Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/11737/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Желік О.М. 10 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/11737/22 пров. № А/857/10686/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі № 380/11737/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ : 26.08.2022р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив суд: - визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2018 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення; - зобов`язати перерахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення за 2014-2018 роки з урахуванням у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення (за виключенням раніше виплачених сум). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2014-2015 роках, а також щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки. Крім того, суд зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2015 роки з урахуванням у її складі індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, а також за 2016-2018 роки з урахуванням у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди. Також, суд визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2014-2015 роках, а також щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2017 році. Одночасно, суд зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2014-2015 роках з урахуванням у її складі індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, а також у 2017 році з урахуванням у її складі щомісячної додаткової грошової винагороди. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Не погоджуючись із даним рішенням апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023р. скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Згідно ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 14.01.2020р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №8 від ОСОБА_1 , виключено з 14.01.2020р. із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Із змісту довідки №71/1/674 про нараховане грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення видно, що в період з 01.01.2011р. - 14.01.2020р. ОСОБА_1 , у період з січня 2014 року - грудень 2015 року нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення; у період з квітня 2014 року - лютий 2018 року нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода. 14.07.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2013-2014 роки, з урахуванням у їх складі щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. 05.08.2022р. листом №71/1/365 військова частина НОМЕР_1 відмовила позивачу у виплаті вказаної допомоги, оскільки відсутні правові підстави для здійснення перерахунку матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення. ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ст.4 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення» видно, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р. визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році -103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка). Відповідно до п.2, п.4 зазначеного Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. За змістом п.5 цього Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз.1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. 01.03.2018р. вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців. В п.2 цієї Постанови видно, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Як видно з матеріалів справи, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 в період 2016 р.- 2018 р. не нараховувалась та не виплачувалась; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2018р. не нараховувалась та не виплачувалась, у 2017р. виплачувалась в розмірі - 5151,63 грн. Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підставою для врахування індексації апелянт покликається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021р. у справі №380/76/21 та випискою по картковому рахунку «Приватбанку». Разом з тим, ОСОБА_1 вказане рішення з відміткою про набрання законної сили не надавав суду. Крім того, виписка по картковому рахунку «Приватбанку» в даному випадку не може бути належним та допустимим доказом, оскільки в такій не зазначено, що нарахування та виплата відбулась саме на виконання рішення суду у справі №380/76/21, яке набрало законної сили. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду не надання позивачем належних та допустимих доказів про нарахування та виплату індексації у 2016-2018 роках та не нарахування та не виплату у 2016р.-2018р. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016р.-2018р. позов в частині вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2016р.-2018р. з врахуванням в їх складі індексації грошового забезпечення до задоволення не підлягає за безпідставністю вимог. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі військової частини Військової частини НОМЕР_1 діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі № 380/11737/22- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10.07.2023р.