Постанова 4875 № 922/977/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/977/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М. за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В. та за участю представників сторін: від позивача Гончаренко Н.А. (Ордер серії АР№ 1107245 від 12.12.2022); від відповідача Гарагуля В.А. (довіреність № 27-10 від 26.12.2022); від ДВС не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (вх. № 1023Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 (повний текст складено 19.05.2023), постановлену у складі судді Трофімова І.В. у справі № 922/977/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок», до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: 02.12.2022 до Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» надійшла скарга (вх.№15363) на неправомірні дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій скаржник просить:

1. Визнати неправомірною постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 70292357 від 09.11.2022 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

2. Визнати неправомірними процесуальні документи, прийняті 24.11.2022 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження № 70292357 при примусовому виконанні наказу № 922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області: - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про арешт коштів боржника» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій» від 11.11.2022; - повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

3. Зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуху Олега Ярославовича або іншу посадову особу зазначеного органу державної виконавчої служби, в порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження № 70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 № 922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх.№15363 від 02.12.2022) задоволено. Визнано неправомірною постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 70292357 від 09.11.2022 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Визнано неправомірними процесуальні документи, прийняті 24.11.2022 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження № 70292357 при примусовому виконанні наказу № 922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області: - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про арешт коштів боржника» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій» від 11.11.2022; - повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуху Олега Ярославовича або іншу посадову особу зазначеного органу державної виконавчої служби, в порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження № 70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 № 922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області. Не погодившись з ухвалою, постановленою господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», яке просить: - скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 про задоволення скарги відповідача на дії державного виконавця; - ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу (боржнику) у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - старшого державного виконавця Гречух Олега Ярославовича щодо зобов`язання останнього поновити всі процесуальні виконавчі документи за виконавчим провадження № 70292357 (поновити виконавче провадження з усіма раніше прийнятими постановами по ньому). В обґрунтування вказує, що на час відкриття виконавчого провадження Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» знаходилося на території громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій, тому відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій щодо майна боржника було заборонено. Наголошує, що його грошові кошти обліковуються виключно на території громади міста Харкова. Належних доказів знаходження майна (грошей) на території, віднесеної до компетенції відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), позивачем не надано. Крім того, розпорядженням КМУ № 36-р від 16.01.2019 затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності. 26.08.2021 розпорядженням КМУ № 1005-р доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією: «05762269 Акціонерне товариство «Турбоатом» 75, 22407664» (перейменовано Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини»). А отже, державний виконавець має зупинити виконавче провадження до винесення постанов про стягнення виконавчого збору, арешт коштів/майна боржника, тощо або повернути виконавчий документ стягувачу в порядку п. 9 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». На думку боржника, вчинення незаконних виконавчих дій відносно Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» матиме наслідком блокування повноцінної господарської діяльності стратегічного підприємства, яке перебуває в стадії приватизації, та нанесення збитків безпосередньо Державі. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 у справі № 922/977/22 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи (матеріали оскарження) № 922/977/22. 07.06.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи (матеріали оскарження) № 922/977/22. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (вх. № 1023Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22. Встановлено учасникам справи строк до 01.07.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв та клопотань до 01.07.2023. Призначено справу до розгляду на 04.07.2023 о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132. 29.06.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7564) в якому останній просив апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22 залишити без змін. Вказаний відзив досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи. Присутній у судовому засіданні представник апелянта (відповідача/боржника) подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 про задоволення скарги відповідача на дії державного виконавця та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - старшого державного виконавця Гречух Олега Ярославовича щодо зобов`язання останнього поновити всі процесуальні виконавчі документи за виконавчим провадження № 70292357 (поновити виконавче провадження з усіма раніше прийнятими постановами по ньому), з підстав викладених у апеляційній скарзі. Присутня у судовому засіданні представник позивача (стягувача) проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити та залишити без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22. Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою з офіційного порталу «Укрпошта» з відміткою про одержання 03.07.2023. Крім того, з метою належного повідомлення учасників справи на веб-сайті «Судова влада України» здійснено публікацію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023. Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника державної виконавчої служби, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті. У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 позов Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія "Барвінок» грошові кошти в сумі 27249502,47 грн, з яких: основний борг у розмірі 24692007,84 грн, суму 3% річних у розмірі 263885,31 грн, суму втрат від інфляції в розмірі 2293609,32 грн, а також судовий збір у розмірі 408742,54 грн. Вирішено, що відповідно до ч. 10 статті 238 ГПК України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 24692007, 84 грн, починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 стягнуто з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 140000 грн. 11.10.2022, на виконання вище вказаних рішень, видано відповідні накази. 02.12.2022 до Господарського суду Харківської області від представника стягувача надійшла скарга (вх.№15363 від 02.12.2022) на неправомірні дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій скаржник просить:

1. Визнати неправомірною постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 70292357 від 09.11.2022 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

2. Визнати неправомірними процесуальні документи, прийняті 24.11.2022 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження № 70292357 при примусовому виконанні наказу № 922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області: - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про арешт коштів боржника» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій» від 11.11.2022; - повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

3. Зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуху Олега Ярославовича або іншу посадову особу зазначеного органу державної виконавчої служби, в порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження № 70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 № 922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх.№15363 від 02.12.2022) задоволено. Визнано неправомірною постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 70292357 від 09.11.2022 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Визнано неправомірними процесуальні документи, прийняті 24.11.2022 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження № 70292357 при примусовому виконанні наказу № 922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області: - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про арешт коштів боржника» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій» від 11.11.2022; - повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуху Олега Ярославовича або іншу посадову особу зазначеного органу державної виконавчої служби, в порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження № 70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 № 922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області. Мотивуючи зазначену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо), що і зробив скаржник надавши відповідні докази. У зв`язку з чим, постанова начальника Відділу примусового виконання рішень є неправомірною, оскільки зазначені в ній обставини не могли бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 70292357. Отже, вчинення державним виконавцем 24.11.2022 процесуальних дій, на виконання постанови начальника Відділу примусового виконання рішень, у вигляді скасування процесуальних документів від 09.11.2022, 11.11.2022 та винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, також є неправомірними. При перегляді ухвали місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. За приписами статті 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. У відповідності до ч. 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У рішеннях Європейського суду у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти Україні», «ПМП «Фея» та інші проти України» зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя. Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист. Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, ч. 1, 2 статті 55, ч. 1, 2 статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Також, у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність. Отже, судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Забезпечення виконання остаточного судового рішення у визначеному законом порядку є позитивним обов`язком держави. Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України «Про виконавче провадження». У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 статті 327 ГПК України). При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців. Згідно приписів статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Згідно з ч. 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до п. 1, 2, 5 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження повинно здійснюватися з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності. У ч. 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Права та обов`язки виконавців визначено статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. З приписів ч. 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» убачається, що виконавець розпочинає примусове виконання рішень на підставі виконавчого документу, зазначеного у статті 3 Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Згідно з ч. 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. У відповідності до ч. 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає вимоги (критерії) до місця відкриття виконавчого провадження. Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі №905/64/15 зазначив, що прийняття державним чи приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції, а приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині другій статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", до яких законодавець відносить: (1) місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, (2) місцезнаходження боржника - юридичної особи, (3) місцезнаходження майна боржника. З матеріалів справи убачається, що Приватне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Барвінок» звернулось до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження від 28.10.2022 за вих. №

40. У заяві зазначено, що місцезнаходження Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» є м. Харків, Харківської області. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» є м. Харків, проспект Героїв Харкова,

199. Разом з тим, стягувач вказав, що у боржника є відкритий рахунок в АТ «ТАСКОМБАНК» (м. Київ, 01032, вул. Симона Петлюри, 30) IBAN НОМЕР_1 , надавши відповідні докази. Наявність рахунку у Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» в зазначеному банку підтверджується додатковими угодами, укладеними боржником, як переможцем державних тендерів, зокрема, Додатковою угодою №1 від 21.09.2022 до Договору №15-6080/53-123-04-21-07175 від 08.10.2021, укладеною з Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яку у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» розміщено на майданчику Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-14-000327-a, та Додатковою угодою №6 від 03.10.2022 до Договору №15-1430 від 17.03.2021, укладеною з Приватним акціонерним товариством «Укргідроенерго», яку у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» розміщено на майданчику Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-17-003138-с. Як убачається із зазначених додаткових угод, Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» в графі «Банківські реквізити» зазначено поточний рахунок № IBAN НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», адреса банку: Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,

30. Відповідні додаткові угоди оприлюднені через авторизований електронний майданчик на веб-порталі уповноваженого органу Prozorro.gov.ua. Відтак, у Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» є відкритий рахунок в АТ «ТАСКОМБАНК», фактичне та реєстраційне місця знаходження відділення банку де боржник має рахунок: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30. 09.11.2022 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Гречухою Олегом Ярославовичем (далі - державний виконавець) винесено: - постанову про відкриття виконавчого провадження № 70292357; - постанову про арешт коштів боржника; - постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; - постанова про стягнення виконавчого збору. 10.11.2022 боржником подано заяву до відділу примусового виконання рішень про скасування постанови державного виконавця від 09.11.2022 про арешт коштів Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини». 11.11.2022 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. 24.11.2022 начальником відділу примусового виконання рішень винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, в якій останній визнав дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження №70292357 такими, що вчинені з порушенням ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Також цією постановою скасовано постанову державного виконавця від 09.11.2022 про відкриття виконавчого провадження №70292357 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». 24.11.2022 на виконання постанови начальника відділу примусового виконання рішень, державним виконавцем винесено: - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про арешт коштів боржника» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 09.11.2022; - постанову про скасування процесуального документу «Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій» від 11.11.2022; - повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для винесення начальником відділу примусового виконання рішень оскаржуваної постанови було те, що стягувачем не надано документального підтвердження знаходження на рахунках в АТ «ТАСКОМБАНК» коштів, що належать боржнику. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені доводи начальника Відділу примусового виконання рішень не можуть бути підставою для скасування постанов державного виконавця, адже, виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Прийняття державним чи приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого виконавець здійснює діяльність. При цьому, місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у ч. 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», до яких законодавець відносить: місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходження боржника - юридичної особи, місцезнаходження майна боржника. Отже, державний виконавець має право прийняти до виконання подані йому виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби. При цьому, слід враховувати, що відповідно до абзацу 5 п. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Однак, вказана Інструкції (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не містить вимог щодо підтвердження фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника. Зазначена норма Інструкції (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов`язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та п. 1 ч. 1 статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов`язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Аналіз наведених норм Закону України «Про банки і банківську діяльність» свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції також суперечить ч. 1 статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна. Наприклад, у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо). Аналогічні правові висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/64/15 від 21.05.2021 та постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №922/2665/17. В силу ч. 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відтак, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 1, 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме: для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження. За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 10 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що стягувач не мав подавати інші докази знаходження на рахунках в АТ «ТАСКОМБАНК» коштів, що належать боржнику, а надані копії додаткових угод, з яких убачається наявність рахунку боржника є достатніми, а тому винесення рішення начальником відділу примусового виконання рішень про скасування постанови державного виконавця від 09.11.2022 про відкриття виконавчого провадження №70292357 з цих підстав є неправомірним. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що всі його банківські рахунки відкриті виключно в філії, яка знаходиться у місті Харкові, адже, надані боржником разом із запереченнями договір №1232026 банківського рахунку та комплексного надання послуг від 20.07.2022, укладений між боржником та АТ «ТАСКОМБАНК», від імені якого діяло Центральне відділення AT «ТАСКОМБАНК» (м. Київ), та довідка Центрального відділення AT «ТАСКОМБАНК» (м. Київ) № 948/507 від 15.11.2022 про відкриття рахунків, жодним чином не підтверджують факт знаходження коштів боржника на рахунках виключно в філії, яка знаходиться у місті Харкові. Навпаки, вказані документи підтверджують те, що рахунки боржника були відкриті у центральному відділені AT «ТАСКОМБАНК» у місті Києві, що свідчить про правомірність звернення стягувача до Відділу примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання рішення. Щодо доводів скаржника про те, що у відповідності до п.10-2 розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій, колегія суддів зазначає таке. Так, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини`є м. Харків, проспект Героїв Харкова,199. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.10.2022» Харківська міська територіальна громада віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Однак, місто Київ, на території якого у боржника було виявлено майно (грошові кошти на рахунках), до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на день відкриття виконавчого провадження ВП №70292357 віднесено не було. Колегія суддів акцентує, що законодавча заборона, передбачена п.10-2 розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатись заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника. Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія територіальної громади, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Аналогічна правова позиції зазначена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2368/15, від 24.04.2023 у справі № 910/5953/17, від 10.05.2023 у справі № 904/1708/22. Таким чином, оскільки у даному випадку стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби, яке знаходиться у місті Києві, та надав докази відкритих рахунків у банку, який також знаходиться у місті Києві, а отже вжиття заходів примусового виконання спірного рішення можливо у місті Києві, яке не відноситься до територій зазначених у Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а отже, і не підпадає під заборону, встановлену положеннями п.10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження». Щодо тверджень боржника про те, що відкриваючи виконавче провадження державний виконавець має переконатися, чи включений боржник до переліку об`єктів великої приватизації, а переконавшись в цьому, має зупинити виконавче провадження до винесення постанов про стягнення виконавчого збору, арешт коштів/майна боржника, тощо або повернути виконавчий документ стягувачу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та наголошує, що предметом розгляду даної скарги є винесення начальником відділу примусового виконання рішень постанови, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 70292357, а не винесення державним виконавцем постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження. Тобто, під час розгляду цієї скарги правомірність винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження № 70292357 судом не досліджується. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що питання правомірності дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух Олега Ярославовича щодо винесення постанови від 09.11.2022 про відкриття виконавчого провадження № 70292357 у справі № 922/977/22, вже досліджувалось судами всіх інстанцій. Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на дії державного виконавця відмовлено. Поставною Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 922/977/22 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у справі №922/977/22 залишено без змін. Суди дійшли висновку, що станом на день відкриття виконавчого провадження у боржника було наявне майно (кошти на рахунках) на території м. Києва, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а отже, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження у м. Києві, вчинені відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 922/977/22 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 922/977/22 повернуто. У відповідності до ч. 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Щодо доводів апелянта про вчинення незаконних виконавчих дій відносно Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», яке матиме наслідком блокування повноцінної господарської діяльності стратегічного підприємства, яке перебуває в стадії приватизації, та нанесення збитків безпосередньо Державі, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. А отже, у разі вчинення державним виконавцем незаконних виконавчих дій відносно Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», останнє має право звернутись до суду зі скаргою на дії державного виконавця. Враховуючи викладене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (вх. № 1023Х) задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (вх. № 1023Х) залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України. У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 06.07.2023. Головуючий суддя І.А. Шутенко Суддя Н.В. Гребенюк Суддя М.М. Слободін