «Розмір пенсії обчислено із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.07.1991 року по 30.06.1996 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.09.2021 року з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 р.р. (6188,89 грн.). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 1,17673. Розмір пенсійної виплати з 01.03.2022 року становить 3 245,10 грн.» (а.с.9). Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 19.08.2019 року на підставі заяви від 17.10.2022 року з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,82544 є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь. Враховуючи те, що розмір пенсії позивача обчислено із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.07.1991 року по 30.06.1996 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.09.2021 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки (6188,89 грн), суд апеляцій1ної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при розрахунку пенсії позивача дотримано вимоги ст. 40 Закону України № 1058 та правомірно застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,17673. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи згідно з умовами ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058 розраховується шляхом ділення суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а не шляхом сумування показників коефіцієнтів за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд обраних позивачем та діленням їх на 5 (60 :12). Між тим, суд апеляційної інстанції додатково зауважує на тому, що позивач у своїй позовній заяві розраховуючи собі розмір індивідуального коефіцієнту заробітної плати на рівні 1,82544 здійснив такий розрахунок шляхом сумування середніх коефіцієнтів за рік з 1991 року по 1996 року та діленням отриманої суми коефіцієнтів на 5, в той час як сума коефіцієнтів ним бралася за 6 років, а не за 5, що додатково свідчить про неправильність обрахунку позивачем такого коєфіцієнту. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі №160/344/23 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя А.О. Коршун суддя С.М. Іванов