Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/2865/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1089/23 Справа № 204/2865/23 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С. В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника ОСОБА_1 - адвоката Федорець Є.Є., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Клєц Т.С., переглянув апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 , на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 закрито провадження за ч.1 ст. 184 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ№ 850338 від 21.02.2023 року вбачається, що 21.02.2023 року ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених законодавством обов`язків по забезпеченню необхідних умов життя та виховання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечувала дитину необхідним харчуванням, теплим одягом, не цікавилася навчанням сина в період з 2020 року по теперішній час, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 184 КУпАП України. Постановою суду від 27 квітня 2023 року закрито провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та накласти стягнення. Вимоги апеляційної скарги обгрнутовані тим, що рішення суду І інстанції незаконне, оскільки ОСОБА_1 не здійснює виховання свого сина, що полягає у необхідності забезпечення умов життя, навчання. Дані обставини підтверджуються наданими суду І інстанції матеріалами. При цьому ОСОБА_2 вказує, що він та його дружина займається вихованням та навчанням сина. Вказує, що суд І інстанції зробив йоги винним у не вихованні сина в той час коли повинен був розглянути справу стосовно ОСОБА_1 . Про невиконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків свідчить й ставлення сина - ОСОБА_3 . В апеляційному суді адвокат Клєц Т.С. підтримала вимоги апеляційної скарги. Адвокат Федорець Є.Є. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Відповідно до ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об`єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. У свою чергу, апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції вірно встановив відсутність у діях ОСОБА_1 ухилення від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки доказів, які доводили факт неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та скоєння адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, матеріали справи не містять. В матеріалах справи наявні лише протокол про адміністративне правопорушення, заяви про вчинення правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які не можуть підтвердити, що остання ухилялася від виконання батьківських обов`язків. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 вини, яка полягає у невиконанні останньою обов`язку щодо виховання дитини, та відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Крім цього, апеляційний суд не можу взяти до уваги долучені ОСОБА_2 матеріали, які на його думку підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки доказами відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Разом з цим, як встановлено під час перегляду, що ОСОБА_2 подав позов до ОСОБА_1 щодо місця проживання дитини. В свою чергу ОСОБА_1 подала зустрічний позов. Дані обставини ставлять під сумнів обставини, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, а підтверджує лише наявність спору між батьками, що не може само по собі доказувати наявність складу адміністративного правопорушення в ухиленні від виконання батьківських обов`язків. Окрім цього, ухиленням від виконання батьківських обов`язків вважатиметься невиконання безпосередньо обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. При цьому, положеннями ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено відповідальність саме за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. На переконання апеляційного суду, в протоколі відсутнє посилання на норму закону, яка передбачає обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, зважаючи на те, що суть правопорушення полягає у їх невиконанні, а диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП вказує на відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків. Тобто, диспозиція цієї статті є бланкетною, що зумовлює необхідність вказівки на нормативний акт, який передбачає обов`язки батьків по вихованню дітей. Разом з тим, у суті адміністративного правопорушення, відсутнє посилання на спеціальну норму Закону, тому протокол про адміністративне правопорушення не можливо вважати належним доказом. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2023 року, якою закрито провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький