Ухвала КАС ВС № 520/9196/22

УХВАЛА 03 липня 2023 року м. Київ справа № 520/9196/22 адміністративне провадження № К/990/22430/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури № 173к від 19 липня 2022 року, яким внесено зміни до наказу від 01 грудня 2021 року про увільнення, виключивши з нього слова «і середнього заробітку»; - поновити виплати «середнього заробітку» із державної установи, а саме Сумської обласної прокуратури на користь прокурора Охтирської місцевої прокуратури Сумської області Безпалого К.А. з 19 липня 2022 року по день ухвалення рішення суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач - ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2023 року касаційна скарга повернута на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 25 червня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року. Заявник, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд цієї справи. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Так, за правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). На обґрунтування допуску до касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що за змістом відповідає підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас касаційна скарга не містить обґрунтування в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, а тому доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, не є достатніми для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі. Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник, зокрема, указав пункти 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що є підставою для його скасування. Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті. Аналізуючи зміст касаційної скарги, Судом установлено, що заявник лише послався на відсутність висновку Верховного Суду, проте не конкретизував норму права, яку неправильно застосовано судами і не виклав ці аргументи у взаємозв`язку із обставинами справи та виключними підставами, передбаченими частиною четвертою статті 328 КАС України. Підстав необхідності формування такого висновку також не наведено, як і не зазначено який вплив висновок Верховного Суду буде мати для вирішення цього спору по суті вимог, що надалі також вирішує питання застосування норми права у подібних правовідносинах. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність викладення підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім цього, касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується щодо порушення норм процесуального права з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України - щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, на підставі недопустимих доказів, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Суд звертає увагу на те, що оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України стосується порушень процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного твирішення справи та порушень процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень. Отже, заявник касаційної скарги повинен не лише послатися на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України чи відповідну частину статті 353 КАС України, а і навести чіткі обставини, які вказують на допущені судом процесуальні порушення, передбачені у частинах другій або третій статті 353 КАС України із викладенням належного обґрунтування наявності таких процесуальних порушень. Проте, усупереч викладеному, у касаційній скарзі не викладені необхідні обґрунтуваня. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. З огляду на викладене, повторно подана касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень. За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко