Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/7136/23

Справа № 127/7136/23 Провадження № 33/801/625/2023 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвоката Романишин К. В. на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2023 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі - МК України) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 процентів вартості товару, що становить 42601 грн 20 к. з конфіскацією транспортного засобу марки «Ford Mondeo», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0075/401000/23 від 26 січня 2023 року 03 вересня 2021 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вінниця» Вінницької митниці Затайдухом В. О. на підставі договору надано брокерські послуги ОСОБА_1 та подано митну декларацію на товар: легковий автомобіль, що був у використанні: марка - FORD; модель - MONDEO; колір: зелений: ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ; дата першої реєстрації: 28 травня 2001 року; календарний рік виготовлення: 2001; модельний рік виготовлення: 2001; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1998 см3; потужність двигуна: 85 кВт; номер двигуна: не встановлено; тип кузова: Седан; колісна формула: 4?2; кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію: 5; категорія транспортного засобу: НОМЕР_3 ; призначений для використання по дорогах загального використання: транспортний засіб не містить у своєму складі передавачі або приймачі; торговельна марка: FORD; виробник: Ford Werke A.G.: країна виробництва: DE.» Вартість транспортного засобу згідно з ЕМД складає 42601 грн 20 к. З метою здійснення декларування ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 ряд документів, в тому числі документ (рішення) щодо зняття транспортного засобу з обліку KD.5402.17452.2021 від 26 серпня 2021 року. В ході перевірки вказаного документу встановлено, що легковий автомобіль марки «Ford Mondeo», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 перебуває на центральному обліку автомобілів та водіїв в компетентних органах Республіки Польща, документ (рішення) щодо зняття транспортного засобу з обліку KD.5402.17452.2021 від 26 серпня 2021 року польськими компетентними органами не видавався. Таким чином ОСОБА_1 подав митному органу, як підставу для митного оформлення транспортного засобу марки «Ford Mondeo» підроблений документ KD.5402.17452.2021 від 26 серпня 2021 року. Захисниця ОСОБА_1 - адвокат Романишин К. В. подала апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просила постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2023 року скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не здійснював купівлю транспортного засобу, а також не знав, що митним брокером при оформленні автомобіля надано підроблений документ KD.5402.17452.2021 від 26 серпня 2021 року. Крім того надана інформація митних органів Рспубліки Польща щодо продажу зазначеного автомобіля не може бути належним і допустимим доказом, оскільки в поданій митним органом копії інформації митних органів Республіки Польща, яка приєднана до протоколу про порушення митних правил, виконана на іноземній мові. При оформленні свого транспортного засобу ОСОБА_1 не мав умислу порушувати митні правила, передбачені частиною першою статті 483 МК України, оскільки автомобіль з обліку знімав попередній власник транспортного засобу «BAK PIOTER DANKOV», а підготовкою документів займалась фірма «АВТОЄВРОСИЛА», а саме ФОП ОСОБА_4 , від імені якої діяв чоловік на ім`я ОСОБА_5 . Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Частиною четвертою статті 2 КУпАП установлено, що питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним Кодексом України. Згідно з статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. За змістом статей 245, 252, 280 КУпАП та статей 486, 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (частина перша статті 458 МК України). Згідно з частиною першою статті 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги ( з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Висновок суду першої інстанції про те, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, тобто переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України встановлена судом першої інстанції на підставі належних і допустимих доказів, зокрема: - протоколу про порушення митних правил № 0075/401000/23 від 26 січня 2023 року, відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_1 подав митному органу, як підставу для митного оформлення транспортного засобу марки «Ford Mondeo» підроблений документ (рішення) щодо зняття транспортного засобу з обліку KD.5402.17452.2021 від 26 серпня 2021 року; - відповіді митних органів Республіки Польща№ 0201-IGM.541.387.2022.15.JC (яка надійшла листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби № 26/26-04/7.12/1666 від 18 жовтня 2022 року), згідно з якою легковий автомобіль, що був у використанні: марка - FORD; модель - MONDEO; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 перебуває на центральному обліку автомобілів та водіїв в компетентних органах Р. Польща. Документ (рішення) про зняття транспортного засобу з обліку KD.5402.17452.2021 від 26 серпня 2021 року польськими компетентними органами не видавався; - доповідної записки головного державного інспектора оперативного відділу УБК та ПМП Новицького О. Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, оскільки не здійснював купівлю транспортного засобу, апеляційний суд відхиляє з огляду на положення статті 4, частини четвертої статті 264, статті 483 МК України та вважає, що надання декларантом митному органу підроблених документів (фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів), які були підставою для переміщення автомобіля через митний контроль є діями, спрямованими на таке переміщення товару з приховуванням від митного контролю. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не знав, що митним брокером при оформленні автомобіля надано підроблений документ KD.5402.17452.2021 від 26 серпня 2021 року, не заслуговують на увагу, тому що відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, є декларант ОСОБА_1 , який відповідно до вимог статті 266 МК України несе відповідальність, передбачену МК України у повному обсязі. ОСОБА_1 повинен був розуміти, що підписуючи заяву, в якій він підтвердив, що автомобіль знятий з обліку в країні відправлення, і подаючи її митному органу, він фактично взяв на себе відповідальність за достовірність цих відомостей. Оцінивши досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі. Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог статті 33 КУпАП та призначив адміністративне стягнення з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини першої статті 483 МК України, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись статтями 294 КУпАП, 483 МК України апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвоката Романишин К. В. залишити без задоволення, а постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк