Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/2758/23

10.07.23 33/812/290/23 Справа № 490/2758/23 Провадження № 33/812/290/23 ПОСТАНОВА Іменем України 04 липня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Тищук Н.О., із секретарем Ковальським Є.В., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає по АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 122-4, 124 КУпАП У С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 414090, ОСОБА_1 об 11 год 55 хв, рухаючись по вул. Нікольській, в районі будинку № 56 в м. Миколаєві, керувала транспортним засобом «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була не уважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою, розпочинаючи рух заднім ходом не дотрималась безпечного бокового інтервалу та допустила контактування з припаркованим транспортним засобом «Nissan Teana» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого знаходився поза межами транспортного засобу. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила пункт 2.3 б, 10.9, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КупАП. Після вчинення ДТП, водій ОСОБА_1 залишила місце пригоди, чим порушила пункт 2.10 «а» Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП. Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 122-4 та 124 КУпАП та призначено покарання за статтею 124 КУпАП 850 грн. штрафу, за статтею 122-4 КУпАП 3400 грн. штрафу. На підставі статті 36 КУпАП ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у вигляді стягнення штрафу 3 400 грн. 16 червня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову суду. В апеляційній скарзі просила постанову змінити в частині визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, зазначала, що не помітила моменту контактування з автомобілем Nissan Teana» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у зв`язку з незначними його пошкодженнями та шумом на вулиці, тому залишення нею місця вчинення ДТП не була з її боку навмисними діями. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступного. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (частина 1 статті 251 КУпАП). Пленум Верховного Суду України у пункті 7 Постанови № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Правила дорожнього руху України (надалі - ПДР України) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.3). Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9). З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 23 березня 2023 року об 11 год 55 хв, ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Нікольській, в районі будинку № 56 в м. Миколаєві, керувала транспортним засобом «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була не уважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою - розпочинаючи рух заднім ходом не дотрималась безпечного бокового інтервалу та допустила контактування з припаркованим транспортним засобом «Nissan Teana» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого знаходився поза межами транспортного засобу. Місце вчинення ДТП залишила. З пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що коли вона повернулася до автомобіля, свідок ОСОБА_3 повідомив її про те, що автомобіль «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з місця паркування, зачепив та пошкодив її авто, та надав відео з реєстратора. Проте, в матеріалах справи відсутні пояснення безпосереднього свідка події ОСОБА_3 . З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відео файлу реєстратора автомобіля ОСОБА_3 вбачається, що автомобіль «Daewoo Matiz» виїжджає з місця парковки у безпосередній близькості до іншого автомобіля. У подальшому видно, що переконавшись у відсутності інших авто, які рухаються в попутному напрямку, водій автомобіля «Daewoo Matiz» виїхав на свою смугу руху і поїхав у невідомому напрямку. Факту контактування транспортних засобів ОСОБА_1 не оспорює, будь-якого звуку, який міг би вказувати на контактування автомобілів, з відео не чути. За таких обставин доданий до матеріалів справи відеодоказ не спростовує тверджень ОСОБА_1 про те, що вона не відчула контактування з автомобілем ОСОБА_2 та саме тому поїхала з місця ДТП. Також з дослідженого відео вбачається, що на тротуарі поряд з припаркованими на узбіччі дороги автомобілями знаходиться чоловік, який розмовляє по телефону, стоячи у безпосередній близькості до передньої частини автомобіля ОСОБА_2 . Під час виїзду автомобіля ОСОБА_1 з місця парковки та протягом усього часу її руху, чоловік не виказує поведінки, яка могла б свідчити про те, що він намагався повідомити ОСОБА_1 про контактування транспортних засобів, на яке він мав би рефлекторно відреагувати. Крім цього з відео вбачається, що безпосередній свідок обставин події ОСОБА_3 , жодної реакції на контактування між автомобілями не проявляє, будь-яким чином попередити, подати звуковий сигнал чи вийти з припаркованого авто та шляхом жестикуляції повідомити про контактування ОСОБА_1 , не намагається. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2,3 «б», 10.9 та 13.1 Правил дорожнього руху. Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що «…будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі…». Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу. Тобто, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу. За змістом статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, як і в доданих до протоколу про адміністративне правопорушення поясненнях, ОСОБА_1 зазначала, що виїжджаючи з місця паркування контактування з автомобілем потерпілої не відчула, тому продовжила рух. Після того, як дізналася, що її розшукує поліція, за наданим номером телефону зв`язалася з працівником поліції та від нього довідалася про те, що стала учасником ДТП. Отже, надані ОСОБА_1 пояснення свідчать про відсутність у неї прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП. Будь-яких інших переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, та доказів на спростування її пояснень, наданих працівникам поліції та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, матеріали справи не містять. Отже, підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 122-4 КУпАП, в наявних матеріалах справи апеляційний суд не знайшов. За таких обставин, спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження та наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП "поза розумним сумнівом" не є доведеною. Відтак, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, а тому відповідно до правил пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення за цією статтею скасувати. В іншій частині постанову залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Тищук