Ухвала КГС ВС № 910/7759/22

УХВАЛА 05 липня 2023 року м. Київ cправа № 910/7759/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р. за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від позову при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Стасюк С.В.) від 24.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В.) від 28.03.2023 у справі №910/7759/22 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай", Товариства з обмеженою відповідальністю "Майсен" про визнання недійсними рішень загальних зборів та поновлення на посаді за участю представників учасників справи: позивача 1 - Білоцерковець Н.В. , Архіпов О.Ю. позивача 2 - Білоцерковець Н.В. , Архіпов О.Ю. відповідача 1 - Новосад Т.О. відповідача 2 - не з`явилися ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" (далі - ТОВ "ФК "Скай") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Майсен" (далі - ТОВ "Майсен") про: - визнання недійсним рішення учасника ТОВ "ФК "Скай", яким є ТОВ "Майсен", №1 від 24.06.2022 в частині припинення 24.06.2022 повноважень ОСОБА_2 як члена виконавчого органу товариства - заступника директора ТОВ "ФК "Скай" та у частині звільнення 24.06.2022 ОСОБА_2 з займаної посади заступника директора ТОВ "ФК "Скай"; - визнання недійсним рішення учасника ТОВ "ФК "Скай", яким є ТОВ "Майсен", від 24.06.2022 про призначення на посаду заступників директорів ТОВ "ФК "Скай" Дриги О.В. та Прусакової О.М. ; - поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника директора ТОВ "ФК "Скай"; - визнання недійсним рішення учасника ТОВ "ФК "Скай", яким є ТОВ "Майсен", від 24.06.2022, яким припинено повноваження ОСОБА_1 як члена виконавчого органу товариства - заступника директора ТОВ "ФК "Скай" та звільнено з займаної посади заступника директора ТОВ "ФК "Скай"; - визнання недійсним рішення учасника ТОВ "ФК "Скай", яким є ТОВ "Майсен", від 24.06.2022 про призначення на посаду заступників директорів ТОВ "ФК "Скай" Дриги О.В. та Прусакової О.М. ; - поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора ТОВ "ФК "Скай". Вимоги позивачів обґрунтовані тим, що припинення їх повноважень як членів виконавчого органу ТОВ "ФК "Скай" є незаконним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 910/7759/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судове рішення мотивоване тим, що припинення повноважень позивачів як членів колегіального виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" та заступників директора товариства відбулося згідно з частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, а звільнення позивачів з посад заступників директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" - згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України на підставі рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай", яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Майсен", № 1 від 24.06.2022. Питання про звільнення позивачів з посади заступників директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Скай" було розглянуте загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Скай" від 24.06.2022 (рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Скай" № 1 від 24.06.2022), якими ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з посад заступників директора з 24.06.2022 та призначення заступниками директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Скай" Дригу О.В. та Прусакову О.М . Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 910/7759/22 залишено без змін. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №910/7759/22, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, якою просять рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №910/7759/22 на 05.07.2023. 04 липня 2023 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про відмову від позову, засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В., в яких позивачі просять прийняти відмову від позову, визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №910/7759/22 та закрити провадження у справі. Пункт 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачає право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог). Відповідно до статті 307 Господарського процесуального кодексу України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Верховний Суд констатує, що відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства. З огляду на зазначене вище, підставами для відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №925/2151/14, від 08.10.2020 у справі №910/5084/16. Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства. Отже, право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі у судах апеляційної та касаційної інстанцій, гарантується, тому позивач наділений правом відмовитися від позову, зокрема, в суді касаційної інстанції, і така заява повинна відповідати вимогами статті 191 Господарського процесуального кодексу України. Суд встановив, що заява про відмову від позову ОСОБА_1 підписана особисто - ОСОБА_1 , а справжність підпису засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В та зареєстровано в реєстрі за №899 03.07.2023. Заява про відмову від позову ОСОБА_2 підписана особисто - ОСОБА_2 , а справжність підпису засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В та зареєстровано в реєстрі за №900 03.07.2023. В судовому засіданні, яке відбулось 05.07.2023, уповноважені представники позивачів підтримали вказані заяви. Суд роз`яснив представникам сторін правові наслідки відмови позивачів від позову та закриття провадження у справі, передбачені частиною третьою статті 231 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. При цьому представники учасників справи підтвердили свою обізнаність з правовими наслідками прийняття відмови позивачів від позову та закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. З огляду на зазначене вище та враховуючи, що заяви про відмову від позову підписані та подані особисто позивачами, Суд роз`яснив наслідки відповідної процесуальної дії, а зазначена відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого положеннями статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмови позивачів від позову . Відповідно до пункту 6 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині. У зв`язку із прийняттям Судом відмови позивачів від позову, Верховний Суд визнає нечинними судові рішення першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у цій справі. Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною другою статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Аналогічні норми закріплені в частині четвертій статті 7 Закону України "Про судовий збір". На підставі наведеного скаржникам підлягає поверненню 50% сплачених ними сум судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, що становить 9 924,00 грн на користь ОСОБА_1 , та 9 924,00 грн на користь ОСОБА_2 . Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235, 307, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В :

1. Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від позову у справі №910/7759/22 задовольнити.

2. Прийняти відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від позову у справі №910/7759/22.

3. Визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №910/7759/22 .

4. Закрити провадження у справі №910/7759/22.

5. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50% судового збору за подання касаційної скарги, сплаченого згідно з квитанцією від 02.05.2023 № Р24А1151353847D4418, у розмірі 9 924,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн.

6. Повернути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України 50% судового збору за подання касаційної скарги, сплаченого згідно з квитанцією від 03.05.2023 №В6К4-95Т4-7ВМ6-58СХ, у розмірі 9 924,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Студенець Судді О. Баранець О. Кібенко