Ухвала КАС ВС № 640/14651/21

УХВАЛА 11 липня 2023 року м. Київ справа №640/14651/21 адміністративне провадження № К/990/22345/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, УСТАНОВИВ: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора України щодо невиплати вихідної допомоги при звільненні; стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача вихідну допомогу при звільненні в сумі 30 030,34 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні; зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить 30 030,34 грн. 22 червня 2023 року Офісом Генерального прокурора подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року. Заявник, посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить переглянути оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати їх та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Предметом спору у цій справі є питання виплати вихідної допомоги, передбаченої нормами статті 44 Кодексу законів про працю України при звільненні прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури). Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у день фактичного звільнення із займаної посади ОСОБА_1 належала до виплати вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку. Незалежно від наявності наказу прокуратури (щодо зміни формулювання причини і підстави звільнення з «пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII» на «пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України»), відповідач повинен був під час звільнення дотримуватись вимог чинного законодавства України, провести звільнення працівника у порядку, визначеному законом з виплатою всіх гарантованим законодавством коштів, в тому числі і вихідної допомоги. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що частиною п`ятою статті 51 Закону № 1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачено виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання. Верховний Суд сформував сталу практику щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема, щодо права на виплату вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України у разі звільнення прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури). Указаний висновок щодо співвідношення правових позицій Верховного Суду сформовано судом касаційної інстанції у ряді постанов. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглянув його із застосуванням статті 44 КЗпП України, пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» і відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у вказаних постановах від 28.02.2023 у справі №140/730/20, від 13.02.2023 у справі №160/7950/21, від 20.10.2022 у справі № 280/3370/21, від 29.09.2022 у справі № 260/188/21, від 15.06.2022 у справі № 280/880/21, від 11.02.2021 у справі № 420/4115/20, від 18.02.2021 у справі №640/23379/19. Отже суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до правового висновку Верховного Суду. Водночас постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку відсутня. Своєю чергою, колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. За такого правового регулювання й обставин справи - у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів відмовити.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур Н.В. Шевцова