Постанова 4851 № 520/5994/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2023 р. Справа № 520/5994/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.02.23 по справі № 520/5994/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року по довідці Харківського ОТЦК та СП № ФХ 125561 від 24.02.2021 року та з 01.02.2020 року по довідці Харківського ОТЦК та СП №ФХ 125561/ВСЗ від 18.05.2021 року з обмеженням її максимального розміру - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року по довідці Харківського ОТЦК та СП № ФХ 125561 від 24.02.2021 року та з 01.02.2020 року по довідці Харківського ОТЦК та СП № ФХ 125561/ВСЗ від 18.05.2021 року без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність та здійснити виплату донарахованої пенсії єдиним платежем з урахуванням раніше отриманих сум. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 в межах справи №520/11072/21 відповідачем протиправно обмежено пенсію максимальним розміром з 01.04.2019 року та з 01.02.2020, під час проведення перерахунку пенсії позивача за оновленими довідками Харківського ОТЦК та СП. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в обмеженні з 01.04.2019 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці №ФХ-125561 від 24.02.2021 року, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та з 01.02.2020 року з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці №ФХ-125561/ВСЗ від 18.05.2021 року, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та,деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 року з 09.08.2018. В силу абз.1 п.2 розділу II Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства. Пенсію позивачу призначено з 09.08.2018, тобто після набрання чинності Законом України від 08.07.2011 №3668-VI. До того ж, абз.2 п.2 розділу II Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджено одночасно три нових взаємопов`язаних правила, а саме; 1) обмеження максимального розміру при призначенні нових пенсій показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) непорушність (недоторканність) розміру раніше призначених пенсій; 3) мораторій на перерахунок раніше призначених пенсій, розмір яких перевищує показник у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника після 31.12.2017, а саме: 1) за ч. 3 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції законів України від 08.07.2011 №3668-VI, від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за ст.2 розділу І Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI та п,2 розділу II Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність або у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011. Апелянт посилався на правову позицію постанови Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №140/3802/21 обмеження максимального розміру пенсії має загальний характер і стосується у тому числі пенсій, призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, законодавчою перешкодою для виплати органом ПФУ коштів за пенсією є діюча норма ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скрагу не скористався. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислуга років

27. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 по справі №520/11072/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.02.2021 №ФХ-125561, виданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 24.02.2021 №ФХ-125561, виданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019, із врахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 з 01.02.2020 перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 18.05.2021 №ФХ-125561/ВСЗ, виданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 29.01.2020. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2020, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці від 18.05.2021 №ФХ-125561/ВСЗ про розмір грошового забезпечення, виданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 29.01.2020, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.02.2021, із врахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. У вказаному судовому рішенні з приводу позовної вимоги здійснити виплату перерахованої суми пенсії без обмеження граничним розміром та без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (в т.ч. Постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, зазначено, що із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже заявлена позовна вимога є передчасною та задоволенню не підлягає. Судове рішення набрало законної сили. Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. На виконання зазначеного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 та з 01.02.2020, однак обмежив пенсію максимальним розміром, що підтверджено перерахунком пенсії за рішенням суду від 28.07.2022 року та розрахунком на доплати за період з 01.04.2019 року по 30.06.2022 року. Так, у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа № 2001025647) зазначено, що підсумок пенсії з надбавками складає 27671,90 грн, однак з урахуванням максимального розміру пенсії - 20270,00 грн. Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 27). Отже, пенсію позивача після здійсненого перерахунку 01.04.2019 та з 01.02.2020 на підставі оновлених довідок Харківського ОТЦК та СП обмежено максимальним розміром. Позивач не погодився з обмеженням його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, звернувся до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці №ФХ-125561 від 24.02.2021 року, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та з 01.02.2020 року з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених в довідці №ФХ-125561/ВСЗ від 18.05.2021 року, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням виплачених сум. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Відповідно до ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (із змінами та доповненнями) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати 10740 гривень. Згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Відповідно до ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній з 01.01.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Пунктом 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 визначено, що положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, вищезазначене рішення Конституційного Суду України набрало чинності з дня ухвалення, тобто 20.12.2016. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIIІ, внесено зміни у частину сьому статті 43 Закону №2262-XII, зокрема у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року. Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України №1774-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Наведене свідчить, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII норми частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії. Крім того, згідно з висновками мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 (пункт 7) Конституційний Суд України зауважує, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України). Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 10.09.2021 по справі № 300/633/19, від 24.09.2021 по справі № 370/2610/17. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що на час перерахунку пенсії та по теперішній час стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, відповідач протиправно обмежив позивачу розмір пенсії. Так, статтею 2 Закону від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" встановлено обмеження пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, призначених (перерахованих), зокрема відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Статтею 2 Закону №3668-VI встановлено обмеження пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, призначених (перерахованих), зокрема відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом № 3668-VI (пп. 8 п. 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення") також були внесені зміни до ст. 43 Закону №2262-XII, якими обмежено пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Положення ст. 2 Закону № 3668-VI та пп. 8 п. 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI за буквальним відтворенням та правовим регулюванням є тотожними. Рішенням Конституційного Суду від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення ст. 43 Закону №2262-XII в редакції, яка була запроваджена Законом № 3668-VI, а отже зазначене не дає підстави для висновку про можливість застосування до спірних правовідносин норми ст. 2 Закону №3668-VI, оскільки тотожня норма цього закону була визнана неконституційною. Висновки суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. Верховний Суд, розглядаючи справу у подібних правовідносинах, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21, з посиланням на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що у таких справах застосуванню підлягають норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із виснвоками суду першої інстанції, що на час перерахунку пенсії та по теперішній час стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, у зв`язку з чим відсутні підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром, як наслідок позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. При цьому, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду викладену у постанові від 24.06.2020 року по справі №580/234/19, оскільки під час прийняття рішень врахуванню підлягає остання практика Верховного Суду, яка вказана вище. Посилання апелянта на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 20.09.2022 у справі №140/3802/21, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини, що склались у цій справі стосувались відмови у перерахунку пенсії працівнику прокуратури, тобто відносини, що склались не є релевантними до правовідносин у даній справі. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 по справі № 520/5994/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова