Ухвала КЦС ВС № 456/2083/21

Ухвала 07 липня 2023 року м. Київ справа № 456/2083/21 провадження № 61-9876ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_1 , Стрийської міської ради Львівської області про визнання незаконним рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) (далі - Самбірська КЕЧ) звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , Стрийської міської ради Львівської області, в якому просив суд: - визнати недійсним рішення ХІІ сесії VІІ демократичного скликання Стрийської міської ради Львівської області від 12 вересня 2017 року № 405 у частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,01 га по АДРЕСА_1 ; - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,01 га по АДРЕСА_1 , кадастровий 4611200000:06:003:0006. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року, у задоволені позову заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Самбірської КЕЧ до ОСОБА_1 , Стрийської міської ради Львівської області про визнання незаконним рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено. 29 червня 2023 року Самбірська КЕЧ засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року (надійшла до суду 03 липня 2023 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Зазначає, що копію оскаржуваної постанови ними було отримано засобами електронного зв`язку 02 червня 2023 року, що підтверджено доказами. Дослідивши клопотання заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги. Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга Самбірської КЕЧ не відповідає зазначеним вище вимогам закону. У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного провадження, на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, а саме на пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України. Зокрема, заявник не вказує, які саме обставини суд встановив на підставі яких конкретно недопустимих доказів. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотки від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Самбірської КЕЧ звернувся до суду з позовом у 2021 році та заявляв одну позовну вимогу майнового характеру, а саме: витребування майна із чужого незаконного володіння, та одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме:визнання рішення недійсним. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн (максимальний розмір судового збору для юридичних осіб за подання позовної заяви майнового характеру - 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 794 500 грн). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості спірної земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази). Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1,5% від ціни спірного майна помноженого на 200%) та судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру (2 270,00*200% = 4 540,00 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Також заявником порушено вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не зазначено рішення, які оскаржуються. У касаційній скарзі заявник зазначає, що оскаржується «постанова Львівського апеляційного суду від 25 травня 2023 року». Однак, Львівським апеляційним судом у справі № 456/2083/21 прийнята постанова 15 травня 2023 року. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Клопотання Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити Самбірській квартирно-експлуатаційної частині (району) процесуальний строк для подачі касаційної скарги. Касаційну скаргу Самбірської квартирно-експлуатаційної частини (району) на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць