Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/2626/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/2626/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Бородіна Л.І. , суддя Шевель О.В. за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни (вх. № 1015 Х/2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (вх. № 1016 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жиляєвим Є.М., повний текст складено 27.04.2023, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар", м.Харків, до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика", м. Харків,

2. Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни, м. Харків, про стягнення 159519,54 грн ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" та Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни, в якому просив суд (з урахуванням заяви про зміну позову, яка прийнята ухвалою суду від 07.03.2023): - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" 104820,74 грн компенсації коштів за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011; - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" 25849,20 грн вартості послуг з експлуатації будівлі за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011; - стягнути з фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" 28849,60 грн вартості комунальних послуг за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (код ЄДРПОУ 30655683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (код ЄДРПОУ 35245300) 69880,49 грн компенсації коштів за договором №01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (код ЄДРПОУ 30655683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (код ЄДРПОУ 35245300) 25849,20 грн вартості послуг з експлуатації будівлі за договором №01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (код ЄДРПОУ 35245300) 28849,60 грн вартості комунальних послуг за договором №01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (код ЄДРПОУ 30655683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (код ЄДРПОУ 35245300) 968,79 грн судового збору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (код ЄДРПОУ 35245300) 968,79 грн судового збору. У решті позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; судові витрати зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" також не погодилось з вказаним рішенням місцевого господарського суду та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; судові витрати зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2626/22. 07.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2626/22. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни (вх. № 1015 Х/2) та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (вх. № 1016 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційних скарг відбудеться 04.07.2023 о 10:45 годині; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 28.06.2023, для подання заяв, клопотань, тощо - до 30.06.2023. Крім того, з огляду на те що вказані апеляційні скарги поданні на один і той самий процесуальний документ колегія суддів вирішила призначити до спільного розгляду вказані апеляційні скарги. 20.06.2023 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшов відзив на апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (вх.№7144), в якому, заперечуючи проти доводів апелянтів, просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22 без змін, а апеляційні скарги відповідачів - без задоволення Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В. 03.07.2023 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від представника 2-го відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 7716), в якому заявник просить витребувати у КП "Харківські теплові мережі" інформацію про наявність у ФОП Полянської В.О. укладеного договору № 11985 від 01.10.2009 особовий рахунок об`єднаний 17300-2340, згідно якого здійснюється постачання теплової енергії за адресою здійснення ФОП Полянською В.О. господарської діяльності: м.Харків пр. Науки 36, про наявність чи відсутність заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії (стан розрахунків за особовим рахунком 17300-2340), про наявність листування між сторонами щодо вказаного договору, а також належним чином засвідчені копії документів: договір № 11985 від 01.10.2009 особовий рахунок об`єднаний 17300-2340; довідку про стан розрахунків між КП "Харківські теплові мережі" та ФОП Полянська В.О. за особовим рахунком НОМЕР_2 , копії листування між ФОП Полянська В.О. та КП "Харківські теплові мережі". Вказане клопотання обґрунтовано тим, що вказані докази, на думку заявника, спростовують доводи позивача у справі про наявність у відповідача заборгованості зі сплати комунальних витрат в частині теплової енергії, оскільки вказаними доказами підтверджується, що між відповідачем та КП "ХТМ" укладений окремий договір, згідно якого ним споживається теплова енергії, а відтак вказані обставини спростовують наявність обов`язку відповідача здійснити компенсацію таких витрат позивачу. Щодо заходів які відповідач вжив для отримання вказаних доказів, заявником повідомлено про звернення у березні 2023 року з відповідним адвокатським запитом, проте відповідь на вказаний лист було отримано лише 29.06.2023, що підтверджується листом від 23.06.2023 №06-40/6892. Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 04.07.2023 розпочалось за участю представника апелянтів, який просив суд апеляційної інстанції залишити подане ним клопотання про витребування доказів без розгляду. Враховуючи, що вказане клопотання подано до суду апеляційної інстанції 03.07.2023, тобто з пропуском строку, встановленого ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, що в силу приписів частини 2 статті 118 ГПК України є підставою для залишення цього клопотання без розгляду, зважаючи на відмову заявника від цього клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення клопотання про витребування доказів (вх. № 7716 від 03.07.2023) без розгляду. Присутній в судовому засіданні представник апелянтів надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційних скарг, просив суд апеляційної інстанції апеляційні скарги задовольнити, скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційних скарг, зазначивши про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції; просив апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини. За твердженнями відповідачів, 01.03.2009 між Фізичною особою-підприємцем Полянською Вітою Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" укладений договір №01032009П оренди нежилих приміщень під офіс з комплектом меблі та офісного устаткування (столи, стільці, комп`ютери, факси, телефони та інше), відповідно до якого орендодавець (відповідач 2) зобов`язався передати орендарю (відповідачу 1) в оренду, в тимчасове використання нежилі приміщення. У подальшому, 04.05.2016 між Фізичною особою-підприємцем Полянською Вітою Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" укладений договір №04052016П оренди нежилих приміщень, що перебувають у власності орендодавця, під офіс з повним комплектом стандартних меблів і офісного обладнання, що знаходиться в ньому (столи, стільці, комп`ютери, факси, телефони та інше), відповідно до положень пунктів 5.7, 5.8 якого вартість комунальних і інших експлуатаційних послуг не входять в орендну плату та сплачується орендарем самостійно за окремо укладеними договорами з постачальниками послуг, чи за договором з обслуговуючою організацією; інші види платежів, які не узгоджені в даному договорі, орендар сплачує самостійно за окремо укладеними договорами чи рахунками (т.1, а.с.184-185). З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (далі ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар", сторона-1, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (далі ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", відповідач 1, сторона-2), Полянською В.О. (далі строна-3 , відповідач 2) укладено договір № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсацією частини вартості комунальних послуг (надалі - договір) (т.1, а.с. 11-17). Розділом 1 цього договору передбачено такі терміни та визначення. Будівля нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Харків, пр. Леніна (теперішнє найменування проспект Науки), 36 (літ. А-5), загальною площею 10159,7 кв.м (п.1.1 договору). Приміщення нежитлові приміщення №№ 3, 4, 5, 6, 7, 30, 30а, 31, 32, 33, 34, 2б загальною площею 331,4 кв.м, розташовані на другому поверсі будівлі (п.1.2 договору). Допоміжні приміщення загальний вестибюль, спільні сходи та коридори, електрощитові, теплопункт, приміщення введення холодної води, техповерх, ліфтова шахта та інші загальні приміщення, призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування всієї будівлі, що розташовані в будівлі та мають загальну площу 1628,6 кв.м (п.1.3 договору). Прибудинкова територія - прилегла до будівлі територія, на якій розташовані системи комунікацій для обслуговування будівлі та обмежена землевідведенням (п.1.4 договору). Комунальні послуги - це послуги електропостачання, опалення, водопостачання, водовідведення. вивозу побутових відходів, у відповідності з нормативами, нормами, стандартами, порядками та правилами, передбаченими діючим законодавством України (п. 1.6 договору). Пунктом 1.8 договору надано визначення «послуг з експлуатації будівлі» чи «послуг» - необхідні для належної та безпечної експлуатації приміщень (з врахуванням того, що для цього необхідно забезпечити належну та безпечну експлуатацію будівлі та допоміжних приміщень) послуги, які будуть надаватися стороні-2 як власнику приміщень, а саме: - прибирання та санітарно-технічне обслуговування допоміжних приміщень; - обслуговування мереж будівлі, які знаходяться на балансі (чи у власності) сторони-1 (обслуговування мереж, які знаходяться поза приміщеннями сторони-2 та поза приміщеннями, що знаходяться у користуванні чи власності третіх осіб); - утримання (обслуговування) ліфтів будівлі; - поточний ремонт допоміжних приміщень (у випадку необхідності); - послуги вахтера; - систематичний контроль стану комунікацій у допоміжним приміщеннях. Розділом 2 договору визначено його предмет. Так, відповідно до пункту 2.1 договору на умовах цього договору сторона-1 зобов`язується забезпечити надання стороні-2 послуг з експлуатації будівлі, а також забезпечити надання стороні-2 доступу до комунальних послуг (п.п.2.1.1), а сторона-2 оплачує стороні-1 послуги з експлуатації будівлі та компенсує стороні-1 частину вартості комунальних послуг, оплачених (що підлягає оплаті) стороною-1 за усю будівлю у розмірі, передбаченим цим договором (п.п.2.1.2). Відповідно до пункту 2.2. договору сторона-2 має зобов`язання з оплати послуг з експлуатації будівлі та відшкодування частини вартості комунальних послуг незалежно від результатів господарської діяльності та користування нею приміщеннями. Умови виконання договору передбачено розділом 3 договору. Згідно з пунктом 3.1 договору зобов`язання сторони-1 (виконуються нею самостійно або шляхом залучення третіх осіб): забезпечити надання послуг з експлуатації будівлі (п.п.3.1.1); укласти договори з постачальниками (виконавцями) комунальних послуг на надання комунальних послуг, контролювати їх виконання за обсягом та якістю наданих послуг (п.п. 3.1.2); щомісяця складати, оформляти та надавати у порядку, передбаченому цим договором, стороні-2 рахунок на відшкодування частини вартості комунальних послуг та акт про надання послуг з експлуатації будівлі (п.п. 3.1.3) тощо; зобов`язання сторони-2: підтримувати чистоту у будівлі та на прилеглій до неї території (п.п. 3.2.1); нести відповідальність за дотримання правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарії, охорони праці, дотримуватись правил експлуатації будинків, комунікацій та обладнання (якщо такі правила затверджені стороною-1) (п.п.3.2.2); відшкодувати стороні-1 у повному обсязі вартість усіх незапланованих робіт, що виникли з вини сторони-2 як у межах приміщень сторони-2, так і в інших приміщеннях будівлі, на прибудинковій території (п.п.3.2.3); негайно інформувати сторону-1 про неотримання через будь-які причини рахунків на відшкодування частини вартості комунальних послуг чи актів про надання послуг (п.п.3.2.9). Розділом 4 договору визначено вартість послуг та розмір відшкодування частини вартості комунальних послуг, порядок оплати. Згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг з експлуатації будівлі за один календарний місяць погоджується сторонами у фіксованій сумі 4308,20 грн, у тому числі ПДВ, що складає 13,0 грн за один квадратний метр приміщень. Відповідно до пункту 4.2 договору стосовно кожної комунальної послуги (крім тих споживання яких враховується по лічильнику) сторона-2 зобов`язується відшкодовувати стороні-1 частину вартості такої комунальної послуги, сплаченої (що підлягає оплаті) стороною-1 за всю загальну площу будівлі, щодо якої надається комунальна послуга, пропорційно відношенню загальної площі приміщень сторони-2 до загальної площі будівлі, щодо якої надається комунальна послуга. Загальний розмір відшкодування частини вартості комунальних послуг, яку сторона-2 сплачує стороні-1, визначається як сума відшкодувань за кожною комунальною послугою. Вказаним пунктом передбачено формулу розрахунку частини вартості комунальної послуги, що підлягає відшкодуванню. Пунктом 4.2.1 договору визначено, що компенсація стороні-1 вартості спожитої стороною-2 електроенергії здійснюється за показанням лічильника №032738 початкові показання лічильника 000059,5 кВт. Відповідно до пункту 4.3 договору сторона-2 щомісячно, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за кожним календарним місяцем, в якому діяв цей договір, самостійно забирає у сторони-1 рахунок на відшкодування частини вартості комунальних послуг та акт про надання послуг з експлуатації будівлі (у 2-х примірниках). Не пізніше 3-х робочих днів із дня отримання сторона-2 повертає стороні-1 підписаний примірник акта або передає мотивовані письмові заперечення з додатком підтверджуючих документів. Згідно з пунктом 4.4 (у редакції додаткової угоди від 01.09.2016) договору сторона-2 сплачує стороні-1 вартість послуг, наданих у кожному календарному місяці, не пізніше 25-го числа наступного місяця. Сторона-2 відшкодовує стороні-1 частину вартості комунальних послуг (водопостачання, каналізація, вивіз відходів) у строк до 25-го числа місяця наступного за місяцем, за який комунальні послуги були нараховані. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок сторони-1. Додатковою угодою до договору від 01.09.2016 додано пункт 4.4.1, в якому передбачено, що за електроенергію сторона-2 вносить передплату стороні-1 не пізніше 5 числа поточного місяця у розмірі фактичного споживання електроенергії за відповідний місяць минулого року. Передплата здійснюється на підставі рахунка, виставленого ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" (т.1, а.с. 18). Відповідно до пункту 7.1 договору у випадку порушення строків здійснення оплати послуг з експлуатації будівлі, а також (або) компенсації частини вартості комунальних послуг, сторона-2: - відшкодовує стороні-1 збитки, які заздалегідь визначаються сторонами в узгодженому розмірі 0.5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати; - у разі прострочення оплати більш ніж на три місяці, за умови що сторона-2 не погасила заборгованість протягом 5-ти днів з дня отримання письмового повідомлення від сторони-1, сторона-2 додаткового відшкодовує стороні-1 збитки, які заздалегідь визначаються сторонами в узгодженому розмірі 50% від суми заборгованості. У пункті 9.1 договору сторони домовилися, що вся кореспонденція, що направляється однією стороною, вважається прийнятою (отриманою) іншою стороною в момент отримання її під розписку, або через три календарні дні після надсилання цінного листа з описом вкладення на адресу сторони, що отримує. Відповідно до пункту 9.2 договору сторони погоджуються з можливістю прийняття наданих послуг з експлуатації будівлі як з підписанням акта про надання послуг, так й у спрощеному порядку, без підписання акта про надання послуг. При цьому послуги вважаються наданими стороною-1 стороні-2 якісно, у строк і в повному обсязі та прийнятими стороною-2 без зауважень у спрощеному порядку у будь-якому календарному місяці в межах строку дії цього договору, якщо протягом наступного календарного місяця сторона-2 не заявила стороні-1 претензії щодо обсягу або якості наданих послуг (у тому числі у формі мотивованих заперечень, зауважень щодо акта про надання послуг). Спрощений порядок прийняття послуг діє як у випадку, якщо сторона-2 не забрала у сторони-1 акт про надання послуг, так і у випадку, коли сторона-2 забрала акт, але не повернула стороні-1 його підписаний екземпляр. У разі прийняття послуг у спрощеному порядку, передбаченому цим пунктом договору, будь-яка із сторін може все ж таки вимагати підписання акту про надання послуг, якщо це необхідно для ведення податкового чи бухгалтерського обліку. Згідно з пунктом 9.5 договору у разі невикористання або припинення використання приміщень стороною-2 незалежно від причин (неукладення зі стороною-3 договору оренди або іншого договору, що дає право використання приміщень, або визнання укладеного договору про використання приміщень недійсним, припинення або розірвання договору оренди або інші причини) права та обов`язки сторони-2 за договором переходять до сторони-3, тобто сторона-3 (у разі невикористання/припинення використання приміщень стороною-2) користується всіма, правами та несе всі обов`язки, передбачені договором для сторони-2, у тому числі сторона-3, як власник приміщень, зобов`язуються (у разі невикористання/припинення використання приміщень стороною-2) оплачувати стороні-1 вартість послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та відшкодовувати частину вартості комунальних послуг на умовах, передбачених договором. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом одного року, проте у всіх випадках до дня повної оплати стороні-1 усіх передбачених цим договором платежів. Цей договір вважається продовженим щоразу на один рік, якщо не пізніше ніж за один місяць до дня закінчення строку дії договору будь-яка із сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення про відмову від продовження цього договору (п.8.1 договору). У грудні 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни (відповідач 2), в якій просив суд (з урахуванням заяви про зміну позову, яка прийнята ухвалою суду від 07.03.2023): - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" 104820,74 грн компенсації коштів за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011; - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" 25849,20 грн вартості послуг з експлуатації будівлі за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011; - стягнути з фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" 28849,60 грн вартості комунальних послуг за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011. В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості з компенсації коштів за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, позивач зазначив про таке. Враховуючи загальну площу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Науки, 36, та складає 10159,7 кв.м, загальну площу допоміжних приміщень нежитлової будівлі (1628,6 кв.м), загальну площу приміщень в цій нежитловій будівлі, що знаходиться у власності Полянської О.В. та перебувають в оренді у ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" (331,4 кв.м), за розрахунком позивача відсоткова частка приміщень Полянської О.В. (відповідача 2) відносно загальної площі цієї нежитлової будівлі складає 3,88% (331,4*100/(10 159,7-1 628,6)), а отже частка участі ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" у витратах з експлуатації будівлі складає 3,88% від загальної суми витрат, яких зазнав позивач на виконання укладених договорів з отримання послуг з експлуатації цієї будівлі. Так, позивач зазначає про те, що з метою утримання будівлі в належному та безпечному стані останній укладав відповідні договори та оплачував послуги за ними, а саме: 1) договір підряду від 27.09.2017, укладений між позивачем та ФОП Товстий А.І., предметом якого є ремонтні роботи з укладання тротуарної плитки за адресою м. Харків, просп. Науки. 36, на загальну суму 166330,00 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжного доручення від 27.12.2017 № 554 (т.1, а.с.21). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 6453,60 грн (166330*3,88/100); 2) договір від 25.07.2018 №2018/2507, укладений між позивачем таз ТОВ "Будпромсистема", предметом якого є ремонт м`якої покрівлі, на загальну суму 240000,00 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжного доручення від 01.08.2018 №731 (т.1, а.с.22-28). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 9312,00 грн (240000*3.88/100); 3) договір від 10.09.2018 № 10/09, укладений між позивачем та ФОП Тарарін В.М., предметом якого є організація та виконання комплексу робіт (підключення мереж водоводу довжиною 10 м до існуючого водоводу) за адресою м. Харків, просп. Науки, 36, на загальну суму 30000,00 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжних доручень від 12.09.2018 № 767, від 30.10.2018 №808 (т.1, а.с. 29-32). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 1164,00 грн (30000*3.88/100); 4) договір від 31.01.2019 № 10-19, укладений між позивачем та ПП "ХС Груп", предметом якого є постачання металопродукції (металопрокату) (за твердженням позивача труби та листа оцинкованого як матеріалів для системи водопроводу) на суму 45781,64 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжного доручення від 31.01.2019 № 880 (т.1, а.с.33-36). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 1776,32 грн (45 781.64*3,88/100); 5) договір підряду від 31.01.2019 № 42 на виконання ремонтних робіт, укладений між позивачем та ТОВ "Кристал центр", предметом якого є роботи по заміні теплотраси 133 мм в лотку з утепленням на глибині 1800 мм на об`єкті за адресою: м. Харків, просп. Науки, 36, на загальну суму 155000,00 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжних доручень від 01.02.2019 № 881, від 07.02.2019 № 891 (т.1, а.с.37-41). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 6014,00 грн (155000*3,88/100); 6) договір від 02.08.2019 № 0208-2019, укладений між позивачем та ТОВ "Будпромсистема", предметом якого є виконання робіт з ремонту частини каналізаційної системи (зі сторони в`їзду на просп. Науки у м. Харкові), на загальну суму 90000,00 грн. Послуги за вказаним договорюй оплачені позивачем згідно платіжного доручення від 11.09.2019 № 1119 (т.1, а.с.42-44). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 3492,00 грн. (45781.64*3,88/100); 7) договір від 05.08.2019 № 0508-2019, укладений між позивачем та ТОВ "Будпромсистема", предметом якого є виконання робіт з ремонту каналізаційного випуску в останній колодязь, на загальну суму 140000,00 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжних доручень від 11.09.2019 № 1120, від 30.09.2019 № 1135 (т.1, а.с.45-48). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 5432,00 грн (140000*3.88/100); 8) договір від 20.05.2020 № 8/02/20, укладений між позивачем та ПП "Електроперспектива", предметом якого є виконання робіт з технічного огляду та обслуговування електроустаткування за адресою м. Харків, просп. Науки, 36, на загальну суму 8361,96 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжного дорученій від 20.05.2020 № 1392(т.1, а.с.49-50). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 324,44 грн (8361,96*3,88/100); 9) договір від 30.11.2020 № 2/04/20, укладений між позивачем та ТОВ "Стекс-Схід", предметом якого є виконання робіт з проектування та монтажу заземлюючих пристроїв за адресою: м. Харків, просп. Науки, 36, на загальну суму 36000,00 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжних доручень від 03.12.2020 № 1642, від 19.02.2021 № 1740 (т.1, а.с. 51-54). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 1396,80 грн (36000*3.88/100); 10) договір від 04.05.2021 № Р-0405/2021, укладений між позивачем та ТОВ "Будтехком Плюс", предметом якого є виконання робіт з реконструкції приміщення дахової котельні за адресою: м. Харків, просп. Науки, 36, на загальну суму 250000,00 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжного доручення від 07.07.2021 № 1908 (т.1, а.с. 55-57). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 9700,00 грн. (250 000*3.88/100); 11) договір на виконання монтажних робіт від 19.07.2021 № 19/07/2021, укладений між позивачем та ТОВ "Бост-Теплосервіс", предметом якого є виконання монтажних робіт з реконструкції системи опалення нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, просп. Науки. 36, на загальну суму 598570,40 грн. Послуги за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжних доручень від 20.07.2021 № 1915, від 20.07.2021 № 1916, від 11.10.2021 № 2010 (т.1, а.с.58-65). ). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 23224,53 грн (598570,40*3,88/100); 12) договір поставки від 08.09.2021 № 08/09/2021, укладений між позивачем та ТОВ "Бост-Теплосервіс", предметом якого є поставка та передача у власність товару на загальну суму 31000,00 грн. Послуга за вказаним договором оплачена позивачем згідно платіжного доручення від 08.09.2021 № 1907 (т.1, а.с. 66-70). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 1202,80 грн (31000*3.88/100); 13) договір підряду від 19.10.2021 № 19/10/21, укладений між позивачем та ТОВ "НВК "Східбуд", предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту системи опалення за адресою: м. Харків, просп. Науки. 36, на загальну суму 145000,00 грн. Послуга за вказаним договором оплачені позивачем згідно платіжного доручення від 23.12.2021 № 2107 на суму 10000,00 грн (т.1, а.с. 71-73). Відтак, вважає, що частка, яку має сплатити ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", складає 388,00 грн (10000*3.88/100). Таким чином, за наведеним у позові розрахунком загальна сума заборгованості з компенсації послуг у відповідача 1 становить 69880,49 грн (6453,60+9312,00+1164,00+1776,32+6014,00+3492,00+5432,00+324,44+1396,80+9700.00+23224,53+1202,80+388,00). 04.02.2022 позивач направив на адресу відповідачів претензію про компенсацію коштів від 04.02.2022 вих. б/н, в якій просив сплатити суму коштів в розмірі 69880,49 грн, що складає 3,88% від загальної суми коштів, сплачених ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" на виконання умов вищезазначених договорів з придбання матеріалів та виконання робіт, спрямованих на належну та безпечну експлуатацію приміщень будівлі за адресою: м. Харків, проспект Науки,

36. На підтвердження додано копії описів вкладення у цінний лист, поштових накладних та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідно до яких відповідачами отримано вказану претензію 09.02.2022 та 14.02.2022 відповідно (т.1, а.с.74-78). Посилаючись на те, що заборгованість з компенсації вартості коштів залишилася несплаченою, враховуючи положення п. 7.1 договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 заборгованість з компенсації коштів за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, у розмірі 104820,74 грн (69880,49 грн - заборгованості з компенсації послуг та 34940,25 грн збитки в порядку пункту 7.1 договору). Щодо заборгованості ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" з оплати вартості послуг з експлуатації будівлі за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, позивачем зазначено, що відповідач 1 лише частково оплатив комунальні послуги на підставі виставлених позивачем рахунків (від 20.10.2021 № 268, від 22.11.2021 № 297, від 23.12.22021 №325, від 25.01.2022 № 2), у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 17232,80 грн. Щодо заборгованості ФОП Полянської Віти Олександрівни з вартості комунальних послуг за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, позивачем зазначено, що відповідач 2 не оплатив комунальні послуги на підставі виставленого рахунку (від 25.01.2022 № 28), у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 19233,07 грн. Крім того, на підтвердження зазначеної заборгованості позивач посилається на підписані в односторонньому порядку акти звірки, відповідно до яких станом на 16.02.2022 заборгованість відповідача 1 складає 17232,80 грн, відповідача 2 19233,07 грн (т.1, а.с.79-80). Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачам письмові попередження від 10.02.2022 №2022/02/11/2, від 11.02.2022 № 2022/02/11/1, від 16.02.2022 № 2022/02/16/2, від 16.02.2022 № 2022/02/16/1, в яких, зокрема, зазначав про наявність непогашеної заборгованості на загальну суму 36465,87 грн та вказував про обов`язок її погасити (т.1, а.с.86-93). Посилаючись на те, що вказана заборгованість з вартості комунальних залишилася несплаченою відповідачами, враховуючи положення п. 7.1 договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 заборгованість з вартості послуг з експлуатації будівлі за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, у розмірі 25849,20 грн, та з відповідача 2 заборгованість з вартості комунальних послуг за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, у розмірі 28849,60 грн. Заперечуючи проти позовних вимог ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" у відзиві на позов зазначило, зокрема, про те, що надані позивачем договори самі по собі не можуть вважатись належними доказами, які б підтверджували факт понесення позивачем витрат направлених на надання послуг за спірним договором 01/10, оскільки умовами цього договору визначено виключний перелік послуг з яких складається послуга з експлуатації будівлі, тоді як предмети всіх вказаних договорів не стосуються поняття послуг з експлуатації будівлі в розумінні п. 1.8 договору. Також, на переконання відповідача 1, умовами договору чітко визначено вартість цих послуг у фіксованій сумі, жодних угод щодо зміни розміру вартості цих послуг не укладалось, послуги та роботи, які надавались та виконувались на підставі перелічених позивачем договорів, у розумінні п. 1.8 договору не є складовою послуги з експлуатації будівлі, які надаються згідно з договором 01/10, а тому доводи позивача про те, що у відповідача 1 виник обов`язок щодо сплати частини вартості робіт та послуг згідно перелічених договорів є такими, що не ґрунтується на умовах договору, оскільки ним не передбачений, а відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставними. Крім того, відповідачем 1 зазначено про те, що позивачем не доведено факту наявності у відповідача 1 заборгованості з оплати вартості комунальних послуг, а визначена позивачем заборгованість у розмірі 17232,80 грн є вартістю послуг з утримання та експлуатації будівлі згідно пункту 4.1 договору за чотири місяця (вересень-грудень 2021 року), підставою для сплати якої є підписаний акт надання послуг, а не рахунок виставлений позивачем, тому відповідач 1 вважає вимоги в цій частині також безпідставними та необґрунтованими. Також, заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позов ФОП Полянська В.О. зазначила, зокрема, про те, що умовами спірного договору визначено, що грошові зобов`язання з оплати вартості послуг з експлуатації будівлі та компенсації за комунальні послуги виконуються виключно відповідачем 1, а відтак ФОП Полянська В.О. є неналежним відповідачем щодо вимог про компенсацію комунальних витрат за спірним договором. До того ж, щодо виконання позивачем умов спірного договору відповідачем 2 зазначено про те, що починаючи з жовтня 2021 позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань та перестав надавати відповідачу 1, який є орендарем та користувачем приміщень послуги передбачені пунктом 2.1 договору. На підтвердження своїх доводів посилається на претензію від 02.11.2021 та акт до претензії від 02.11.2021, претензію від 24.11.2021 та акт від 24.11.2021, претензію від 25.11.2021, претензію від 30.12.2021 та акт від 30.12.2021, претензію від 31.01.2022 та акт від 31.01.2022, а також претензію від 10.02.2022, в яких зафіксовано факт відключення по декілька разів на день електроенергії без попередження. 18.04.2023 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про часткове задоволення позову (т.2, а.с.19-34). Вказане рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову з посиланням на приписи статей 6, 525, 526, 530, 610, 627, 628, 629, 901, 903 ЦК України мотивоване тим, що з метою утримання будівлі за спірним договором від 01.10.2011 №01/10 в належному та безпечному стані позивачем були укладені відповідні договори та оплачені послуги за ними, вказані договори безпосередньо стосуються утримання будівлі, що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Науки, 36, в належному та безпечному стані, а отже, за висновками суду подані позивачем докази переконливо свідчать, що їх було укладено та повністю оплачено позивачем з метою утримання будівлі в належному та безпечному стані. З цих підстав місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з першого відповідача 69880,49 грн компенсації коштів за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, відповідають умовам спірного договору, підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані першим відповідачем. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення 34940,25 грн збитків, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками, у зв`язку із чим підстави для стягнення з першого відповідача збитків відсутні. Також за висновками суду першої інстанції першим та другим відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення з першого відповідача 25849,20 грн та з другого відповідача 28849,60 грн вартості послуг за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, а отже суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення вказаних сум. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ФОП Полянська В.О. посилається, зокрема, на те, що з урахуванням ст.ст. 901, 902, 903 ЦК України та умов укладеного договору від 01.10.2011 № 01/10, грошові зобов`язання з оплати вартості послуг з експлуатації будівлі та компенсації за комунальні послуги виконуються виключно відповідачем 1 (ТОВ "НВП "Залізничавтоматика"). Крім того, відповідач 2 вказує на те, що наданий позивачем на підтвердження заборгованості рахунок від 25.01.2022 № 28 на суму 19233,07 грн стосується компенсації комунальних витрат (опалення ХТМ) за грудень 2021 року, що у розумінні положень пункту 1.6 спірного договору відноситься до комунальних послуг, які згідно з пунктом 4.3 цього договору компенсуються та сплачуються стороною-2, а саме відповідачем

1. Вказане також узгоджується з положеннями пунктів 5.7 та 5.8 договору оренди нежилих приміщень під офіс з комплектом меблі та офісного устаткування (столи, стільці, комп`ютери, факси, телефони та інше) від 04.05.2016 №04052016П. З цих підстав, на думку відповідача 2, доводи позивача про наявність у відповідача 2 заборгованості згідно вказаного рахунку з посиланням на договір 01/10 є безпідставними, а ФОП Полянська В.О. є неналежним відповідачем щодо вимог про компенсацію комунальних витрат за договором 01/10. Крім того, враховуючи, що позивачем всупереч положенням ст.ст. 13, 74 ГПК України не наведено правового обґрунтування підстав виникнення заборгованості у відповідача 2 за договором 01/10 з оплати вартості комунальних витрат, необґрунтовано обставин наявності обов`язку у відповідача 2 здійснити оплату комунальних послуг з опалення на підставі рахунку від 25.01.2022 №28, апелянт вважає, що нарахування позивачем збитків (неустойки) на підставі положень п. 7.1 договору є безпідставним. Крім того, за твердженням відповідача 2, судом першої інстанції не враховано та не досліджено обставин того, що між КП "Харківські теплові мережі", філії "Харківтеплозбут" і ФОП Полянською В.О. укладено договір від 01.10.2009 № 11985 особовий рахунок об`єднаний 17300-2340, а отже зобов`язання щодо оплати вартості послуг з опалення взагалі не могло виникнути у відповідача 2, оскільки в останнього укладений прямий договір з КП "Харківські теплові мережі" та заборгованість за спірний період відсутня. На підтвердження цих тверджень до апеляційної скарги заявником додано копії платіжних доручень від 17.11.2021 №133, №

135. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" посилається, зокрема, на те, що з урахуванням ст. ст. 901, 902, 903 ЦК України та умов укладеного договору від 01.10.2011 № 01/10, сторонами визначено вартість послуг з експлуатації будівлі у фіксованому розмірі 4308,20грн, умовами договору не передбачено інших виплат пов`язаних з експлуатацією будівлі, окрім як фіксованої у договорі суми, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення 69880,49грн, як витрат пов`язаних з експлуатацією будівлі. За твердженням відповідача 1, умовами договору чітко визначено вартість цих послуг у фіксованій сумі, жодних угод щодо зміни розміру вартості цих послуг не укладалось, послуги та роботи, які надавались та виконувались на підставі перелічених позивачем договорів в розумінні п. 1.8 договору від 01.10.2011 № 01/10 не є складовою послуги з експлуатації будівлі, які надаються згідно цього договору, у зв`язку з чим вважає, що вимоги позивача в цій частині є безпідставними. Крім того, відповідачем 1 зазначено про те, що визначена позивачем заборгованість у розмірі 17232,80 грн є вартістю послуг з утримання та експлуатації будівлі згідно пункту 4.1 договору за чотири місяця (вересень-грудень 2021 року), підставою для сплати якої є підписаний акт надання послуг, а не рахунок виставлений позивачем. Відтак, на думку апелянта, позивачем не доведено обставин надання відповідачу 1 послуг з експлуатації будівлі, оскільки до матеріалів справи не додано жодного первинного документа чи іншого документа передбаченого умовами договору, який би це підтверджував, а тому вважає вимоги в цій частині також безпідставними та необґрунтованими. Щодо доданих до апеляційної скарги 2-го відповідача додаткових доказів, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України). Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України. Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів. Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603. Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача). Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій. Стосовно долучених до апеляційної скарги доказів (платіжних доручень на підтвердження укладення другим відповідачем прямого договору з КП "ХТМ", згідно якого здійснюється постачання теплової енергії) колегія суддів зазначає, що надані апелянтом докази до суду апеляційної інстанції не надавались під час розгляду справи судом першої інстанції. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що у відзиві на позовну заяву під час розгляду справи судом першої інстанції в порушення приписів ч.4 ст. 80 ГПК України не було зазначено про докази, які не можуть бути подано; причини, з яких докази не можуть бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів. Водночас, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Заявником не наведено жодної причини об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та норми, яка б забороняла йому вчиняти такі дії, що виключає процесуальні підстави для дослідження їх апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. З огляду на викладене, судова колегія долучає до матеріалів справи вищенаведені додаткові докази, однак до розгляду не приймає як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права. Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" про стягнення заборгованості з ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" та ФОП Полянської В.О. за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг. Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із статями 626, 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За умовами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір про надання послуг є двостороннім, оскільки виконавець і замовник наділені як правами, так і обов`язками. На виконавця покладено обов`язок надавати послугу і надано право одержувати відповідну плату. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто замовник здійснює оплату фактично наданих послуг, якщо сторони не домовилися про інше. Отже, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб. У постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/1801/21 вказано, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц. Як було зазначено вище, предметом спірного договору від 01.10.2011 № 01/10 визначено зобов`язання ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" забезпечити надання ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" послуг з експлуатації будівлі та доступу до комунальних послуг, а також зобов`язання ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" оплачувати ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" послуги з експлуатації будівлі та компенсувати частину вартості комунальних послуг, оплачених (що підлягає оплаті) ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" за усю будівлю у розмірі, передбаченим цим договором. Водночас, у розділі 1 цього договору передбачено такі визначення: - «комунальні послуги» - це послуги електропостачання, опалення, водопостачання, водовідведення. вивозу побутових відходів, у відповідності з нормативами, нормами, стандартами, порядками та правилами, передбаченими діючим законодавством України (пункт 1.6 договору); - «послуги з експлуатації будівлі» чи «послуги» - необхідні для належної та безпечної експлуатації приміщень (з урахуванням того, що для цього необхідно забезпечити належну та безпечну експлуатацію будівлі та допоміжних приміщень) послуги, які будуть надаватися стороні-2 як власнику приміщень, а саме: прибирання та санітарно-технічне обслуговування допоміжних приміщень; обслуговування мереж будівлі, які знаходяться на балансі (чи у власності) сторони-1 (обслуговування мереж, які знаходяться поза приміщеннями сторони-2 та поза приміщеннями, що знаходяться у користуванні чи власності третіх осіб); утримання (обслуговування) ліфтів будівлі; поточний ремонт допоміжних приміщень (у випадку необхідності); послуги вахтера; систематичний контроль стану комунікацій у допоміжним приміщеннях (пункт 1.8 договору). Розділом 4 договору визначено вартість послуг та розмір відшкодування частини вартості комунальних послуг, порядок оплати. Зокрема, згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг з експлуатації будівлі за один календарний місяць погоджується сторонами у фіксованій сумі 4308,20 грн, у тому числі ПДВ; відповідно до пункту 4.2 договору стосовно кожної комунальної послуги (крім тих споживання яких враховується по лічильнику) ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" зобов`язується відшкодовувати ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" частину вартості такої комунальної послуги, сплаченої (що підлягає оплаті) ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" за всю загальну площу будівлі, щодо якої надається комунальна послуга, пропорційно відношенню загальної площі приміщень ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" до загальної площі будівлі, щодо якої надається комунальна послуга. Загальний розмір відшкодування частини вартості комунальних послуг, яку ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" сплачує ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" визначається як сума відшкодувань за кожною комунальною послугою. Вказаним пунктом також передбачено формулу розрахунку частини вартості комунальної послуги, що підлягає відшкодуванню. Тобто, за умовами укладеного договору від 01.10.2011 № 01/10 розмежовано поняття щодо послуг з експлуатації будівлі, які надаються позивачем, та комунальних послуг, доступ до яких надається позивачем; встановлено відмінний порядок розрахунку в частині оплати за надані послуги з експлуатації будівлі, який передбачає фіксований розмір щомісячної оплати, та в частині відшкодування позивачу вартості комунальних послуг, який передбачає оплату частини вартості комунальних послуг, сплачених позивачем (або що підлягають оплаті ним), пропорційно відношенню загальної площі приміщень ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" до загальної площі будівлі, щодо якої надається комунальна послуга. Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" про неправомірність нарахування та стягнення з першого відповідача 69880,49 грн компенсації коштів за договором №01/10 від 01.10.2011 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, колегія суддів зазначає наступне. Так, за твердженням позивача, з метою утримання будівлі в належному та безпечному стані ним протягом 2017-2021 років укладено низку договорів підряду та поставки, предметом яких виконання робіт за адресою місцезнаходження спірної будівлі та постачання матеріалів (товарів). Вказані договори додані до позовної заяви, про що зазначено вище у цій постанові. Заявлену до стягнення суму заборгованості з компенсації послуг (коштів) за спірним договором у розмірі 69880,49 грн позивачем розраховано виходячи із відсоткової частки приміщень, які є власністю Полянскої О.В. (2-го відповідача) та перебувають в оренді у ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" (1-го відповідача) по відношенню до цілої частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Науки, 36, у розмірі 3,88% (331,4 (площа приміщень, які належать відповідачу 2)*100%/(10159,7(загальна площа будівлі)-1628,6 (площа допоміжних приміщень)) від вартості витрат понесених позивачем за 13-ма договорами, які були укладені позивачем з іншими особами. Досліджуючи додані до матеріалів позовної заяви договори підряду та поставки на підтвердження позовних вимог, судова колегія зазначає, що предметом цих договорів не є надання комунальних послуг у розумінні пункту 1.6 спірного договору, відшкодування (компенсація) саме яких передбачена пунктом 4.2 цього договору шляхом розрахунку частини такої послуги пропорційно відношенню загальної площі приміщень ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" до загальної площі будівлі. Водночас, заявлена сума заборгованості як витрати позивача з експлуатації будівлі. Проте, виходячи з умов спірного договору №01/10 від 01.10.2011 сторонами визначено фіксований розмір вартості послуг з експлуатації будівлі, який у відповідності до пункті 4.1 цього договору становить 4308,20грн, з урахуванням ПДВ, що складає 13,0грн за один квадратний метр приміщень (331,4 кв.м). Тобто умовами договору чітко визначено фіксований розмір оплати за послуги з експлуатації будівлі та не передбачено зобов`язання 1-го відповідача щодо відшкодування (оплати) інших виплат, пов`язаних з експлуатацією будівлі, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 69880,49грн не ґрунтується на умовах договору. До того ж, враховуючи що сторонами погоджено фіксований розмір оплати за послуги з експлуатації будівлі з урахуванням, зокрема, площі приміщень, що перебувають у користуванні ТОВ "НВП "Залізничавтоматика", зважаючи на зобов`язання 1-го відповідача з 01 жовтня 2011 року (дати укладення спірного договору) щомісячно здійснювати оплату таких послуг у встановленому договором розмірі, що фактично спрямовано на належне надання позивачем цих послуг протягом всього строку дії договору, у тому числі шляхом залучення інших осіб, позивачем не доведено наявність правових підстав з урахуванням умов договору для покладення додатково таких витрат позивача за укладеними ним договорами підряду та поставки на 1-го відповідача, оскільки визначений сторонами розмір оплати за послуги включає, зокрема, витрати позивача, необхідні для надання передбачених спірним договором послуг. Відтак, надаючи на підтвердження своїх витрат договори підряду та поставки протягом 2017-2021 років позивачем не доведено ухилення 1-го відповідача протягом всього цього періоду від виконання зобов`язань з оплати за надані послуги з експлуатації будівлі, а також не входження цих витрат до визначеної сторонами фіксованої суми оплати за послуги з експлуатації будівлі. Зважаючи на встановлені обставини в їх сукупності, з урахуванням умов укладеного між сторонами спірного договору від 01.10.2011 №01/10, яким визначено вартість послуг з експлуатації будівлі у фіксованій сумі та не передбачено додаткової компенсації витрат позивача, понесених у зв`язку з виконанням умов цього договору та пов`язаних з наданням послуг з експлуатації будівлі, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження апелянта (ТОВ "НВП "Залізничавтоматика") щодо безпідставності заявлених позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача 69880,49 грн компенсації коштів за договором №01/10 від 01.10.2011 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг. За таких обставин, твердження апелянта в цій частині знайшли своє підтвердження, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" компенсації коштів за договором від 01.10.2011 №01/10 у розмірі 69880,49 грн з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" про неправомірність нарахування та стягнення з першого відповідача 25849,20 грн вартості послуг з експлуатації будівлі за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, колегія суддів зазначає таке. Як вже було зазначено, пунктом 4.1 договору передбачено вартість послуг з експлуатації будівлі за один календарний місяць у фіксованій сумі 4308,20 грн, у тому числі ПДВ. Згідно з пунктом 4.4 (у редакції додаткової угоди від 01.09.2016) договору ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" сплачує ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" вартість послуг, наданих у кожному календарному місяці, не пізніше 25-го числа наступного місяця. Сторона-2 відшкодовує стороні-1 частину вартості комунальних послуг (водопостачання, каналізація, вивіз відходів) у строк до 25-го числа місяця наступного за місяцем, за який комунальні послуги були нараховані. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок сторони-1. Додатковою угодою до договору від 01.09.2016 додано пункт 4.4.1, в якому передбачено, що за електроенергію ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" вносить передплату ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" не пізніше 5 числа поточного місяця у розмірі фактичного споживання електроенергії за відповідний місяць минулого року. Передплата здійснюється на підставі рахунка, виставленого ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" (т.1, а.с. 18). Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України). Як вбачається з позовної заяви, обґрунтовуючи наявність у ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" заборгованості з вартості послуг з експлуатації будівлі за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, позивач посилається на часткову оплату першим відповідачем виставлених рахунків, а саме: - рахунок на оплату від 20.10.2021 № 268 на суму 15277,58 грн з урахуванням ПДВ, відповідно до якого компенсація комунальних витрат (вода) за вересень 2021 року 170,94 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (водовідведення) за вересень 2021 року 107,13 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (вивіз ТПВ) за вересень 2021 року 147,75 грн (сума без ПДВ), витрати на утримання та експлуатацію будівлі за вересень 2021 року 3590,17 (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (електроенергія) за вересень 2021 року 8715,33 грн (сума без ПДВ) (т.1, а.с.81). Згідно платіжного доручення від 01.12.2021 №1338 ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" оплатило вказаний рахунок на суму 10969,38 грн, відтак розмір несплаченої заборгованості згідно цього рахунку 4308,20 грн (т.1, а.с.84 зворотна частина); - рахунок на оплату від 22.11.2021 № 297 на суму 14820,91 грн з урахуванням ПДВ, відповідно до якого компенсація комунальних витрат (вода) за жовтень 2021 року 171,96 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (водовідведення) за жовтень 2021 року 98,76 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (вивіз ТПВ) за жовтень 2021 року 142,06 грн (сума без ПДВ), витрати на утримання та експлуатацію будівлі за жовтень 2021 року 3590,17 (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (електроенергія) за жовтень 2021 року 8347,81 грн (сума без ПДВ) (т.1,а.с.81 зворотна частина). Згідно платіжного доручення від 01.12.2021 №1339 ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" оплатило вказаний рахунок на суму 10512,71 грн, відтак розмір несплаченої заборгованості згідно цього рахунку 4308,20 грн (т.1, а.с.84); - рахунок на оплату від 23.12.2021 № 325 на суму 16535,76 грн з урахуванням ПДВ, відповідно до якого компенсація комунальних витрат (вода) за листопад 2021 року 170,94 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (водовідведення) за листопад 2021 року 106,20 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (вивіз ТПВ) за листопад 2021 року 147,74 грн (сума без ПДВ), витрати на утримання та експлуатацію будівлі за листопад 2021 року 3590,17 (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (електроенергія) за листопад 2021 року 9764,75 грн (сума без ПДВ) (т.1, а.с.82). Згідно платіжного доручення від 13.01.2022 №1492 ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" оплатило вказаний рахунок на суму 12227,56 грн, відтак розмір несплаченої заборгованості згідно цього рахунку 4308,20 грн (т.1, а.с. 83 зворотна частина); - рахунок на оплату від 25.01.2022 № 2 на суму 16756,82 грн з урахуванням ПДВ, відповідно до якого компенсація комунальних витрат (вода) за грудень 2021 року 169,92 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (водовідведення) за грудень 2021 року 111,50 грн (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (вивіз ТПВ) за грудень 2021 року 147,74 грн (сума без ПДВ), витрати на утримання та експлуатацію будівлі за грудень 2021 року 3590,17 (сума без ПДВ), компенсація комунальних витрат (електроенергія) за грудень 2021 року 9944,69 грн (сума без ПДВ) (т.1, а.с. 82 зворотна частина). Згідно платіжного доручення від 10.02.2022 №1586 ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" оплатило вказаний рахунок на суму 12448,62 грн, відтак розмір несплаченої заборгованості згідно цього рахунку 4308,20 грн (т.1, а.с. 83). Тобто, як зазначає апелянт (перший відповідач) та підтверджується матеріалами справи фактично несплачена сума заборгованості є вартістю послуг з експлуатації будівлі у відповідності до пункту 4.1 договору за вересень-грудень 2021 року у загальному розмірі 17232,80грн (4308,20*4), що в рахунках на оплату визначена як витрати на утримання та експлуатацію будівлі у розмірі 3590,17 грн без ПДВ (разом з ПДВ 4308,20 грн). За доводами апелянта вказана послуга у розумінні пункту 1.6 договору не відноситься до комунальних послуг, а є послугою з експлуатації будівлі передбаченою пунктом 1.8 договору, а тому повинна оплачуватись окремо від відшкодування витрат на комунальні послуги на підставі підписаного акта надання послуг, що передбачено умовами пункту 4.3 договору, а тому вважає, що позивачем необґрунтовано включено вказані суми до рахунків на оплату від 20.10.2021 №268, від 22.11.2021 №297, від 23.12.2021 №325 та від 25.01.2022 №

2. Відтак, на думку першого відповідача у ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" відсутній обов`язок щодо сплати вказаної суми (17232,80грн), оскільки підставою для сплати вартості послуг з експлуатації будівлі є підписаний акт надання послуг, а не рахунок на оплату виставлений позивачем. Проте колегія суддів вважає такі твердження апелянта необґрунтованими, з огляду на таке. За умовами пункту 4.3 договору ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" щомісячно, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за кожним календарним місяцем, в якому діяв цей договір, самостійно забирає у позивача рахунок на відшкодування частини вартості комунальних послуг та акт про надання послуг з експлуатації будівлі (у 2-х примірниках). Не пізніше 3-х робочих днів із дня отримання ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" повертає позивачу підписаний примірник акта або передає мотивовані письмові заперечення з додатком підтверджуючих документів. Відповідно до пункту 9.2 договору сторони погоджуються з можливістю прийняття наданих послуг з експлуатації будівлі як з підписанням акта про надання послуг, так й у спрощеному порядку, без підписання акта про надання послуг. При цьому послуги вважаються наданими стороною-1 стороні-2 якісно, у строк і в повному обсязі та прийнятими стороною-2 без зауважень у спрощеному порядку у будь-якому календарному місяці в межах строку дії цього договору, якщо протягом наступного календарного місяця сторона-2 не заявила стороні-1 претензії щодо обсягу або якості наданих послуг (у тому числі у формі мотивованих заперечень, зауважень щодо акта про надання послуг). Спрощений порядок прийняття послуг діє як у випадку, якщо сторона-2 не забрала у сторони-1 акт про надання послуг, так і у випадку, коли сторона-2 забрала акт, але не повернула стороні-1 його підписаний екземпляр. У разі прийняття послуг у спрощеному порядку, передбаченому цим пунктом договору, будь-яка із сторін може все ж таки вимагати підписання акту про надання послуг, якщо це необхідно для ведення податкового чи бухгалтерського обліку. Тобто умовами договору передбачено обов`язок ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" щомісячно здійснювати оплату послуг з експлуатації будівлі за один календарний місяць у фіксованій сумі 4308,20 грн. При цьому сторонами погоджено можливість прийняття наданих послуг у спрощеному порядку, без підписання акта про надання послуг, а послуги вважаються наданими позивачем ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" та прийнятими останнім без зауважень у спрощеному порядку у будь-якому календарному місяці в межах строку дії цього договору, якщо протягом наступного календарного місяця ним не заявлено претензій щодо обсягу та якості наданих послуг. Судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять ні доказів звернення ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" до позивача з вимогою про надання та підписання акту про надання послуг, ні доказів надіслання позивачу претензій (мотивованих заперечень) щодо обсягу або якості наданих послуг з експлуатації будівлі за спірний період вересень-грудень 2021 року, зокрема заперечень щодо виставлених позивачем рахунків на оплату від 20.10.2021 №268, від 22.11.2021 №297, від 23.12.2021 №325 та від 25.01.2022 № 2, до яких було включено вартість послуги з експлуатації будівлі. За змістом статей 901, 903 Цивільного кодексу України, оплаті зі сторони замовника підлягає саме надана послуга, факт реального надання якої підлягає доведенню належними та допустимими доказами відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи умови укладеного сторонами договору передання і прийняття наданих послуг можливе як на підставі підписаного акта наданих послуг, так й без підписання такого акта, а виникнення прав та обов`язків щодо сплати за надані послуги можливе за наявності реального надання послуг за договором у разі неотримання своєчасної обґрунтованої відмови про причини неприйняття послуг. Щодо розподілу обов`язку доказування, колегія суду зауважує, що саме на позивача, як виконавця послуг, покладено обов`язок доведення обставин їх належного виконання, відповідно до умов укладеного договору. При цьому, відповідач повинен обґрунтувати відсутність своєї вини у порушенні строків розрахунку за надані послуги (стаття 614 Цивільного кодексу України), а також довести порушення умов договору позивачем у процесі надання послуг. Оцінюючи обставини справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що не підписання сторонами актів наданих послуг за відсутності доказів обґрунтованих заперечень 1-го відповідача щодо обсягу наданих послуг не може вплинути на обов`язок сторони договору належним чином виконувати зобов`язання щодо розрахунків за фактичний обсяг послуги, що в свою чергу встановлено пунктами 4.1, 9.2 договору. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина перша та друга статті 193 ГК України). Зазначені вимоги повною мірою вимагають від учасників правовідносин діяти не тільки відповідно до законодавства, а й у необхідних випадках за аналогією права (стаття 8), за звичаями ділового обороту (стаття 7); добросовісно, при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускати дії з наміром завдати шкоди іншій особі, а також дій, що є зловживанням правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо (стаття 13 ЦК України). Водночас особа не може бути примушена до дій, що не є обов`язковими для неї, або дій, що знаходяться поза межами актів цивільного законодавства або договору. При цьому особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України). Норми законодавства, які містять принципи цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, у межах законодавства та договору, намагаючись використовувати свої права до того ступеня, щоб не порушити права іншої особи. Порушення цього балансу добросовісної поведінки учасників правовідносин та встановлення судами недобросовісної поведінки може мати наслідком відмову в захисті порушеного права або покладання зобов`язань для відновлення права, порушеного недобросовісною поведінкою. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позову в частині визначення суми заборгованості за надані послуги у розмірі 17232,80 грн, що залишилась несплаченою першим відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків за період вересень-грудень 2021 року. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до частини 1 статі 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України). Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно до пункту 7.1 договору у випадку порушення строків здійснення оплати послуг з експлуатації будівлі, а також (або) компенсації частини вартості комунальних послуг, сторона-2 у разі прострочення оплати більш ніж на три місяці, за умови що сторона-2 не погасила заборгованість протягом 5-ти днів з дня отримання письмового повідомлення від сторони-1, сторона-2 додаткового відшкодовує стороні-1 збитки, які заздалегідь визначаються сторонами в узгодженому розмірі 50% від суми заборгованості. Сторони домовилися, що вся кореспонденція, що направляється однією стороною, вважається прийнятою (отриманою) іншою стороною в момент отримання її під розписку, або через три календарні дні після надсилання цінного листа з описом вкладення на адресу сторони, що отримує (п.9.1 договору). З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надіслано на адресу ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" письмові попередження від 10.02.2022 №2022/02/11/2, від 16.02.2022 № 2022/02/16/2, в яких, зокрема, зазначено про наявність непогашеної заборгованості з жовтня 2021 року та обов`язок її погасити (т.1, а.с.86-93). Судова колегія зазначає, що з урахуванням вищенаведених приписів цивільного законодавства, надаючи правову кваліфікацію положенням пункту 7.1 договору, передбачена цим пунктом відповідальність за порушення строків здійснення розрахунку за надані послуги фактично є неустойкою, підставою для застосування якої є наявність порушеного зобов`язання. Матеріалами справи підтверджується порушення першим відповідачем строків здійснення оплати послуг з експлуатації будівлі за період з жовтня-грудня 2021 року (більш ніж на три місяці), не погашення вказаної заборгованості протягом п`яти днів після отримання письмового повідомлення від позивача, а відтак обґрунтованість заявленої позивачем суми боргу за надані послуги з експлуатації будівлі з урахуванням встановленого умовами договору розміру неустойки, а саме 25849,20 грн (17232,80 грн + 17232,80 грн * 50%). Відтак, доводи апеляційної скарги ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" в цій частині не знайшли свого підтвердження, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" заборгованості у розмірі 25849,20 грн за договором від 01.10.2011 №01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, підлягає залишенню без змін. Щодо доводів апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни про неправомірність нарахування та стягнення з другого відповідача 28849,60 грн вартості комунальних послуг за договором від 01.10.2011 № 01/10, про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, колегія суддів зазначає таке. Так, з матеріалів позову вбачається, що в обґрунтування розміру заборгованості другого відповідача перед позивачем останній посилається на виставлений рахунок на оплату від 25.01.2022 № 28 на суму 19233,07 грн, який стосується компенсації комунальних витрат (опалення ХТМ) за грудень 2021 року. Підставою зазначено договір від 01.10.2011 № 01/10 (т.1, а.с. 85). Як встановлено вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (позивач, сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (відповідач 1, сторона-2), Полянською В.О. (відповідач 2, сторона-3), укладено договір від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсацією частини вартості комунальних послуг (т.1, а.с. 11-17). Зі змісту умов укладеного договору від 01.10.2011 № 01/10 свідчить, що ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" є користувачем частини нежитлових приміщень у будівлі, розташованій за адресою: м. Харків, проспект Науки, 36, на підставі укладеного з Полянською В.О. договору оренди. Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються матеріалами справи. Водночас, аналізуючи умови укладеного спірного договору від 01.10.2011 № 01/10, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаним договором передбачено зобов`язання позивача надавати послуги з експлуатації будівлі ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" (відповідачу 1, стороні 2), та, в свою чергу, встановлено обов`язки ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" здійснювати розрахунок за надані послуги на підставі цього договору та відшкодовувати частину вартості комунальних послуг (п.п. 2.1.2, 2.2, 4.2, 4.2.1, 4.4 договору), передбачено відповідальність цієї особи за порушення строків оплати за надані послуги з експлуатації будівлі чи відшкодування частини вартості комунальних послуг (п.7.1 договору). Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, а також умов договору від 01.10.2011 № 01/10, колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта, що умовами договору визначено, що грошові зобов`язання з оплати вартості послуг з експлуатації будівлі та відшкодування частини вартості комунальних послуг виконуються виключно ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" (відповідач 1). Заявлена позивачем сума заборгованості 2-го відповідача як компенсації комунальних витрат (опалення ХТМ) за грудень 2021року у розумінні положень пункту 1.6 договору відноситься до комунальних послуг, які згідно пунктів 2.1.2, 4.2, 4.3 договору відшкодовуються ТОВ "НВП "Залізничавтоматика". Наведене також узгоджується з положеннями пунктів 5.7, 5.8 договору від 04.05.2016 №04052016П оренди нежилих приміщень, що перебувають у власності орендодавця, під офіс з повним комплектом стандартних меблів і офісного обладнання, що знаходиться в ньому (столи, стільці, комп`ютери, факси, телефони та інше), що укладений між відповідачами (т.1, а.с.184-185). При цьому, єдиний передбачений договором випадок покладення на ФОП Полянську В.О. (сторону-3) зобов`язань за вказаним договором (у тому числі щодо здійснення оплати послуг з експлуатації будівлі та відшкодування частини вартості комунальних послуг) передбачений пунктом 9.5, відповідно до якого у разі невикористання або припинення використання приміщень стороною-2 незалежно від причин (неукладення зі стороною-3 договору оренди або іншого договору, що дає право використання приміщень, або визнання укладеного договору про використання приміщень недійсним, припинення або розірвання договору оренди або інші причини) права та обов`язки сторони-2 за договором переходять до сторони-3, тобто сторона-3 (у разі невикористання/припинення використання приміщень стороною-2) користується всіма, правами та несе всі обов`язки, передбачені договором для сторони-2, у тому числі сторона-3, як власник приміщень, зобов`язуються (у разі невикористання/припинення використання приміщень стороною-2) оплачувати стороні-1 вартість послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та відшкодовувати частину вартості комунальних послуг на умовах, передбачених договором. Доказів виникнення таких обставин щодо припинення використання приміщень першим відповідачем та переходу зобов`язань за договором до другого відповідача у спірний період матеріали справи не містять. Натомість, позивачем виставлено рахунки на оплату за грудень 2021 року на підставі договору від 01.10.2011 № 01/10 як ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" (зобов`язаній стороні за договором), так і Полянській В.О. Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частиною першою статті 13, частинами першою та другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Колегія суддів наголошує, що на підставі договору виникають права та обов`язки, які в частині зобов`язань мають бути виконані сторонами цього договору, якщо інше не встановлено самим договором або актами цивільного законодавства. Відтак, з`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Суд апеляційної інстанції, дослідивши умови договору та надавши оцінку положенням пунктів 2.1.2, 4.2, 4.3 цього договору, встановив, що ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" є зобов`язаною стороною за договором від 01.10.2011 № 01/10 в частині здійснення оплати за надані послуги та відшкодування вартості комунальних послуг. Із наданих позивачем доказів та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи не вбачається, що саме у 2-го відповідача (ФОП Полянській В.О.) існує обов`язок оплачувати позивачу вартість послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі, та відшкодовувати частину вартості комунальних послуг на умовах, передбачених спірним договором від 01.10.2011 № 01/10. Оскільки позивачем всупереч положенням статей 13, 74 ГПК України не наведено правового обґрунтування підстав виникнення заборгованості у ФОП Полянській В.О. за договором 01/10 з оплати комунальних витрат, не доведено обставин наявності обов`язку у 2-го відповідача здійснити оплату комунальних послуг з опалення на підставі рахунку від 25.01.2022 №28, то нарахування позивачем збитків (неустойки) на підставі положень пункту 7.1 договору також є безпідставним. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій. Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, проте за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ФОП Полянській В.О. відсутній обов`язок щодо здійснення оплати за спірним договором, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. За таких обставин доводи, викладені в апеляційній скарзі ФОП Полянської В.О. знайшли своє підтвердження, спростовують висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення 2-го відповідача 28849,60 грн вартості комунальних послуг за договором від 01.10.2011 № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг. Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до 2-го відповідача з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог в повному обсязі. Таким чином, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було враховано вищевикладеного, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення про задоволення позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" 69880,49 грн компенсації коштів та з фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни 28849,60 грн вартості комунальних послуг за договором від 01.10.2011 №01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг, яке не може бути залишено в силі. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому наявні підстави для його часткового скасування у наведеній вище частині та прийняття нового рішення у справі про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 277 ГПК України). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ФОП Полянської В.О. підлягає задоволенню, апеляційна скарга ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22 підлягає скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" 69880,49 грн компенсації коштів за договором від 01.10.2011 №01/10 та в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни 28849,60 грн вартості комунальних послуг за договором від 01.10.2011 №01/10, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову. За змістом частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 14 статті 129 ГПК України). Враховуючи приписи статей 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційним господарським судом за результатом перегляду даної справи судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни задовольнити. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" задовольнити частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/2626/22 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції: «

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, код ЄДРПОУ 30655683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, код ЄДРПОУ 35245300) 25849,20 грн вартості послуг з експлуатації будівлі за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011.

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, код ЄДРПОУ 30655683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, код ЄДРПОУ 35245300) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 402,03 грн». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, код ЄДРПОУ 35245300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, код ЄДРПОУ 30655683) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2949,32грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, код ЄДРПОУ 35245300) на користь Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 07.07.2023. Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя Л.І. Бородіна Суддя О.В. Шевель