Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6916/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6916/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року в адміністративній справі №280/6916/22 (головуючий суддя першої інстанції Сіпака А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання не чинним рішення,- В С Т А Н О В И В : Позивач 04.12.2022 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просила визнати нечинним рішення відповідача від 24.06.2022 року №253 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території м.Запоріжжя». В обґрунтування позову зазначено, що оскаржене рішення прийняте поза межами наданих повноважень, оскільки виконавчий комітет Запорізької міської ради не наділений повноваженнями щодо встановлення заборони на продаж алкогольних напоїв. Окрім того, зазначає, що таке рішення відповідача всупереч Закону України «Про доступ до публічної інформації» не було оприлюднене у спосіб, визначений законодавством України. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалите нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови КМУ від 29.12.2021 року №1457, адже вказані нормативно-правові акти не наділяють органи місцевого самоврядування на прийняття рішення про заборону торгівлі алкогольними напоями в межах територіальної одиниці на якій вводиться воєнний стан. Також зазначає, що судом неправильно застосовано положення пп.2 п.«б» ч.1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказує, що Запорізька міська рада не приймала і не могла прийняти рішення про делегування повноважень виконавчому комітету Запорізької міської ради, щодо встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, адже, відповідно до норм закону, вирішення цього питання відноситься до виключної компетенції Запорізької міської ради. А тому, вважає, що оскаржене рішення відповідача прийняте поза межами повноважень, наданих виконавчому комітету Запорізької міської ради. Вказує, що висновок суду в частині відсутності публікації проекту спірного рішення та відсутності порушень положень ст.34 Конституції України не відповідає обставинам справи. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, встановила наступне. 24 червня 2022 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення №253 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території м.Запоріжжя» (а.с.7). Зазначеним рішенням відповідач заборонив на території м.Запоріжжя на час введення воєнного стану в Україні торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів): з 18:00 до 10:00 - всім суб`єктам господарювання, окрім закладів ресторанного господарства; з 21:00 до 10:00 - закладам ресторанного господарства. На підставі вказаного рішення адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Запорізької міської ради прийнята постанова від 02.08.2022 року №334 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. (а.с.8-10). Вважаючи рішення відповідача від 24.06.2022 року №253 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території м. Запоріжжя» протиправним, позивач оскаржила його до суду. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач прийнятим рішенням не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача. У даному випадку відповідач здійснює владні управлінські функції щодо суб`єктів господарювання та закладів ресторанного господарства. Саме суб`єктам господарювання вказаним рішенням обмежено реалізацію алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Позивач є працівником підприємства торгівлі або громадського харчування, а рішення відповідача розповсюджується лише на суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Позивач не є суб`єктом господарювання та не займається роздрібною торгівлею алкогольними, слабоалкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами, тому оскаржуваним рішенням не порушуються права чи інтереси позивача. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово подовжувався та діє на теперішній час. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12 травня 2015 року (далі по тексту - Закон №389, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин). Статтями 1 і 2 Закону №389 передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частиною першою статті 4 Закону №389 на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 8 Закону №389 в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1457 затверджено Порядок заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, який визначає особливості запровадження заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів), в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях відповідно до Указу Президента України про введення воєнного стану, затвердженого Верховною Радою України. Пунктом 3, 5, 6 Постанови КМУ від 29.12.2021 року №1457 передбачено, що заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку. Наказ військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) доводиться до виконання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, МВС, Міндовкіллю, Національній поліції, ДПС. Військові адміністрації (у разі їх утворення), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації забезпечують негайне інформування про запровадження заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, зокрема через засоби масової інформації, суб`єктів господарювання та населення на відповідній території. Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, заборона торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, з 00:00 годин 26.04.2022 року по 00:00 годин 26.05.2022 року встановлена спільним наказом №3 військового командування і Запорізької обласної військової адміністрації від 11.03.2022 року (зі змінами, внесеними наказом від 25.04.2022 року №19) (а.с.36-37). Наказом військового командування і Запорізької обласної військової адміністрації від 07.05.2022 року №34 строк зазначеної вище заборони на торгівлю алкогольними напоями продовжено на весь час воєнного стану в Україні (а.с.39-40). Водночас, пунктом 2 вказаного наказу, дозволено торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі з 10 годин 00 хвилин до 14 годин 00 хвилин виключно в магазинах, що мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Наказом голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.06.2022 року №45 строк зазначеної заборони на торгівлю алкогольними напоями продовжено на весь час воєнного стану в Україні та пунктом 2 дозволено торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі з 10 годин 00 хвилин до 14 годин 00 хвилин виключно в магазинах, що мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та виключно в місті Запоріжжі, Біленківській, Долинській, Михайлівській, Петро-Михайлівській, Широківській територіальних громадах (а.с.41-42). 18.06.2022 року наказом голови Запорізької обласної державної адміністрації №65 заборонено на території Запорізької області на час введення воєнного стану в Україні торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів): з 18:00 до 10:00 - всім суб`єктам господарювання, окрім закладів ресторанного господарства; з 21:00 до 10:00 - закладам ресторанного господарства. Пунктом 3 зазначеного наказу дозволено торгівлю алкогольними напоями виключно на території Біленківської сільської, Запорізької міської, Михайлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Широківської сільської територіальних громад (а.с.43-44). Наказом голови Запорізької обласної державної адміністрації від 22.06.2022 року №73 заборонено торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями на території Запорізької області на час введення воєнного стану в Україні. Пунктом 2 зазначеного вище наказу дозволено продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв виключно на території Біленківської сільської, Долинської сільської, Запорізької міської, Михайлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Широківської сільської територіальних громад: з 10:00 до 18:00 - всім суб`єктам господарювання, окрім закладів громадського харчування; з 10:00 до 21:00 - закладам громадського харчування (а.с.102). Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.06.2022 року прийнято рішення №253 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території м.Запоріжжя». Вказане рішення прийнято на підставі п.13 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного часу», Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 24.02.2022 року №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2021 року №1457, наказу Мінреінтеграції від 10.06.2022 року №113 «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75», наказу військового командування і Запорізької обласної військової адміністрації від 18.06.2022 року №65 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» (а.с.7). Пунктом 1 рішення відповідача від 24.06.2022 року №253 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території м. Запоріжжя» заборонено на території м.Запоріжжя на час введення воєнного стану в Україні торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів): з 18:00 до 10:00 - всім суб`єктам господарювання, окрім закладів ресторанного господарства; з 21:00 до 10:00 - закладам ресторанного господарства. Предметом даного спору є саме рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.06.2022 року №253 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території м.Запоріжжя». Приписами частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що воно стосується обмеження торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, на час введення воєнного стану в Україні у певний часовий період доби суб`єктами господарювання та закладами ресторанного господарства. Позивач - ОСОБА_1 працює адміністратором в ТОВ «ВАЙН-СТОРІ», тобто не є ані суб`єктом господарювання, ані закладом ресторанного господарства. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача не порушує прав та законних інтересів позивача як фізичної особи. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що постановою адмінкомісії при виконкомі Запорізької міської ради №334 від 02.08.2022 року вона була притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП, а тому рішення відповідача впливає на її права та інтереси. Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання, оскільки вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення не є предметом даної справи та, суд знов наголошує, що позивач притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП як фізична особа (працівник ТОВ «ВАЙН-СТОРІ», де саме товариство є суб`єктом господарювання). Відтак, позивач як фізична особа не є суб`єктом спірного рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.06.2022 року №253 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території м.Запоріжжя», вказане рішення не порушує її прав, свобод або інтересів. Вказане є достатньою та самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, а тому зазначені в позові та апеляційній скарзі позивача посилання щодо обгрунтування позовних вимог, апеляційним судом не досліджуються, оскільки вже не мають значення для вирішення справи по суті. Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає: що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї явно необгрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.02.2019 року у справі № 522/3665/17. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виконком Запорізької міської ради прийнятим рішенням не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача, у даному випадку відповідач здійснює владні управлінські функції щодо суб`єктів господарювання та закладів ресторанного господарства та саме суб`єктам господарювання відповідач своїм рішенням обмежив реалізацію алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Позивач є працівником підприємства торгівлі або громадського харчування, не є суб`єктом господарювання та не займається роздрібною торгівлею алкогольними, слабоалкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами, тому на нього не розповсюджується оскаржене рішення відповідача. З огляду на вказані вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року в адміністративній справі №280/6916/22 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року в адміністративній справі №280/6916/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко