Ухвала ККС ВС № 712/2994/20

УХВАЛА 10 липня 2023 року м. Київ справа № 712/2994/20 провадження № 51-2114ск20 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року щодо останнього, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій він порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 6 цієї статті. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Натомість захисник у касаційній скарзі в обґрунтування незаконності оскаржених судових рішень посилається, серед іншого, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, згідно зі ст. 425 КПК захисник має право подати касаційну скаргу лише в межах, що стосуються інтересів засудженого. Натомість захисник ОСОБА_4 , який представляє інтереси засудженого ОСОБА_5 , всупереч наведеним положенням КПК, обґрунтовуючи незаконність оскаржених судових рішень щодо ОСОБА_5 , наводить доводи щодо допущених порушень процесуального закону під час проведення слідчих дій і стосовно інших засуджених. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону. Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Однак, вимоги захисника у касаційній скарзі про зміну оскаржених судових рішень в частині зменшення сум, які підлягають стягненню з його підзахисного за цивільними позовами у справі, і обмеження їх сумами стягнення лише на користь одного з потерпілих, а також про відмову в задоволенні інших позовних вимог не належать до переліку рішень, які має право прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Крім цього, захисник всупереч вимогам ч. 6 ст. 427 КПК не додав до касаційної скарги її копій у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження. Вказане стосується і доданих до касаційної скарги додатків. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3