Ухвала ККС ВС № 644/10452/14-к

УХВАЛА 11 липня 2023 року м. Київ справа № 644/10452/14-к провадження № 51-4149ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на судові рішення щодо останнього, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова та ухвалу Полтавського апеляційного суду у справі № 644/10452/14-к щодо засудженого ОСОБА_5 . Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. При цьому такі вимоги повинні відповідати, серед іншого, положенням ст. 436 цього Кодексу. Статтею 436 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. За змістом касаційної скарги захисник просить вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № 644/10452/14-к змінити шляхом визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначити йому покарання із застосуванням положень статей 69, 75 цього Кодексу. При цьому, не ставить жодних вимог до судового рішення суду апеляційної інстанції, яке, з огляду на приписи ч. 1 ст. 424 КПК, є предметом касаційного перегляду, а також не указує дати оскаржених судових рішень. Указана вимога не узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, передбаченими ст. 436 КПК. Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. У недотримання вказаної норми захисником додано роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, де відображена знеособлена інформація про учасників судового розгляду, що позбавляє Верховний Суд можливості встановити належність даного рішення до особи засудженого та обставин провадження, а долучена копія вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 березня 2021 року містить відмітку суду про те, що це судове рішення не набрало законної сили. Крім того, додані на виконання приписів ч. 5 ст. 427 КПК копії судових рішень повинні бути належним чином завірені відповідно до вимог розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, а саме: у прошитому, пронумерованому вигляді, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Зміст касаційної скарги захисника зводиться до тверджень про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Стаття 414 КПК передбачає, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість. Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання. Захисник стверджує про наявність підстав до призначення засудженому ОСОБА_5 менш суворого покарання у межах санкції статті, проте касаційна скарга не містить обґрунтування невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, з огляду на вид і розмір призначеного ОСОБА_5 покарання, його явної несправедливості через суворість, а також аргументованих доводів стосовно спростування висновків судів в частині призначеного за ч. 3 ст. 185 КК покарання із урахуванням того, що воно засудженому призначено у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, визначеному санкцією цієї норми. Крім того, захисник в касаційній скарзі просить змінити оскаржене судове рішення щодо засудженого ОСОБА_5 шляхом призначення йому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК, а також звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 цього Кодексу. За усталеною судовою практикою підставою для застосування приписів ст. 69 КК є встановлена судом сукупність обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, де для застосування її положень достатньо встановити принаймні дві обставини, що пом`якшують покарання, за умови, що одна із них істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину через те, що за своїм характером дорівнює впливу на обставини кримінального правопорушення притаманному тому, які законодавець застосовує для конструювання привілейованих складів кримінальних правопорушень. Враховуючи доводи захисника про наявність підстав до застосування положень ст. 69 КК, в касаційній скарзі має бути наведене обґрунтування не тільки щодо обставин, які пом`якшують покарання, а й зазначено про те, яка із встановлених судом обставин істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину. З огляду на неможливість суду касаційної інстанції досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вказане перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження і в процесуальному аспекті унеможливлює прийняття рішення, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 436 КПК. Що стосується вимоги про звільнення особи від відбування покарання з встановленням іспитового строку, то про передбачені ст. 75 КК підстави і умови для звільнення особи від відбування покарання в касаційній скарзі також не йдеться, як і не йдеться про те, яких порушень в цій частині допустили суди першої та апеляційної інстанцій. Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3