Постанова 4821 № 705/1260/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/644/23Головуючий по 1 інстанції Справа №705/1260/22 Категорія: 305010000 Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2023 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Новікова О.М., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач - Державне підприємство «Уманське лісове господарство»; відповідач ОСОБА_1 ; особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Крилова Юлія Ігорівна; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Крилової Юлії Ігорівни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2022 року у справі за позовом Державного підприємства «Уманське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, в с т а н о в и в: У березні 2022 року ДП «Уманське лісове господарство» звернулося до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 ; визнано незаконним та скасовано накази про оголошення ОСОБА_1 доган та про його звільнення з посади лісничого Потаського лісництва; поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва ДП «Уманський лісгосп» та стягнуто з ДП на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 95 482, 14 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ДП «Уманське лісове господарство» залишено без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 22 вересня 2021 року постанову Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Черкаського апеляційного суду від 25 січня 2022 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року в частині визнання незаконними та скасування наказів ДП «Уманський лісгосп» про оголошення ОСОБА_1 доган та стягнення з ДП «Уманський лісгосп» на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95 482,14 грн., скасовано та прийнято в цій частині нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів ДП «Уманське лісове господарство» про оголошення ОСОБА_1 доган залишено без задоволення. Змінено мотивувальну частину рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу № 143-к від 10 вересня 2020 року ДП «Уманський лісгосп» про звільнення ОСОБА_1 з посади лісничого Потаського лісництва, виклавши її в редакції цієї постанови. Стягнуто з Державного підприємства «Уманське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50 885,64 грн., з відрахуванням із цієї суми при її виплаті належних до сплати податків та обов`язкових платежів. В решті рішення суду залишено без змін. Оскільки підприємством було сплачено ОСОБА_1 95 482,14 грн. на виконання рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року, залишеного без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, яке в подальшому було скасоване, і сума до стягнення рішенням суду встановлена інша, а саме 50 885,64 грн., виникла необхідність у поверненні різниці, яка була переплачена працівнику в сумі 44 596,5 грн. Також представник позивача зазначав, що підставою для нарахування завищеної суми середнього заробітку, була довідка від 16 вересня 2020 року, надана ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом, яка була видана останньому після звільнення на його вимогу і у цій довідці місяцями розрахункового періоду вказані жовтень 2019 року та листопад 2019 року, тобто період який не має відношення до моменту звільнення ОСОБА_1 із займаної посади і не може братися для обрахунку середньоденного заробітку, про що і зазначив Верховний Суд України та суд апеляційної інстанції. Тобто ОСОБА_1 свідомо була подана довідка, коли розмір його заробітної плати був вищий ніж за останні 2 місяці перед звільненням. Про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 , на думку позивача, також свідчить той факт, що під час судового розгляду, навіть після направлення йому відзиву ДП «Уманський лісгосп», в якому підприємство заперечувало щодо задоволення позову і в частині стягнення суми середньомісячного заробітку, ОСОБА_1 , розуміючи та усвідомлюючи свої дії, спочатку отримав, а потім надав суду довідку про період, який фінансово був йому вигідний, а не просто довідку про доходи, щоб суд провів розрахунок саме із наданої ним довідки. Не намагався він спростувати і допомогти судам наступних інстанцій встановити дійсні обставини справи. При цьому, повністю заперечував розрахунки надані підприємством. Вважає, що має місце свідома, недобросовісна поведінка особи, яка мала на меті збагачення за рахунок підприємства та для досягнення своєї мети. Визначені судом кошти ДП «Уманський лісгосп» виплатив на користь ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що на рахунки підприємства було накладено арешт, а тому на вимогу державного виконавця і була здійснена така виплата. Державне підприємство «Уманський лісгосп» не мало наміру одразу виплачувати призначені судом першої інстанції кошти, оскільки розуміли, що така сума не відповідає дійсності і оскаржували рішення суду в апеляційній та касаційній інстанціях. У зв`язку із зазначеним, вони вимушені звернутися до суду з цим позовом. Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Уманське лісове господарство» безпідставно отримані ним кошти в сумі 44 596,5 грн. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2022 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Уманське лісове господарство» безпідставно отримані кошти в сумі 44 596 гривень 50 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Уманське лісове господарство» сплачений судовий збір у розмірі 2481 гривні. Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідач, отримавши у порядку примусового виконання, за рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області Черкаської області від 30 грудня 2020 року, яке постановою Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року було залишено в силі, суму коштів, набув її частину без достатньої правової підстави, оскільки ці рішення представником ДП «Уманське лісове господарство» були оскаржені до Верховного Суду України, і в подальшому було переглянуто Черкаським апеляційним судом, яким визначено, що розмір середньої заробітної плати, який підлягає стягненню становить 50885,64 грн., а не 95482,14 грн., а тому 44596,50 грн. надмірно отриманих ОСОБА_1 коштів підлягають стягненню із відповідача на користь позивача. 21 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду від 16 листопада 2022 року, яка ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 лютого 2023 року залишена без задоволення. Представник відповідача адвокат Крилова Юлія Ігорівна подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2022 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 отримав кошти на підставі рішення Уманського міськрайонного суду від 30 грудня 2020 року, тому до спірних правовідносин не може бути застосовано положення статті 1212 ЦК України, оскільки майно набуте на законній підставі. Зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження недобросовісності відповідача, а суд першої інстанції зробив необґрунтовані безпідставні висновки про недобросовісність відповідача, не вмотивувавши свого рішення. Також просить врахувати, що відповідач жодного разу не був належним чином повідомлений про розгляд справи та дізнався про даний спір лише після винесення заочного рішення у справі, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду. Представник ДП «Уманське лісове господарство» - адвокат Конюшенко М.А. подала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Колегія суддів приймає поданий представником позивача відзив на апеляційну скаргу, оскільки його подано через систему «Електронний суд», що свідчить про ідентифікацію особи, яка його подала, та відповідне підписання цього документу електронним підписом представника відповідача (а.с. 163-180). Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ № 255-аг від 01.09.2020 ДП «Уманське лісове господарство» про оголошення ОСОБА_1 догани. Визнано незаконним та скасовано наказ № 256-аг від 01.09.2020 ДП «Уманське лісове господарство» про оголошення ОСОБА_1 догани. Визнано незаконним та скасовано наказ № 143-к від 10.09.2020 ДП «Уманське лісове господарство» про звільнення ОСОБА_1 з посади Лісничого Потаського лісництва. Поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Потаського лісництва ДП «Уманське лісове господарство». Стягнуто з ДП «Уманське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95482 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 14 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ДП «Уманське лісове господарство» залишено без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року залишено без змін. Згідно з постановою про поновлення вчинення виконавчих дій від 28 квітня 2021 року старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко М.В., було поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 705/3855/20 2/705/2263/20, виданого 04 лютого 2021 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області щодо стягнення з ДП «Уманське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95482,14 грн., оскільки постановою Черкаського апеляційного суду рішення Уманського міськрайонного суду від 31 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Уманське лісове господарство» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без змін, апеляційну скаргу ДП «Уманське лісове господарство» залишено без задоволення. Копія вказаної постанови направлена на адресу ДП «Уманське лісове господарство», для виконання. Директором ДП «Уманський лісгосп» 28 травня 2021 року на адресу Уманського міського відділу ДВС направлено заяву про закриття виконавчого провадження по вказаній справі, у зв`язку із виконанням рішенням суду. Так, 07 травня 2021 року на виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу працівника в сумі 95482,14 грн. проведено відповідні виплати ОСОБА_1 з відрахуванням податків та зборів, що становить 76863,12 грн. заробітної плати (платіжне доручення № 1267 від 07.05.2021) та перераховано 18 % ПДФО 17186,79 грн. (платіжне доручення № 1270 від 07.05.2021) та 1,5 % військового збору 1432,23 грн. (платіжне доручення № 1271 від 07.05.2021). Також нараховано та сплачено 22 % єдиного соціального внеску на суму 21006,70 грн. (платіжне доручення № 1269 від 07.05.2021). Загальна суму сплачених коштів становить 116 488,84 грн. Постановою Верховного Суду України від 22 вересня 2021 року скасовано постанову Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Після перегляду Черкаським апеляційним судом апеляційної скарги ДП «Уманське лісове господарство» 25 січня 2022 року Черкаським апеляційним судом було винесено постанову, якою рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року в частині визнання незаконними та скасування наказів ДП «Уманське лісове господарство» № 255-аг від 01 вересня 2020 року та № 256-аг від 01 вересня 2020 року про оголошення ОСОБА_1 догани та стягнення з ДП «Уманське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за посадою лісничого Потаського лісництва у розмірі 95482,14 грн, скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, а саме позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів ДП «Уманське лісове господарство» № 255-аг від 01 вересня 2020 року та № 256-аг від 01 вересня 2020 року про оголошення ОСОБА_1 догани залишено без задоволення. Змінено мотивувальну частину рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу № 143-к від 10 вересня 2020 року ДП «Уманське лісове господарство» про звільнення ОСОБА_1 з посади лісничого Потаського лісництва та викладено її в редакції даної постанови. Стягнуто з ДП «Уманське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50885 гривень 64 коп., з відрахуванням із цієї суми при її виплаті належних до сплати податків та обов`язкових платежів. В решті рішення суду залишено без змін. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини регулюються положеннями статті 1212 ЦК України, однак, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15. Зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18). Доказів про набуття ОСОБА_1 44596,5 грн у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторони не посилаються. Твердження позивача про недобросовісність дій відповідача при отриманні вказаних коштів спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідач їх набув на підставі рішення суду. Судом першої інстанції не було враховано вказаних вище обставин та, задовольняючи позовні вимоги, суд помилково вважав, що наявні передбачені цивільним законодавством підстави для повернення грошових коштів на підставі вимог статті 1212 ЦК України. Незважаючи на те, що постановою Черкаського апеляційного суду від 25 січня 2022 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку в сумі 95482,14 грн скасоване із прийняттям нового рішення про стягнення з ДП «Уманське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 50885,64 грн, проте, в силу вимог статті 1215 ЦК України ці кошти поверненню не підлягають. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 753/22781/17. Колегія суддів також вважає обґрунтованими твердження в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції також допущено процесуальні порушення, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду. Так, у матеріалах справи містяться супровідні листи від 10 червня 2022 року про направлення ОСОБА_1 на адресу зареєстрованого місця проживання останнього (а.с. 41) копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками (а.с. 44), та від 25 серпня 2022 року про виклик ОСОБА_1 в судове засідання 16 листопада 2022 року на 11 год. 45 хв. (а.с. 46). Також судом 25 серпня 2022 року розміщено оголошення на офіційному сайті суду про виклик ОСОБА_1 в судове засідання (а.с. 47). Водночас матеріали справи не містять жодних поштових повідомлень із відмітками про причини не отримання відповідачем судових документів. Відповідно до статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Матеріали справи не містять поштових повідомлень із відмітками про відмову відповідача отримати судову повістку чи про відсутність його за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також здійснення судом всіх передбачених чинним цивільним процесуальним законодавством способів повідомлення особи про розгляд справи, зокрема, телефонограма (у позовній заяві вказано номер телефону відповідача), телеграма, або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, так як апеляційна скарга обґрунтована і цими підставами. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Крилової Юлії Ігорівни слід задовольнити, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2022 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Крилової Юлії Ігорівни задовольнити. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2022 року скасувати та прийняти нове рішення. Відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Уманське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Судді