Ухвала КАС ВС № 560/8400/21

УХВАЛА про повернення касаційної скарги 10 липня 2023 року м. Київ справа № 560/8400/21 адміністративне провадження № К/990/22636/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив: -визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за віком в період з 13.04.2000 по 07.07.2021; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з правильним застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати-ІКс, індивідуального коефіцієнту страхового стажу-Кс, відповідно Кз=2,38139, Кс=1,64666, а також врахувати період навчання згідно довідки з 01.03.1960 року по 15.06.1960 року в Кам`янець-Подільській автомобільній школі ТСОУ від 6 травня 2021 року, вихідний №

30. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його навчання у Кам`янець-Подільській автомобільній школі ТСОУ з 01.03.1960 по 15.06.1960, викладену у листі відповідача від 06.01.2021 № 91-6200/Х-03/8-2200/21. Зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, період його навчання у Кам`янець-Подільській автомобільній школі ТСОУ з 01.03.1960 по 15.06.1960. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями в частині незадоволених позовних вимог, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого. Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник формально посилається на передбачені частиною п`ятою статті 328 КАС України виключні підстави, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності. Однак у касаційній скарзі скаржник не визначає конкретну виключну підставу, за якої допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, та жодним чином не обґрунтовує наявність такої виключної підстави. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Суддя Н.В. Коваленко