Постанова Київський апеляційний суд № 756/5250/23

Справа № 756/5250/23 суддя в І-й інстанції Диба О.В. Провадження № 33/824/3179/2023 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 03 липня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2023 року серії ААД №259776 15 квітня 2023 року о 23 год. 05 хв. на Північному мосту у м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу для визначення стану алкогольного сп`яніння Drager Аlcotest 6820, прилад № ARHK-0515; результат огляду - 0,70 ‰; огляд фіксувався на боді-камеру № 473796. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує про те, що суд першої інстанції, розглянувши справу за його відсутності, за умови подання клопотання про перенесення розгляду справи, порушив встановлену у ст. 288 КУпАП правову норму та фактично позбавив його права на відстоювання своєї позиції у суді та судовий захист, чим порушив ст. 55 та 129 Конституції України. Також зазначає, що поліцейські фактично зупинили його без правових підстав встановлених законом. Після цього, почали проводити незаконну поверхневу перевірку, огляд та інше. Вважає, що за таких дій поліції докази зібрані у справі про адміністративне правопорушення є недопустимими. Також, поліція склала протокол з порушенням у частині доказів. Саме при складанні протоколу поліція зазначає докази його правомірності. При цьому, у протоколі оформленому стосовно ОСОБА_1 не зазначено а ні відео зйомки, а ні технічного засобу на який було здійснено відео. Фактично поліцейські ухилилися від проведення безперервної зйомки та зняли той проміжок часу, який їм був вигідний чим порушили п. 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх Справ України від 18 грудня 2016 року № 1028. Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися. В день, призначений для розгляду справи, а саме 03 липня 2023 року до канцелярії Київського апеляційного суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Пахомова Д.О. надійшло клопотання в якому захисник у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 та бажанням останнього брати особисту участь у розгляді справи просить перенести розгляд справи на більш пізнішу дату. При цьому, доказів на підтвердження вказаних обставин захисник не надав. Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов до висновку, що воно є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає. Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд дотримався вищезазначених вимог закону та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов`язана скласти протокол, в якому в обов`язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об`єктивну сторону складу зазначеного правопорушення. Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 15 квітня 2023 року о 23 год. 05 хв. на Північному мосту у м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з актом огляду на стан сп`яніння проба позитивна 0, 70 ‰. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення та долученою до нього роздруківкою з Драгера з показниками (вміст алкоголю у крові становить 0,70 ‰), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, актом огляду на стан сп`яніння, розпискою про передачу на зберігання транспортного засобу ОСОБА_1 . Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція). Відповідно положень Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції погодився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Огляд зафіксовано на нагрудні камери поліцейських №473796, 472322. За результатами огляду прилад «Драгер-6820» виявив в ОСОБА_1 0,70 проміле алкоголю. З результатами огляду водій погодився, проїхати на огляд до лікаря-нарколога в медичний заклад бажання не виявив. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 вказує про те, поліцейські зупинили його без правових підстав встановлених законом, після чого почали проводити незаконну поверхневу перевірку. Разом з тим, зазначені доводи ОСОБА_2 , не спростовують доведеного факту вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до розділу ІІ п.12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Таким чином, у відповідності до вимог Інструкції вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує, а водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я, для підтвердження чи спростування зазначених обставин. Оскільки у працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння, ними було запропоновано йому пройти огляд у встановленому законом порядку. Також, ОСОБА_1 вказує про те, що в протоколі про адміністративне порушення не зазначено ні відеозйомки, ні технічного засобу, на який було здійснено відео. Разом з тим, як зазначалося раніше, огляд на стан сп`яніння зафіксовано на нагрудні камери поліцейських № 473796, 472322, про що працівниками поліції вказано у протоколі про адміністративне правопорушення. Диск з відеозаписом долучено до матеріалів справи. Інших доводів щодо незаконності чи необґрунтованості висновків місцевого суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційна скарга не містить. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що місцевий суд надав належну оцінку діям ОСОБА_1 та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції доказів у справі про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Враховуючи зазначене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень місцевим судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б мали своїм наслідком скасування постанови, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані, а, відтак, підстави для скасування постанови суду відсутні. Керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.О. Фінагеєв