Постанова 4824 № 754/16206/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: №754/16206/21 номер провадження №22-ц/824/5663/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 квітня 2023року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних прав: судді - доповідача Білич І.М. суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., у цивільній справі №754/16206/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и л а: У жовтні 2021 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 за результатами розгляду якого, просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 14526/2017 від 20 грудня 2017 року у розмірі 65 239 грн. 07 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що 20 грудня 2017 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14526/2017, відповідно до умов якого, банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти, комісію та інші платежі, передбачені кредитним договором. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, того ж дня між сторонами укладено договір застави, предметом якого є автомобіль. Відповідач належним чином не виконала зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 20 липня 2021 року становить 65 239 грн. 07 коп. Протокольною ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року замінено первісного позивача АТ «Кредобанк» на правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» подало апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказуючи, що банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами. Натомість, відповідач свої зобов`язання щодо повернення коштів, сплати процентів, комісії та інших платежів, передбачених договором, не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунками суми заборгованості за кредитним договором та пенею, а також випискою про рух коштів по рахунку. 14 квітня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки RAVON д.н.з. НОМЕР_1 , який належить відповідачу на праві власності. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Русецьким П.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 з виконання вищевказаного виконавчого напису. 28 квітня 2021 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт, розшук майна боржника та про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року по справі № 754/7444/21. Станом на день звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою, вищевказаний виконавчий напис нотаріуса, не виконано. Таким чином, наявність виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави, не свідчить про подвійне притягнення боржника до відповідальності. Відзиву на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. На час розгляду справи до суду апеляційної інстанції сторонами в справі не було надано заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Так, судом при розгляді справи встановлено, що 20 грудня 2017 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14526/2017, відповідно до умов якого, банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ними і комісії та інші платежі, передбачені кредитним договором. Пунктом 2.1. кредитного договору визначено, що банк видає позичальникові кредит у сумі 210 579 грн. 75 коп. на строк до 19 грудня 2020 року, на наступні цілі, а саме: поточні потреби для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Ravon, номер кузова НОМЕР_2 , та для оплати страхування нещасних випадків у сумі 8 079 грн. 75 коп. Згідно пункту 2.4. договору, кредитний договір видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Пунктом 2.5. договору банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_3 . На момент укладення договору сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки, наділені первинна процентна ставка в розмірі 11,49% річних (пункт 3.3. договору). Пунктом 3.15. договору, визначено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором (п.2.1., 4.8). Відповідно до п. 4.7. договору, у випадку несвоєчасної сплати процентів, комісій, інших платежів та/або повернення кредиту право банку вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів. Відповідно до п. 5.3.1. договору позичальник сплачує на користь банку штраф, зокрема, у розмірі 0, 4 % від суми заборгованості за кредитом, щомісячно за кожен випадок порушення, невиконання або неналежного виконання обов`язків /вимог п.п. 10.1.3.1. та/або п.п. 10.1.3.3. кредитного договору. Згідно п. 5.1. договору, за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим кредитним договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. Розмір пені не може перевищувати 15 % від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання. Сторони домовилися, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим кредитним договором прирівнюється до строку позовної давності встановленої законом до основної вимоги за цим кредитним договором (п. 5.4 договору) (а.с. 27-28). В матеріалах справи наявний графік погашення заборгованості та розрахунок сукупної вартості кредиту підписаний ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 (а.с. 34). 20 грудня 2017 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави, відповідно до п. 1.1 якого, цей договір забезпечує виконання зобов`язання заставодавця та вимог ПАТ «Кредобанк», які виникають з кредитного договору № 14526/2017 від 20 грудня 2017 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі, на умовах: строк повернення кредиту - 19 грудня 2020 року, сума кредиту - 210 579 грн. 75 коп. Предметом застави є рухоме майно, автотранспортний засіб: марки Ravon, модель R2, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об`єм двигуна - 1249 куб. см., колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_1 (п. 1.2. договору). Відповідно до п. 1.4. договору, заставна вартість предмету застави визначається сторонами у сумі 157 500 грн., на строк дії договору предмет застави залишається у володінні заставодавця за адресою. Договором застави АТ «Кредобанк» надано право звертати стягнення шляхом вчинення виконавчого напису (розділ 5 договору) (а.с. 35-36). 20 травня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень, яким змінили термін погашення кредиту - до 19 грудня 2021 року включно та порядок погашення заборгованості (а.с. 33, 34). 20 грудня 2017 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 2056/17-Тз, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодо набувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням, і розпорядженням транспортним засобом Ravon, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 38). 20 травня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору заставу від 20 грудня 2017 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корсак А.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 1997, відповідно до якого, сторони дійшли згоди внести зміни до договору застави, визначивши дату повернення кредиту 19 грудня 2021 року (а.с. 37). 04 серпня 2021 року АТ «Кредобанк» направило на поштову адресу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, у якій вимагав від останньої погасити заборгованість за кредитним договором, яка станом на 22 липня 2021 рік становить 65 239 грн. 07 коп. (а.с. 46-50), яка не була отримана відповідачем та повернулася на поштову адресу відправника (а.с. 50). Згідно меморіального ордеру № 75185998 від 21 грудня 2017 року, ПАТ «Кредобанк» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 202 500 грн., відповідно до умов кредитного договору (а.с. 11). Згідно меморіального ордеру № 75186100 від 21 грудня 2017 року, кошти у сумі 8 079 грн. 75 коп. скеровані ПАТ «Кредобанк» на оплату страхових внесків, згідно договорів страхування (а.с. 12). В матеріалах справи наявна виписка про рух коштів по рахунку за період з 20 грудня 2017 року по 22 липня 2021 рік, з якої вбачається, що ПАТ «Кредобанк» було надано ОСОБА_1 кредитні кошти у загальній сумі 210 579 грн. 75 коп., з яких, кошти у сумі 8 079 грн. 75 коп. були скеровані на оплату страхових внесків. З виписки також вбачається, що ОСОБА_1 частково здійснювала погашення кредитної заборгованості (а.с. 13-25) Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту № 14526/2017 від 20 грудня 2017 року, наданого АТ «Кредобанк», у ОСОБА_1 , станом на 22 липня 2021 рік наявна заборгованість за кредитним договором у сумі 65 239 грн. 07 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 56 194 грн. 75 коп.; заборгованості за відсотками - 21 грн. 11 коп.; штрафу за невиконання не грошових зобов`язань лютий 2019 року - березень 2021 року; заборгованості за пенею по простроченій заборгованості - 12 грн. 35 коп. (а.с. 08-09). 14 квітня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис № 1233, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, а саме автотранспортний засіб марки Ravon, модель R2, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об`єм двигуна - 1249 куб. см., колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_1 , на підставі виникнення права застави у АТ «Кредобанк» відповідно до п. 5 договору застави (а.с. 42). Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. від 27 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого напису № 1233 виданого 14 квітня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. (а.с. 44). Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Русецьким П.С. від 28 травня 2021 року зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 (а.с. 45). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, а саме, виписки по рахункам, документів, які підтверджують погашення кредиту відповідачем, а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки. Колегія суддів вважає, що зазначені висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах діючого законодавства. Так, частиною першою ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1,2 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною другою ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Згідно зі ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 551 ЦК України). Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній станом на день укладення кредитного договору), меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно пункту 22.1 ст.22 вказаного Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Згідно пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання. У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 вказано про те, що виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор зобов`язаний довести, що він виконав умови кредитного договору та надав позичальнику обумовлену кредитним договором суму. Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2017 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14526/2017, відповідно до умов якого, банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти у сумі 210 579 грн. 75 коп., 8 079 грн. 75 коп. скерувати у рахунок сплати страхових внесків, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти, комісію та інші платежі, передбачені кредитним договором. Пунктом 3.3. та розділом 5 договору визначено процентну ставку та неустойку (штраф, пеню), які підлягають сплаті відповідачем за користування грошовими коштами та за порушення зобов`язань за кредитним договором, встановивши, що строк позовної давності для стягнення неустойки прирівнюється до строку позовної давності встановленої законом до основної вимоги за кредитним договором. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі та строк, встановлені договором, що підтверджується меморіальними ордерами № 75185998 та № 75186100 від 21 грудня 2022 року та випискою по рахунку з 20 грудня 2017 року по 22 липня 2021 рік, що є первинними банківськими документами. Крім того, про виконання банком своїх зобов`язань щодо видачі відповідачу кредитних коштів, свідчить і те, що кредит надавався на придбання транспортного засобу марки Ravon, модель R2, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідач придбала та передала в заставу банку з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором. При цьому, як вбачається з виписки по рахунку відповідача, остання взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором, належним чином не виконала, у зв`язку з чим, у неї утворилась заборгованість, яка станом на 22 липня 2021 рік, згідно розрахунку заборгованості наданого АТ «Кредобанк», становить 65 239 грн. 07 коп., та складається із: заборгованості за тілом кредиту - 56 194 грн. 75 коп.; заборгованості за відсотками - 21 грн. 11 коп.; заборгованості за пенею по простроченій заборгованості - 12 грн. 35 коп. Правильність розрахунку заборгованості не викликає сумнівів, оскільки відповідає виписці по рахунку, що є первинним банківським документом та графікам платежів. Будь-яких заперечень щодо розміру отриманих та неповернутих кредитних коштів, правильності нарахування та розміру заборгованості за відсотками, пенею, також доказів на підтвердження зазначеного, відповідачем не надано. Як однією з підстав для відмови суд першої інстанції також вважав, що стороною позивача не надано суду доказів щодо належного повідомлення відповідача про зміну кредиторів та розмір заборгованості, саме за її кредитним договором, який існував на момент переходу цих прав. Проте погодитися з такими висновками суду не можна, так як підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено ст.11 ЦК України. Відповідно до п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора (правовий висновок Верховного Суду, постанова від 06 лютого 2019 року у справі N 361/2105/16-ц). Також, суд першої інстанції вважав, що у разі задоволення позову, за наявності виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно, відбудеться подвійне стягнення заборгованості за одним і тим же кредитним договором. Однак, ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (ч.1 ст. 546 ЦК України). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно зі ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (частини перша, друга ст. 20 Закону України «Про заставу»). Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга ст.590 ЦК України). Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. За таких обставин звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет застави не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня (постанова Верховного Суду 09 грудня 2020 року у справі № 599/916/17 (провадження № 61-1978св19) та від 10 червня 2020 року у справі № 295/3978/14-ц (провадження № 61-47856св18). Наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет застави не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, оскільки застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості. Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, забезпеченим заставою, після пред`явлення до виконання виконавчого напису № 1233 від 14 квітня 2021 року про звернення стягнення на заставне майно. З матеріалів справи вбачається, що на даний вищевказаний виконавчий напис, є не виконаним, заборгованість за кредитним договором, не погашена. Таким чином, задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, не може вважатися подвійним стягненням боргу. Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що 21 грудня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами № 1 згідно умов якого, клієнт відступає фактору права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від фактора, а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (фінансування) клієнту. При цьому, права вимоги відступаються клієнтом фактору у день укладення акту приймання-передачі прав вимоги до даного договору та реєстру прав вимоги (додаток № 1) (т. І а.с. 77-78). Згідно витягу з додатку № 1 до договору факторингу, АТ «Кредобанк» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 14526/2017 від 20 грудня 2017 року на загальну суму 56 215 грн. 86 коп., з яких: 56 194 грн. 75 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 21 грн. 11 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом. Отже, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 14526/2017 від 20 грудня 2017 року у розмірі 56 215 грн. 86 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 56 194 грн. 75 коп.; заборгованості за відсотками - 21 грн. 11 коп.. Вимоги щодо стягнення із відповідача штрафів за невиконання не грошових зобов`язань - 9 010 грн. 86 коп. (станом на: лютий 2019 року - 479 грн. 30 коп.; березень 2019 року - 568 грн. 94 коп.; квітень 2019 року - 546 грн. 19 коп.; травень 2019 року - 523 грн. 77 коп.; червень 2019 року - 497 грн. 51 коп.; липень 2019 року -482 грн. 26 коп.; серпень 2019 року - 482 грн. 26 коп.; вересень 2019 року -431 грн. 51 коп.; жовтень 2019 року - 421 грн. 64 коп.; листопад 2019 року -384 грн. 03 коп.; грудень 2019 року - 360 грн.; січень 2020 року - 335 грн. 62 коп.; лютий 2020 року - 311 грн. 11 коп.; березень 2020 року - 311 грн. 11 коп.; квітень 2020 року - 292 грн. 17 коп.; травень 2020 року - 280 грн. 86 коп.; червень 2020 року - 273 грн. 04 коп.; липень 2020 року - 273 грн. 04 коп.; серпень 2020 року - 269 грн. 12 коп.; вересень 2020 року - 269 грн. 12 коп.; жовтень 2020 року -244 грн. 27 коп.; листопада 2020 року - 244 грн. 27 коп.; грудень 2020 року - 244 грн. 27 коп.; січень 2021 року - 244 грн. 27 коп.; лютий 2021 року - 232 грн. 98 коп.; березень 2021 року - 8 грн. 20 коп.); та заборгованості за пенею по простроченій заборгованості - 12 грн. 35 коп., не підлягають задоволенню, оскільки право вимоги у цій частині АТ «Кредобанк» не передавав ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення. Пунктом 2 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Частиною 1 ст. 1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з постановленням нового про часткове задоволення заявлених позовних вимог з зазначених вище підстав. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, на користь скаржника підлягає стягненню судовий збір у сумі 4 890 грн. 86 коп. Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених положеннями п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково. РішенняДеснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення, за яким: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором №14526/2017 від 20 грудня 2017 року, яка станом на 22 липня 2021 року складається із: заборгованості за тілом кредиту - 56 194 грн. 75 коп.; заборгованості за відсотками - 21 грн. 11 коп., всього на суму 56 215 грн. 86 коп., та судовий збір у сумі 4 890 грн. 09 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: