Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/4514/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/4514/22 Номер провадження 33/814/1372/23Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2022 року , В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок. Згідно з постановою судді, 08 червня 2022 року, о 06 год 40 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Бестужева,24 у м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагували на світло, неприродна блідість, підвищена жвавість рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, а саме у медичному закладі охорони здоров`я, відмовився на місці зупинки в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 та порушення ним правил дорожнього руху та зупинки транспортного засобу за його керуванням. Відеозапис долучений до матеріалів справи є фрагментарним, неповним та не містить фіксації порушень правил дорожнього руху. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 27 липня 2022 року посилаючись на неотримання копії судового рішення та відсутність у матеріалах справи доказів його направлення. ОСОБА_1 та його адвокат Гулієв Е.В., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №287058 від 08.06.2022 року, направлення на огляд водія ТЗ до закладу охорони здоров`я, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08 червня 2022 року , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 в їх присутності від проходження запропонованого огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, рапорт поліцейського, згідно яких у ОСОБА_1 маються ознаки наркотичного сп`яніння та він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Апеляційний судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого інспектор поліції пропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, від якого останній в присутності двох свідків відмовився. Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд не приймає до уваги посилання щодо невинуватості ОСОБА_1 , оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та відмова пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп`яніння, і пояснення про стан здоров`я, відсутності ознак наркотичного сп`яніння не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує, що відмовився від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп`яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі. Відповідно до п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці; - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість. Поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість та підвищена жвавість рухів. Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, від якого останній відмовився. З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає істотних порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять, а отже суб`єктивні твердження апелянта з цього приводу, а саме безпідставності зупинки транспортного засобу та того, що він не керував транспортним засобом, є необґрунтованими. Крім того із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не наголошував поліцейським на тому, що не він перебував за кермом автомобіля та не заперечував факту керування транспортним засобом. Протокол складений працівниками поліції підписаний ОСОБА_1 без зауважень щодо безпідставності зупинки транспортного засобу. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі показання свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Апеляційна інстанція також враховує те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 14.09.2000 внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України (а.с.2), а тому повинен знати в тому числі й наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на законну вимогу працівників поліції. Твердження ОСОБА_1 про переривання відеофайла не свідчить про недостовірність самого запису, оскільки поділ відеозапису на декілька частин не спотворює його. Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Вказані доводи апелянта не спростовують висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав. Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено. За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін. Керуючись ст.293, 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2022 року. Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко