Постанова 4873 № 910/7974/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" липня 2023 р. Справа№ 910/7974/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Суліма В.В. Коротун О.М. секретар судового засідання: Новосельцев О.Р. за участю представників сторін: від заявника: Півень Д.О., Кравчик С.М.; від скаржника: Остапенко С.Л.; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.05.2023 у справі №910/7974/23 (суддя Комарова О.С.) за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову,- В С Т А Н О В И В : Короткий зміст вимог заяви У травні 2023 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі-ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» , заявник) звернулося до Господарського суду м. Києва з заявою про забезпечення позову, у якій просило суд до пред`явлення позову вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі-ПАТ «НЕК «Укренерго», скаржник) до закінчення розгляду спору по суті: - застосовувати заходи щодо присвоєння Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські регіональні електромережі» статус «Переддефолтний», «Дефолтний», як стороні відповідальній за баланс (СВБ), у зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ; - виставляти рахунки Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як СВБ, за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ; - направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ. В обґрунтування поданої заяви ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» посилається на те, що Товариство змушене оплачувати рахунки, виставлені ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», оскільки їх несплата автоматично призводить до негативних наслідків по відношенню до заявника; що визначені розділом 1.7 Правил ринку, а саме, надання заявнику як учаснику ринку статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний», припинення можливості здійснювати господарську діяльність на ринку електричної енергії. Відтак, як зазначає заявник, невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення його порушених прав та охоронюваних законом інтересів, тому, з метою запобігання настанню негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, він просить вжити заходи забезпечення позову. За доводами заявника, застосування вказаного способу забезпечення позову спрямовано виключно на збереження балансу інтересів сторін та забезпечення ефективного захисту прав та інтересів ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Разом з цим, заявник зазначає, що забезпечення позову наведеним вище шляхом, має на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів заявника, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» до закінчення розгляду спору по суті: - застосовувати заходи щодо присвоєння Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські регіональні електромережі» статус «Переддефолтний», «Дефолтний», як стороні відповідальній за баланс (СВБ), у зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ; - направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ. В іншій частині заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовлено. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, з огляду на наявність спору щодо нарахування послуг з передачі електричної енергії, заява про вжиття заходів забезпечення позову стосовно заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти щодо позивача заходи, передбачені главою 1.7 Правил ринку, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тому, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Водночас вжиття цих заходів забезпечення позову не зумовлює вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого статусу заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків, у вигляді усунення учасника з ринку, до вирішення спору у даній справі. Водночас, заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» до закінчення розгляду спору по суті виставляти рахунки заявнику, як СВБ, за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ, що, на переконання суду, не є співмірним із предметом майбутнього позову. За наявності заборони застосування до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» наслідків невиконання грошового зобов`язання, заборона Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» виставляти рахунки свідчитиме про втручання у господарську діяльність останнього, оскільки він, отримавши сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії та обчисливши обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, буде змушений акумулювати ці дані. У випадку задоволення позову, відповідач буде змушений сторнувати нараховані грошові зобов`язання, а у випадку відмови - знову ж таки, пред`явити їх до сплати позивачу шляхом виставлення рахунку. Таким чином, враховуючи вимоги щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд задовольнив частково заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову до подання позовної заяви та заборонив ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» до закінчення розгляду спору по суті: - застосовувати заходи щодо присвоєння Приватному акціонерному товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» статус «Переддефолтний», «Дефолтний», як стороні відповідальній за баланс (СВБ), в зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ; - направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ. Суд зазначив, що наведені заходи забезпечення позову є співмірними із предметом майбутнього позову і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності. При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, які не є учасниками судового процесу, і наявний прямий зв`язок між обраними заявником заходами забезпечення позову і предметом позову, а саме обрані заходи забезпечення позову спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника. Судом також враховано, що у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову та в разі задоволення його позову, обраний ним спосіб захисту і поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним. Як наслідок, заявник не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт також зазначає, що ніяких дій щодо безпідставного списання коштів фінансової гарантії із заявника з боку Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчинено не було; небаланси електричної енергії виникли у сторони відповідальної за баланс (далі-СВБ) внаслідок діяльності учасників її балансуючої групи у березні 2022 року. Скаржник також вказує, що на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» Правилами ринку покладено певні обов`язки вже за наслідками набуття учасником статусу «Переддефолтний чи «Дефолтний», проте ніяким чином НЕК «Укренерго» не вирішується питання (не вчиняються дії) щодо застосування до певного учасника ринку заходів щодо присвоєння відповідного статусу. Апелянт також наголошує, що вжиття зазначеного заходу забезпечення позову, а саме заборону списання НЕК «Укренерго» коштів фінансових гарантій, використовуючи фінансову гарантію ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ, суперечить вимогам Правил ринку, оскільки учасник балансуючої групи заявника, який на час створення свого боргу перед НЕК «Укренерго» за придбану електричну енергію для врегулювання небалансів, перебував у балансуючій групі, а при формуванні рахунку для оплати цієї СВБ вийшов зі складу такої групи, фактично автоматично сам звільняється від обов`язку здійснити оплату рахунку, а на підставі оскаржуваної ухвали суду і СВБ звільняється від такого обов`язку. Аналогічно за таким принципом заявник на підставі оскаржуваної ухвали звільняється від відповідальності, а саме набуття статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний» при наявності заборгованості учасників його балансуючої групи, які на час формування акту та рахунку на сплату згідно з Правилами врегулювання, вийшли зі складу такої групи. Такі заходи забезпечення позову, на думку скаржника, прямо суперечать п. 16 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки фінансову відповідальність у даному випадку не несе СВБ, яка створила негативні небаланси (під час придбання електроенергії договір з ОСП про врегулювання небалансів електричної енергії цієї СВБ в частині фінансової відповідальності був призупинений у зв`язку з участю у складі балансуючої групи та покладення на останню своєї фінансової відповідальності - абзац 2 п. 1.5.1 Правил ринку), а заявник - на підставі ухвали про забезпечення позову. Також, апелянт зазначає, що місцевим судом не враховано, що хоча норма ч. 1 ст. 141 ГПК України і передбачає право суду (застосоване слово «може» слід розуміти в сенсі суддівського розсуду при вирішенні цього питання), а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків НЕК «Укренерго», які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), про що сформовано правову позицію у п. 36.1 постанови Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18, у даному випадку, суд першої інстанції, не вирішивши відповідне питання, не забезпечив розумний баланс між інтересами НЕК «Укренерго» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Крім того, апелянт звертає увагу, що у рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах. Вартість небалансів електричної енергії СВБ, розраховується адміністратором розрахунків (далі-АР) для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів. визначених Правилами ринку. Враховуючи, що НЕК «Укренерго» здійснило донарахування обсягів та вартості придбаної учасником балансуючої групи ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у березні 2022 року електричної енергії, СВБ зобов`язана оплатити вказану вартість. Так, апелянт вважає, що в оскаржуваній ухвалі суд припустив, що предметом даного спору є вимоги про зобов`язання відповідача припинити дії, спрямовані на виставлення рахунків заявнику за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи СВБ. Однак, жодним доказом не доведено, що саме з такою вимогою позивач планує звернутися до суду. Водночас скаржник зазначає, що під час дослідження доказів заявника суд не дотримався принципу змагальності, виніс оскаржувану ухвалу на підставі неоднозначних та неналежних доказів. Також, апелянт зауважує, що п. 1.1 Правил врегулювання, які є Додатком 10 до Правил ринку, зазначає, що якщо адміністратор комерційного обліку (далі-АКО) надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між оператором системи передачі (далі-ОСП) та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання. Однак, цим пунктом Правил врегулювання не заборонено врегульовувати розбіжності між ОСП та СВБ після отримання оновлених даних АКО, у разі, якщо учасники ринку вибули зі складу балансуючої групи на час оновлення даних комерційного обліку. Отже, на думку апелянта, в оскаржуваній ухвалі не наведено жодних обґрунтувань необхідності застосування певного заходу забезпечення позову з огляду на достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також чи призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, заявник у своєму відзиві, поданому 21.06.2023, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін. Крім того, заявник вказує, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду у поданій справі та ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки позивач фактично не зможе здійснювати господарську діяльність на ринку електричної енергії; такі заходи мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача та не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача чи інших осіб, вони відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, оскільки містять конкретизацію щодо заборони застосовувати п.1.7.1, п.1.7.5 розділу 1.7 Правил ринку виключно у зв`язку з наявністю заборгованості за послугу з передачі електроенергії при експорті. Фактично вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову стосуються існуючих між сторонами правовідносин, а отже заходи забезпечення позову вжиті судом першої інстанції в межах предмету позову, адже після прийняття ухвали про забезпечення позову, позивач в межах встановлених строків звернувся до суду з позовними вимогами про зобов`язання ПАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» припинити дії, спрямовані на виставлення рахунків заявнику за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи сторони відповідальній за баланс. (Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 відкрито провадження у справі №910/8330/23). На думку заявника, виставлення ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи СВБ не відповідає вимогам законодавства та договору про врегулювання небалансів електричної енергії, але водночас, є підставою для виникнення у заявника грошових зобов`язань, невиконання яких матиме наслідком набуття ним статусів «Переддефолтний» та «Дефолтний». У даному випадку, встановлення обґрунтованості дій ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» належить до предмету доказування у цій справі, тому заборона застосування до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» наслідків невиконання грошового зобов`язання є співмірним та адекватним заходом забезпечення позову (порівняно із предметом майбутнього позову). Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 справу № 910/7974/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/7974/23 та призначено до розгляду на 05.07.2023. Протокольною ухвалою 05.07.2023 Північний апеляційний господарський суд, відповідно до ч.3 ст. 269 ГПК України долучив до справи докази, додані ПАТ «НЕК «Укренерго» до апеляційної скарги, оскільки згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 представник ПАТ «НЕК «Укренерго» участі у суді першої інстанції не приймав та не мав можливості їх подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. 05.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме обгрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на НЕК «Укренерго» за недотримання нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії та проекту розпорядження «Про усунення порушення НЕК «Укренерго»; порядок денний засідання НКРЕКП на 05.07.2023. Протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду 05.07.2023 колегія суддів на підставі ст. 207 ГПК України залишила без розгляду клопотання ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про долучення доказів, оскільки Товариством без поважних причин не були надані зазначені докази у строки встановлені судом для подачі всіх заяв та клопотань . Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за приписами ч.ч. 1, 3, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року по справі №922/393/18 викладено висновок, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Судовою колегією було враховано, що надані заявником відповідні докази не існували станом на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції (23.05.2023), що виключає можливість долучення таких доказів до матеріалів справи та надання їм правової оцінки судом апеляційної інстанції. Позиції учасників справи Представник ПАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» у судовому засіданні 05.07.2023 наполягав на доводах апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 скасувати в частині задоволених вимог, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Представники заявника ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у судовому засіданні 05.07.2023 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 залишити без змін. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності переліку відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе забезпечення позову. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення суду у випадку задоволення позову. Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання дій ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо виставлення рахунків заявнику за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи сторони відповідальній за баланс (СВБ) незаконними та зобов`язання ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» відновити становище заявника, яке існувало до порушення права, шляхом врахування коштів, що були сплачені ним по рахунках, виставлених ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи СВБ, в оплату зобов`язань ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» по договору про врегулювання небалансів. Судове рішення у разі задоволення вимоги немайнового характеру не вимагатиме примусового виконання. Тому в даному випадку застосовуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Судом першої інстанції встановлено, що позивач у цій справі є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1382 від 08.11.2018. З 11.05.2019 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» приєдналось до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору № 053-01041, дата акцептування 11.05.2019), що є публічним договором приєднання та додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018. Відповідно до глави 1.5 Правил ринку ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» стало стороною, відповідальною за баланси (СВБ), згідно з укладеним договором про участь у балансуючій групі № 5959-ДОЕ від 29.12.2020. До балансуючої групи заявника входили, зокрема, АТ «ДТЕК Донецьі електромережі» та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», які у подальшому були виключені з балансуючої групи з 00:00:00 год. 01.06.2022 та з 00:00:00 год. 13.04.2023 відповідно. Як зазначає заявник, 11.05.2023 він отримав від ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» Акт-корегування (врегулювання) № ВР/22/03-0533 від 11.05.2023 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 та рахунок-фактуру (invoice) № 1205202300016 від 12.05.2023 на суму 9 872 297,00 грн на оплату електричної енергії для повторного врегулювання небалансів електричної енергії (згідно з Правилами врегулювання, передбаченими додатком 10 Правил ринку). 12.05.2023 заявник, відповідно до п. 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії та п. 7.9 Правил ринку листом № 04/710/5516 від 12.05.2023 заявив про незгоду з вищевказаним актом та ініціював спір з вимогою до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» відновити, замінені нульовими значеннями, агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання КП «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ», КП «Роздільнянський міський водоканал», а також не покладати на втрати ОСР ці обсяги електричної енергії, в тому числі, з боку ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» не пред`являти вказані обсяги до оплати на СВБ. 16.05.2023 ПрАт «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 16.05.2023 №04/710/5560 повідомило ПАТ «НЕК «Укренерго» про неправомірність виставленого вищевказаним актом корегування. 18.05.2023 згідно Акту-корегування сума 9 872 297,00 грн була врахована ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» як фінансова гарантія для погашення простроченої заборгованості по рахунках за електроенергію з метою врегулювання небалансів за коригуючий рахунок врегулювання за березнь 2022 року. Таким чином, предметом спору, з яким заявник має намір звернутися є вимоги про зобов`язання відповідача припинити дії, спрямовані на виставлення рахунків заявнику за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи сторони відповідальній за баланс (СВБ). В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на неправомірність дій відповідача, яка полягає у направленні йому рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які вийшли з його балансуючої групи та несуть фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії самостійно. Поряд із цим несплата рахунків, виставлених ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» призводить до негативних наслідків для заявника, що визначені розділом 1.7 Правил ринку, а саме, надання заявнику як учаснику ринку статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний», припинення можливості здійснювати господарську діяльність на ринку електричної енергії. За доводами заявника, застосування вказаного способу забезпечення позову спрямовано виключно на збереження балансу інтересів сторін та забезпечення ефективного захисту прав та інтересів ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. Так, згідно з пунктом 1.7.1 глави 1.7 Правил ринку учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Переддефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим банківським днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку повідомлення про виставлення платіжного документа від АР через СУР або платіжного документа на електронну адресу учасника ринку, сформованого відповідно до цих Правил, не здійснив відповідну оплату, крім платіжного документа за плату за невідповідність. Якщо повідомлення про виставлення платіжного документа отримано після 17:00 у банківський день або в будь-який час небанківського дня, то днем отримання повідомлення вважається перший банківський день після отримання такого повідомлення; 2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил; 3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги. Відповідно до пункту 1.7.2 глави 1.7 Правил ринку при набутті статусу «Переддефолтний» АР на період існування такого статусу: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний»; 2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 4) використовує фінансові гарантії, що надаються ним, для покриття заборгованості перед АР та/або, якщо учасник виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Переддефолтний» кожного робочого дня (о 10:30) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або П. І. Б. (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа- підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії. Пунктами 1.7.4, 1.7.5 глави 1.7 Правил ринку визначено, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох робочих днів. Датою набуття статусу «Дефолтний» є наступний день після двох робочих днів перебування у статусі «Переддефолтний»; 2) судом прийнято рішення про визнання суб`єкта господарювання, що є учасником ринку, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку (його уповноваженими органами) прийнято рішення про ліквідацію суб`єкта господарювання, що є учасником ринку. Датою набуття статусу «Дефолтний» є наступний день після отримання ОСП відповідної інформації про учасника ринку; 3) анулювання учаснику ринку ліцензій на провадження діяльності на ринку електричної енергії. Датою набуття статусу «Дефолтний» є дата набрання чинності рішенням Регулятора про анулювання відповідної ліцензії. На період існування статусу «Дефолтний» АР вживає до такого учасника ринку такі заходи: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний». У повідомленні, що надсилається Регулятору, зазначаються найменування та код ЄДРПОУ учасника ринку, якому присвоєно статус «Дефолтний», згідно з відповідним реєстром учасників ринку та розмір його заборгованості перед ОСП; 2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; 4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; 5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу «Дефолтний»; 6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Дефолтний» кожного робочого дня о 10:30 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або П. І. Б. (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та кінцевий розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії. Вчинення до учасника ринку будь-яких дій з боку АР відповідно до цього пункту не впливає та не змінює відповідальність такого учасника ринку відповідно до цих Правил, що означає, що учасник ринку із статусом «Дефолтний» несе відповідальність за сплату всіх сум (у тому числі податків), що необхідно сплатити відповідно до цих Правил. Учасник ринку втрачає статус «Дефолтний» після припинення дії договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що укладений між ним та ОСП. АР приймає рішення щодо позбавлення учасника ринку статусу «Дефолтний» після виконання учасником ринку всіх прострочених фінансових зобов`язань та за відсутності обставин, визначених підпунктами 2 та 3 пункту 1.7.4 цієї глави. З огляду на вищевказані положення Правил ринку, ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», як оператор системи передачі та адміністратора розрахунків, наділено повноваженнями вживати таких заходів по відношенню до заявника, як присвоєння йому статусу «Дефолтний» та «Переддефолтний», що означає для заявника, як електропостачальника, повне зупинення його діяльності, а саме заявник фактично буде позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії та не матиме можливості виконувати умови договорів з іншими учасниками ринку, в тому числі з операторами систем розподілу, контрагентами на ринку двосторонніх договорів, ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку, ринку допоміжних послуг, споживачами тощо. Враховуючи критерії співмірності та адекватності заходів забезпечення позову, запропоновані заявником заборони мають узгоджуватися з вимогами про зобов`язання ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» припинити дії, спрямовані на виставлення рахунків заявнику за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи сторони відповідальній за баланс. На думку заявника, виставлення ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входили до балансуючої групи СВБ, не відповідає вимогам законодавства та договору про врегулювання небалансів електричної енергії, але водночас, є підставою для виникнення у заявника грошових зобов`язань, невиконання яких матиме наслідком набуття ним статусів «Переддефолтний» та «Дефолтний». У даному випадку, встановлення обґрунтованості дій ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» належить до предмету доказування у цій справі, тому заборона застосування до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» наслідків невиконання грошового зобов`язання є співмірним та адекватним заходом забезпечення позову (порівняно із предметом майбутнього позову). Такі заходи забезпечення позову, як заборона Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти щодо позивача заходи, передбачені главою 1.7 Правил ринку, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тому, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Водночас вжиття цих заходів забезпечення позову не зумовлює вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого статусу заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків, у вигляді усунення учасника з ринку, до вирішення спору у даній справі. Водночас, окрім зазначеного, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» до закінчення розгляду спору по суті виставляти рахунки заявнику, як СВБ, за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ, що, на переконання суду, не є співмірним із предметом майбутнього позову. Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, застосування зазначеного заходу забезпечення позову не убезпечує права або інтереси заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки в силу абзацу 6 пункту 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії до вирішення спору щодо розрахунків ОСП, обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Відповідно до пункту 1.8.1 глави 1.8 Правил ринку АР реєструє учасників ринку, СВБ, ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання фінансових гарантій за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, отримує від АКО сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил. Тому, за наявності заборони застосування до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» наслідків невиконання грошового зобов`язання, заборона Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» виставляти рахунки свідчитиме про втручання у господарську діяльність останнього, оскільки він, отримавши сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії та обчисливши обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, буде змушений акумулювати ці дані. У випадку задоволення позову, відповідач буде змушений сторнувати нараховані грошові зобов`язання, а у випадку відмови - знову ж таки, пред`явити їх до сплати позивачу шляхом виставлення рахунку. Колегія суддів зазначає, що вжиття заявлених ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у заяві заходів забезпечення позову жодним чином не вказує на вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого статусу заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків, зокрема, усунення учасника з ринку до вирішення спору в цій справі. Забезпечення позову має на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він і звернувся до суду. Аналогічної правової позиції щодо забезпечення позову в спорах, які стосуються правомірності виставлення відповідачем плати за послуги з передачі електричної енергії при експорті електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, дотримується Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 у справі № 910/9400/20, від 21.12.2020 у справі № 910/9627/20 та від 12.03.2021 у справі № 910/16796/20. Враховуючи вимоги щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про часткове задоволення заяви ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову до подання позовної заяви, заборонивши ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» до закінчення розгляду спору по суті: - застосовувати заходи щодо присвоєння Приватному акціонерному товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» статус «Переддефолтний», «Дефолтний», як стороні відповідальній за баланс (СВБ), в зв`язку з несплатою рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання рахунку не входять до балансуючої групи СВБ; - направляти вимоги уповноваженому банку на сплату ним коштів, безакцептне списання фінансової гарантії, використовувати фінансову гарантію Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в оплату рахунків за врегулювання небалансів учасників ринку електричної енергії, які на дату отримання такого рахунку не входять до балансуючої групи СВБ. Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначені вище, спрямовані виключно на збереження балансу інтересів ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», що відповідає меті забезпечувальних заходів, критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника та узгоджується із статтями 136, 137 ГПК України. Вони є співмірними із предметом майбутнього позову; в даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник має звернутися до суду. Верховний Суд неодноразово підтверджував правомірність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Укренерго" вчиняти дії, визначені главою 1.7 розділу І Правил ринку, зокрема у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі № 910/9627/20, від 12.03.2021 у справі №910/16796/20, від 06.03.2021 у справі № 910/19401/20, від 06.03.2023 у справі № 910/14709/21. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені заходи забезпечення позову є співмірними із предметом майбутнього позову і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності. При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, які не є учасниками судового процесу, і наявний прямий зв`язок між обраними заявником заходами забезпечення позову і предметом позову, а саме обрані заходи забезпечення позову спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника. А у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову та в разі задоволення його позову, обраний ним спосіб захисту і поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним. Як наслідок, заявник не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Таким чином доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наведеним вище. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/7974/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/7974/23 слід залишити без змін. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.05.2023 у справі № 910/7974/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.05.2023 у справі № 910/7974/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/7974/23 повернути до Господарського суду м. Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 06.07.2023. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді В.В. Сулім О.М. Коротун