Постанова 4824 № 369/8048/22

Єдиний унікальний номер справи 369/8048/22 Провадження №22-ц/824/8564/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2023 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Сас Ю.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначив, що 21 червня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис №440.Від шлюбу сторони дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося. Подальше спільне життя та збереження шлюбу між Позивачем та Відповідачем є неможливим через різні характери, погляди на життя та інтереси, що неодноразово приводило до непорозумінь, тому позивач просив шлюб між ним та відповідачем, укладений та зареєстрований 21 червня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №440, - розірвати. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року позов задоволено; шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 21 червня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №440 - розірвано; після розірвання шлюбу прізвища сторін залишено без змін. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просила апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволені позову. Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 24.05.2023 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Матюшко В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання заявник зазначав про неможливість ОСОБА_1 прибути у судове засідання у зв`язку з перебуванням останньої поза межами України та зазначив про її бажання приїхати та брати особисту участь у розгляді справи. Окрім того адвокат зазначав також про свою неможливість прибути в судове засідання у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. Дослідивши вищевказане клопотання колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про неможливість прийняття вказаних у клопотанні обставин та задоволення такого клопотання з огляду на наступне: Зазначаючи про перебування ОСОБА_1 поза межами України, її представником не було надано до апеляційного суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного. Не може колегія суддів вважати такими доказами копії квитків на ім`я ОСОБА_1 від 07.01.2023 року за маршрутом Київ - Коін та від 28.01.2023 року за маршрутом Київ-Франкфурт, оскільки вказані документи можуть свідчити лише про те, що у вказані дати у січні місяці 2023 року відповідач мала два квитки на вказані маршрути. В той же час вказані квитки самі по собі не свідчать про її місцезнаходження на даний час. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово подавав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи їх відсутністю у м. Києві, однак кожного разу зазначала, що має бажання брати участь у судовому засіданні особисто і має намір повернутися в Україну в найкоротший термін після таких заяв. Зазначене в своїй сукупності свідчить як про вчинення відповідачем дій, що сприяють затягуванню розгляду справи, так і про відсутність належним чином доведених обставин щодо існування об`єктивних перешкод, які унеможливлюють явку відповідача у судове засідання. У вищевказаному клопотанні адвокат також зазначає, що й він не може прибути в судове засідання у зв`язку із тим, що зайнятий у іншому судовому засіданні. Знову ж таки, належних доказів як самого існування такої іншої цивільної справи, так і дати її розгляду, адвокатом до суду не представлено. Не може вважатися таким доказом аркуш, на якому надруковано посилання на існування справи № 756/16568/21-ц, оскільки даний аркуш не містить жодного реквізиту, який має мати документ (орган видачі, підпис уповноваженої особи, печатка, тощо). Крім того, на зазначеному аркуші взагалі не вказано будь-якої інформації стосовно дати та часу розгляду справи. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. В ході розгляду справи судом встановлено, що 21 червня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис №440, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яке видано повторно серії НОМЕР_1 . Від шлюбу сторони дітей не мають. Задовольняючи позов, суд першої інстанції оцінив позицію позивача щодо того, що збереження сім`ї є неможливим, відтак прийшов до висновку про те, що є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше збереження шлюбу і спільне життя подружжя поза волі особи є неприпустимим. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції. Не погоджуючись із рішенням суду, апелянт зазначав про те, що позивач в якості підстав для розірвання шлюбу зазначив наступне: 1. погіршення подружніх відносин зумовлене численними вмовляннями, проханнями та маніпуляціями зі сторони відповідача щодо дарування нерухомості; 2. шантажування та психологічний тиск на позивача під час погіршення його стану здоров`я задля отримання у власність нерухомості; 3. після дарування нерухомості хамське поводження з позивачем, виявлення неповаги, зневага. 4. відмова відповідача від повернення подарованого майна позивачем; 5. відповідач систематично влаштовує сварки, пише брехливі заяви до поліції, систематично погрожує позбавленням життя та вчиняє побої. Апелянт зазначає, що вказані обставини не відповідають дійсності, у зв`язку з чим вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з позицією апелянта. Зазначені апелянтом мотиви позивача для подання позову не були предметом дослідження суду першої інстанції. З цього приводу суд не встановлював обставин та не надавав їм правової оцінки. За таких умов ті доводи, якими апелянт обґрунтовує неналежність рішення суду першої інстанції, не відповідають дійсності. В ході розгляду справи судом було досліджено питання, чи є виваженою позиція позивача, чи можливе збереження шлюбу. Отримавши негативну відповіді на вказані питання, зважаючи на усталеність позиції позивача з цього приводу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько