Постанова 4873 № 910/3231/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" червня 2023 р. Справа№ 910/3231/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Козир Т.П. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.06.2023 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/3231/22 (суддя І.В. Алєєва) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" до Міністерства юстиції України за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Долнер Олени Василівни

2. Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання протиправним та скасування наказу УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 413/5 від 0802.2022 «Про задоволення скарги». В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Міністерства юстиції України було прийнято з порушенням ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та Порядку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, внаслідок чого порушено право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3224287200:01:004:0006, у зв`язку з чим наказ має бути визнано недійсним та скасовано в судовому порядку. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2022 у справі №910/3231/22 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 413/5 від 08.02.2022 «Про задоволення скарги». Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. Рішення аргументовано тим, що відповідачем при прийнятті оспорюваного наказу не дотримано вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині строку на подання скарги, що і стало підставою для його скасування. Не погоджуючись із вказаними рішенням суду, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що матеріали скарги Ставищенської селищної ради, відносно якої прийнято оспорюваний наказ, містили належні докази на підтвердження дотримання строку оскарження рішення державного реєстратора, а саме довідку Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Державного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №265909988 від 15.07.2021. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 апеляційну скаргу у справі № 911/3231/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 апеляційну скаргу у справі № 911/3231/22 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г. А. у відпустці, передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Чорногуз М.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2022 апеляційну скаргу у справі № 911/3231/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено розгляд справи. Розгляд справи відкладався. На адресу суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. В підтвердження своєї позиції позивач зазначає, що про порушення свого права Ставищенська селищна рада могла дізнатися з моменту його реєстрації, тобто з 05.05.2021 і саме з цього часу слід починати відлік часу на оскарження рішення, натомість скаржник звернувся до Міністерства юстиції України 27.08.2021 з пропуском 60-денного строку. Також з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 27.06.2023 до суду звернувся представник відповідача, яке обґрунтоване запровадженням військового стану, що перешкоджає участі уповноваженого представника Міністерства юстиції України в судовому засіданні. Системний аналіз статті 202 ГПК України дає підстави для висновку, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідачем не надано доказів, які б об`єктивно підтверджували неможливість забезпечити явку представника у судове засідання, також відсутнє обґрунтування чим саме введення військового стану перешкоджає участі в судовому засіданні представника, тому у клопотанні про відкладення слід відмовити. В судове засідання 27.06.2023 з`явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб до суду не з`явилися. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив суд оскаржуване рішення залишити без змін. Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. При цьому слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023, якою повідомлено про призначення справи до судового розгляду в судовому засіданні 27.06.2023, була отримана в електронний кабінет Міністерством юстиції України 29.05.2023 та направлена на електронну адресу третіх осіб 06.06.2023. Надсилання судом апеляційної інстанції копій даних ухвал в Електронний кабінет та на електронну адресу відповідає приписам частин п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України, і зазначені судові рішення вважаються врученими сторонам. Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представників відповідача та третіх осіб. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Позивач вказує, що 15.02.2022 із загальнодоступного інтернет ресурсу (https://minjust.gov.ua/m/lyutiy-8961) йому стало відомо, що 08.02.2022 Міністерством юстиції України було видано наказ № 413/5 «Про задоволення скарги» на підставі Висновку Центральної колегії Міністерства Юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 25.11.2021 по розгляду скарги Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 27.08.2021 № 03-06/1033. Позивач вважає, що скасування рішення від 05.05.2021 № 57979818, прийняте державним реєстратором Медвинської сільської ради Київської області Долнер Оленою Василівною щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224287200:01:004:0006, що знаходиться в межах Торчицької сільської ради, оспорюваним наказом є незаконним та прийнятим з грубим порушенням Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1128 та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивач вказує, що скаргу Ставищенської ОТГ від 27.08.2021 № 03-06/1033 було розглянуто по суті лише 25.11.2021. Дані висновки Центральної Колегії стали основою для прийняття оспорюваного наказу Міністерства Юстиції України від 08.02.2022 № 413/5, яким рішення від 05.05.2021 № 57979818, прийняте державним реєстратором Медвинської сільської ради Київської області Долнер Оленою Василівною щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224287200:01:004:0006 було скасовано. Позивач зазначає, що 25.11.2021 про час розгляду скарги Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 27.08.2021 № 03-06/1033, Комісією по розгляду скарг було допущено ряд порушень процедури їх розгляду, визначеної Порядком № 1128, зокрема позивач був позбавлений можливості бути на засіданні Комісії, де розглядалася скарга, ознайомитись з її змістом та доданими до неї документами, а також скористатись правом на подання письмових пояснень по суті скарги. Крім того, позивач вказує на те, що скарга, на підставі розгляду якої відповідач прийняв оспорюваний наказ, була подана з простроченням терміну для оскарження, встановленого ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме, подання скарги відбулось 27.08.2021, а рішення про реєстрацію права позивачем прийняте 05.05.2021, з пропуском 60 - денного терміну, що у відповідності до ст. 37 вказаного Закону є однією з підстав для відмови у задоволенні скарги, оскільки закінчився встановлений законом строк для її подання. У висновку від 15.11.2021 Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України вказано, що підставою для прийняття наказу стало те, що державним реєстратором прийнято рішення на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права власності позивача на земельну ділянку. За результатами розгляду скарги, наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2022 № 413/5 спірне рішення державного реєстратора скасовано. Вважаючи свої права порушеними внаслідок прийняття відповідачем вказаного наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» врегульовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 37 вказаного Закону (на час виникнення спірних правовідносин), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги зокрема на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Положеннями частини четвертої статті 37 Закону № 1952-IV встановлено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Зі змісту цих правових норм слідує, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права. За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 липня 2018 року у справі № 826/3442/17, від 17 липня 2018 року у справі № 911/4006/16. У своїй скарзі до Міністерства юстиції України Ставищенська селищна рада вказувала на те, що дізналась про свої порушенні права лише 15.07.2021 року, в підтвердження чого надала копію довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Державного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №265909988 від 15.07.2021. Твердження місцевого суду про те, що селищна рада могла дізнатися про порушення свого права саме з моменту реєстрації 05.05.2021 державним реєстратором Медвинської сільської ради Київської області Долнер Оленою Василівною права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224287200:01:004:0006, апеляційний суд вважає помилковим з огляду на те, що матеріли справи не містять доказів, які б свідчили про такий факт, а за відсутності відповідних доказів таке твердження слід розцінювати, як припущення. Натомість довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Державного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №265909988 від 15.07.2021 підтверджує факт того, Ставищенська сільська рада дізналась про наявність рішення державного реєстратора саме 15.07.2021, від чого і варто відраховувати строк на оскарження рішення державного реєстратора. Таким чином висновки суду є помилковими з огляду на зазначене. Як визначено п. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з позовної заяви, однією із підстав скасування оспорюваного наказу позивач вказує на неповідомлення його, як заінтересованої особи про розгляд скарги Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 27.08.2021 № 03-06/1033. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Відповідно до п. 11 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив всі належні дії для повідомлення ТОВ «Інтерагросервіс», що підтверджується оголошенням, розміщеним на сайті Міністерства юстиції України про розгляд скарги Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 27.08.2021 № 03-06/1033 щодо оскарження рішення державного реєстратора Медвинської сільської ради Київської області Долнер Олени Василівни та копією повідомлення надісланого Міністерством юстиції України на електронну пошту ТОВ «Інтерагросервіс», до якого відповідачем надана роздруківка з сервісу електронної пошти. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення Міністерства юстиції України, оформлене наказом від 08.02.2022 №413/5 в «Про задоволення скарги» прийнято у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/3221/22 - скасуванню. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/3231/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" (09401, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище міського типу Ставище, вул. Цимбала Сергія, будинок 4, ідентифікаційний код 32855584) на користь Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази. Матеріали справи №910/3231/22 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 06.07.2023. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Т.П. Козир Г.А. Кравчук