Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/1660/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Ясиновський І.Г. 06 липня 2023 р. Справа № 440/1660/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 року у справі № 440/1660/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В с т а н о в и в: 28.01.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними дії відповідача Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі Центру) щодо нарахування та виплати йому у 2021 році щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) 5 мінімальних пенсій за віком та стягнути з відповідача на його користь таку допомогу у розмірі 8845,00 грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, зазначив, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цінність, та членів їх сімей, відтак не нарахування та невиплата йому у 2021 році такої допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком порушує його право на отримання її у розмірі, визначеному ст. 12 Закону № 3551-XII. Заперечуючи вимоги адміністративного позову, Центр зазначає, що у 2021 році виплата позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня ним не проводилась, оскільки відповідного списку для виплати такої допомоги позивачу від уповноважених установ не надходило. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Судовим рішенням визнана протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо не нарахування не невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу недоплачену у 2021 році частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судове рішення вмотивовано тим, що у 2021 році відповідач, всупереч приписів Закону № 3551-XII, здійснив виплату позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 12 цього Закону. Вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача грошової допомоги суд першої інстанції вважав передчасною та необґрунтованою, оскільки на час розгляду справи щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік позивачу не нарахована в належному розмірі. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області просить його скасувати і прийняти нове про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що виплата позивачу означеної допомоги у 2021 році Центром не проводилась, оскільки списку для виплати допомоги від уповноважених установ не надходило. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст.317 КАС України слід частково скасувати та змінити, з огляду на наступне. Судом встановлено, що позивач з 22.04.2020 року має статус учасника бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с. 4). Виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік не проводилася (а.с.14). Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон № 3551-XII. Згідно зі ст. 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25.12.1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 затверджений Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі Порядок № 325), який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною», для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - бюджетні кошти). Пунктами 2 та 3 Порядку № 325 передбачено забезпечення подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах. Міністерство фінансів і Державна казначейська служба до 16 квітня поточного року зобов`язані забезпечити перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій з метою виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Пунктом 5 Порядку № 325, встановлено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги), зокрема: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків. Відповідно до Додатку до Порядку № 325, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1.491 гривня. Отже, у 2021 році Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які або здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій або перераховують суми щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем служби цих осіб. За повідомленням відповідача, у зв`язку з ненадходженням до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», до яких був би включений позивач ОСОБА_1 , виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу не проводилася. Колегія суддів зазначає, що доказів зворотного, тобто факту надходження до відповідача відповідно переліку до якого його було б включено, судам першої та апеляційної інстанцій позивач не надав. Також, колегія суддів зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не вмотивований відмовою відповідача здійснити нарахування та виплату йому зазначеної допомоги у відповідь на звернення з цього приводу. За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому зазначеної вище одноразової грошової допомоги у 2021 році, оскільки до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б посвідчували ту обставину, що у 20021 році відповідач був усвідомлений про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня. Оскільки судом першої інстанції означені обставини залишені поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість вимог апеляційної скарги відповідача. При цьому, колегія суддів зауважує про відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог ОСОБА_1 і визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати такою допомоги позивачу. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин одночасно діяли положення статті 12 Закону № 3551-XII і Порядку № 325, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої ст. 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Порядок № 325, а Законом № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19), від 19.10.2022 року у справі № 440/4157/21). В силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції, фактично про необхідність виходу за межі позовних вимог ОСОБА_1 , та про зобов`язання Центру нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Разом з тим, неповне з`ясування обставин справи є підставою для зміни судового рішення в частині, якою суд зобов`язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік із застереженням, що таку виплату належить провести з урахуванням попередньо виплаченої суми. Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають. Судове рішення позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалося. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Абзац третій резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року викласти в наступній редакції: «Зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком». В іншій частині частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова