Постанова 4824 № 357/2097/23

Справа № 756/4092/23 Суддя в суді першої інст. - Родіонов О.М. Провадження № 33/824/3425/2023 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 липня 2023 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., за участю: захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Мельника С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого інженером ТОВ «Атлант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, 11 лютого 2023 року о 21 годині 56 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по проспекту Незалежності, 80, керував транспортним засобом «Ford Fiesta», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився та був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом евакуації транспортного засобу, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Мотивуючи свої вимоги, зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необгрунтованою та невмотивованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, вказує, що на місці зупинки двічі проходив огляд на визначення стану сп`яніння з використанням технічних засобів і жодного разу не було зафіксовано стан сп`яніння, а тому викладені у протоколі обставини щодо його відмови від проходження огляду не відповідають дійсності. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 142449 від 11.02.2023 року, в якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку; - актом огляду на визначення стану сп`яніння від 11.02.2023; - направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я; - актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу; - рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 БПП у м. Біла Церква Окіпної О.; - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано викладені у протоколі обставини, а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Зазначені докази, відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5. ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово проходив огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер, але було недостатньо повітря, останній уникав проходження огляду, продував невірно прилад. Працівники поліції попередили ОСОБА_1 , що якщо він буде уникати проходження огляду, то його дії будуть розцінені, як відмова від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, нащо останній повідомив, що він все робить вірно, проте прилад несправний. ОСОБА_1 запропонували інший прилад, або пройти огляд в медичному закладі, нащо останній почав кричати, щоб йому повернули документи, що коли повернуть документи тоді він пройде огляд. Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння, однак останній уникав огляду, наданий інший газоаналізатор також продував неправильно, внаслідок чого, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння у медичному закладі та повідомили, що якщо останній буде уникати проходження огляду то відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,. З відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, надавали різні газоаналізатори, роз`яснювали порядок проходження огляду, однак останній продував прилад з недостатнім об`ємом повітря, пропускає повітря через мундштук. Відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що від керування транспортного засобу його відстороняють, ОСОБА_1 намагається сісти в автомобіль, в зв`язку з чим почалася суперечка між працівниками поліції та ОСОБА_1 . Працівники поліції склала протокол та відповідні матеріали, з якими хотіли ознайомити ОСОБА_1 , однак останній пішов з місця події, працівники поліції на службовому автомобілі наздогнали ОСОБА_1 , намагалися ознайомити його з матеріалами, але останній відмовився. Відеозаписом зафіксовано, що коли приїхав евакуатор, ОСОБА_1 перешкоджав в евакуації транспортного засобу, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, погрожував, відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в медичному закладі, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського. За таких обставин вважаю, що висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР України, не спростовуються доводами Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2023 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко