Ухвала ККС ВС № 752/1986/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2023 року м. Київ Справа № 752/1986/23 Провадження № 51 - 4031 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року щодо ОСОБА_5 , встановив: Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 27 січня 2023 між прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і його захисником ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022100000000136.Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про призначення справи до судового розгляду та кримінальне провадження повернуто для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України. Прокурор, не погодившись із вказаною ухвалою районного суду, оскаржив її у апеляційному порядку. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що, закривши апеляційне провадження, апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і суперечності у своїх висновках. Прокурор вказує на те, що апеляційний суд відповідно до вимог ст.419 КПК України не перевірив всі доводи, наведені прокурором в апеляційній скарзі та не надав на кожен з них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до касаційної скарги копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди визначено ст. 474 КПК України. Згідно зі ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне з таких рішень: затвердити угоду або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу. Крім того, у ст. 314 КПК України закріплено, які саме рішення прийняті судом під час підготовчого провадження у кримінальному провадженні підлягають оскарженню в апеляційному порядку. Зокрема, до таких рішень віднесено ухвалу про повернення обвинувального акта, або ухвалу про повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Оскарження ж рішень суду про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення кримінального провадження прокурору цією нормою не передбачено. Положеннями ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 27 січня 2023 між прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і його захисником ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022100000000136 та відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про призначення справи до судового розгляду і кримінальне провадження повернуто для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Крім того, апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, оскарження якого в апеляційному порядку чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено, та, беручи до уваги, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказане судове рішення було відкрито, дійшов правильного висновку про необхідність закриття апеляційного провадження, що узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598 кмо 19), а тому апеляційний суд діяв відповідно до вимог КПК України та з урахуванням правових висновків Верховного Суду прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення. Отже, доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є безпідставними. Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року щодо ОСОБА_5 . Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3