Постанова 4873 № 910/2475/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" червня 2023 р. Справа№ 910/2475/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Козир Т.П. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 22.06.2023 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 (повний текст рішення складено 28.09.2022) у справі № 910/2475/22 (суддя Я.А.Карабань ) За позовом Закритого акціонерного товариства "Спіка" до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, УСТАНОВИВ: Закрите акціонерне товариство «Спіка» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3436/5 від 29.09.2021 «Про задоволення скарги». Позовні вимоги, з посиланням на ст.8, 19, 41, 55, 124, 144 Конституції України, ст.3, 16, 319, 334, 331, 392, 876 Цивільного кодексу України, ст.10, 18, 24, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», мотивовані тим, що оспорюваний наказ винесено з порушенням норм чинного законодавства та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі №910/2475/22 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №3436/5 від 29.09.2021 «Про задоволення скарги». Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Закритого акціонерного товариства «Спіка» 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору. Рішення обґрунтоване тим, що при винесенні оспореного рішення відповідач допустив наступні порушення: - не врахував наявність станом на час розгляду скарги інформації про судове провадження із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, а саме про розгляд Святошинським районним судом міста Києва справи №759/21623/20; - розглянув скаргу за відсутності заінтересованої особи ЗАТ «Спіка», яку не було повідомлено належним чином. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що з ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 19.02.2021 вбачається, що ОСОБА_1 не є ні позивачем, ні відповідачем у вказаній справі, отже судове провадження у справі №759/21623/20 не є спором між тими самими сторонами і з тих же підстав, що і скарга ОСОБА_1 на реєстраційні дії проведені державним реєстратором. Щодо повідомлення апелянт зазначає, що розміщення оголошення на сайті Міністерства юстиції України є достатнім для належного повідомлення заінтересованої особи. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 апеляційну скаргу у справі № 910/2475/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2022 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/2475/22 у зв`язку з участю судді Кравчука Г.А. у ДФТГ сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Агрикова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги. Розгляд справи відкладався. 07.02.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. При цьому представник зазначив, що доказів порушеного права відповідача, за захистом якого він звернувся до апеляційного суду не подано, а відсутність порушеного права призводить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити за необґрунтованістю. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/2475/22 у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А. 06.04.2023 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі. Розгляд справи відкладався. 22.06.2023 на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення у зв`язку з участю у розгляді справи № 759/2688/23 у Святошинському районному суді м.Києва. Також з клопотанням про відкладення до суду звернувся представник відповідача, яке обґрунтоване запровадженням військового стану, що перешкоджає участі уповноваженого представника Міністерства юстиції України в судовому засіданні. Крім того від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: - копію інвестиційного договору № 22/9/2020-34а від 22.09.2020; - копія постанови ПАГС від 31.08.2021 у справі № 910/13115/20; - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12023100080001615; - копія листа № Л-858/125/54/04-2023 від 20.04.2023; - копія ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 19.02.2021 у справі № 759/216323/20; - копія клопотання про виклик свідка від 17.06.2021 у справі № 759/216323/20; - копія клопотання про призначення експертизи у справі № 759/21623/20. В судове засідання з`явилися представник позивача та Лавренюк В.І. Представники відповідача і третьої особи на стороні позивача до суду не з`явилися. Відповідач про розгляд справи повідомлений шляхом доставки процесуальних документів через підсистему Електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 09.06.2023. Приватний нотаріус КМНО Тимошенко Людмила Анатоліївна про розгляд справи повідомлена шляхом направлення ухвал суду на поштову адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи-1, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності відповідачата третьої особи-1. Третя особа-2 підтримала подане нею клопотання про залучення доказів та просила його задовольнити, представник позивача не заперечує щодо клопотання про залучення доказів. Щодо клопотання про залучення доказів, до матеріалів справи, то суд зазначає, що вказане клопотання підлягає задоволенню та залучає вказані докази для дослідження в сукупності з іншими доказами, які містять матеріали справи. Суд не знаходить підстав для задоволення клопотань про відкладення, оскільки до клопотання представника третьої особи на стороні відповідача не додано доказів на підтвердження обставин, вказаних у клопотанні, а у клопотанні відповідача відсутнє обґрунтування чим саме введення військового стану перешкоджає участі в судовому засіданні представника. Третя особа-2 підтримала апеляційну скаргу відповідача і просила її задовольнити, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржуване рішення залишити без змін. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 03.07.2020 на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна (третя особа-1) за №52980092 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ЗАТ «Спіка» (позивач) на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення незавершеного будівництва (торговий центр в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку) 2-га черга, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:129:00983, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2115774380000. 18.04.2020 до відповідача надійшла скарга ОСОБА_1 (третя особа-2) на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором, яка зареєстрована за вх. №38783-33-20, у якій останній просив: 1) провести перевірку правомірності прийнятого рішення ПНКМНО Тимошенко Л.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52980092 від 06.07.2020; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52980092 від 06.07.2020, прийняте ПНКМНО Тимошенко Л.А. Скарга була обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником 1/1 частини об`єкту на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, посвідченого ПН КМНО Морозовою від 31.12.2003, зареєстровано в реєстрі за №14684 та відповідно до запису про державну реєстрацію прав КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 08.02.2012 №25967596. 24.03.2021 позивачем, як заінтересованою стороною, були надані письмові заперечення щодо скарги, в яких, зокрема, зазначено, що в провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває справа №759/21623/20 за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Спіка», третя особа: ПН КМНО Тимошенко Л.А. про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора ПНКМНО Тимошенко Л.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52980092 від 06.07.2020, (з відкриттям розділу), на нерухоме майно - нежитлові приміщення незавершеного будівництва (торговий центр в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку) 2-га черга, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та визнання майнового права. Крім того зазначено, що ОСОБА_1 подано заяву про вступ у справу з самостійними вимога. До заперечень, зокрема, було додано ухвалу про відкриття провадження в справі №759/21623/20 від 19.02.2021, копію позову та заяву ОСОБА_1 про вступ у справу із самостійними вимогами. 04.08.2021 позивачем було подано доповнення до заперечень, які зареєстровані за вх.№71837-33-24, до яких додано ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №759/21623/20, якою залучено до участі в справі третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 . Прийнято позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Закритого акціонерного товариства «Спіка», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна про скасування державної реєстрації та визнання майнового права до спільного розгляду. Також до доповнень позивачем додано копію самого позову ОСОБА_1 відповідно до якого останній просить суд: - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52980092 від 06.07.2020 ПНКМНО Тимошенко Л.А. ; - визнати за ОСОБА_1 майнові прав на нежитлові приміщення незавершеного будівництва торгового центру в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , груп приміщень №100, загальною площею 197, 3 кв.м. 19.08.2021 колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок, яким рекомендовано:

1. Задовольнити скаргу ОСОБА_1 від 15.12.2020 у повному обсязі.

2. Скасувати рішення від 06.07.2020 №52980092, прийняте ПНКМНО Тимошенко Л.А. ; На підставі вказаного вище висновку відповідачем було прийнято наказ №3436/5 від 29.09.2021, яким:

1. Скаргу ОСОБА_1 від 15.12.2020 задоволено повністю.

2. Скасовано рішення від 06.07.2020 №52980092, прийняте ПНКМНО Тимошенко Л.А.

3. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству. Підставами позову є незаконність дій відповідача щодо прийняття наказу №3436/5 від 29.09.2021 за наслідками розгляду скарги третьої особи-2 від 15.12.2020, оскільки на момент її розгляду існував судовий спір щодо нерухомого майна між тими самими сторонами, з тим самим предметом і підставами. Крім того, при розгляді скарги не було враховано аргументів позивача щодо законності зареєстрованого ним права власності, а також належним чином не повідомлено позивача, як заінтересовану особу, про розгляд 19.08.2021 скарги. У відповідності до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Разом із цим, компетенція Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав не є безумовною, адже її межі врегульовано статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі закон в редакції чинній на момент розгляду скарги) Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Отже, Міністерство юстиції України не має права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку: а) коли право набуто на підставі судового рішення; б) коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір. При цьому, словосполучення "щодо нерухомого майна наявний судовий спір" суд тлумачить у розумінні наявності спору між двома та більше суб`єктами, які мають різне бачення щодо особи, яка має бути власником нерухомого майна, і одна з таких осіб передала цей спір на розсуд компетентного суду, і відповідним судом відкрито провадження у справі. Такий судовий спір завершується постановленням остаточного судового рішення і до його завершення, одна із сторін переданого на вирішення суду спору позбавлена можливості звертатися до Міністерства юстиції України із скаргою в порядку ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо така скарга стосується цього нерухомого майна та прав чи інтересів однієї або декількох осіб, які є учасниками відповідного судового спору. Пунктом 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. Згідно з пунктом 5 Порядку № 1128 Міністерством юстиції України чи його відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави. Згідно із частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Статтею 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Отже, зі змісту пункту 1 частини 2 та пункту 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що у разі наявності судового спору щодо нерухомого майна у Міністерства юстиції України немає повноважень здійснювати розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно. Такий спір про право підлягає вирішенню в судовому порядку. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.08.2021 року у справі №910/16155/20. Предметом первісного позову в справі №759/21623/20 є вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора ПНКМНО Тимошенко Л.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52980092 від 06.07.2020, (з відкриттям розділу), на нерухоме майно - нежитлові приміщення незавершеного будівництва (торговий центр в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку) 2-га черга, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та визнання майнового права, а предметом позову третьої особи ОСОБА_1 є, зокрема, вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52980092 від 06.07.2020 ПНКМНО Тимошенко Л.А. Враховуючи, що матеріалами даної справи підтверджується наявність станом на час розгляду скарги інформації про судове провадження із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, а саме про розгляд Святошинським районним судом міста Києва справи №759/21623/20. Про що позивачем повідомлялось колегії в запереченнях на скаргу ОСОБА_1 від 15.12.2020 і не було враховано відповідачем при розгляді скарги, доводи апелянта в частині відсутності аналогічного судового спору є неспроможними та спростовуються наведеним вище. Отже, підставою для відмови Міністерством юстиції України в задоволенні скарги у сфері державної реєстрації є наявність не будь-якого судового спору, а виключно спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, що не було враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу. Щодо повідомлення позивача про розгляд скарги. Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. У пункті 11 Порядку № 1128 визначено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Встановивши, що заінтересовану особу не повідомлено про час та місце розгляду скарги або їй не надіслано скарги, колегія не мала законних підстав розглядати скаргу по суті. Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17. Зі змісту поданого відповідачем відзиву вбачається, що у відповідності до п. 10, 11 Порядку № 1128 оголошення про розгляд скарги розміщено відповідачем на офіційному сайті Міністерства юстиції України 13.08.2021 року о 11:58. Суд зазначає, що порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги. Разом з тим, на переконання суду, розміщення повідомлення про розгляд скарги за відсутності у такому повідомленні будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, і, тим більше, доводів скаржника, не може бути визнане належним повідомленням заінтересованих осіб в розумінні пунктів 10, 11 Порядку №1128, оскільки є унеможливленою (суттєво ускладненою) реалізація прав таких осіб на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги. Аналогічні правові висновки викладені постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №826/1632/17. Якщо в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо. Повідомлення про розгляд 19.08.2021 скарги шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім та прогнозовано не надавало можливості колегії пересвідчитись у його отриманні всіма зацікавленими особами. Апелянт не надав суду апеляційної інстанції доказів того, що ним засобами електронного зв`язку чи телефонограмою було направлено позивачу повідомлення про розгляд скарги, його доводи про те, що для підтвердження факту повідомлення заінтересованої особи достатньо лише розміщення повідомлення на вебсайті Міністерства юстиції України, враховуючи чинне законодавство та судову практику, є непереконливими. Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, місцевий суд дійшов правильного висновку, що при розгляді скарги ОСОБА_1 . Київська регіональна колегія Міністерства юстиції України допустила істотне порушення процедури розгляду скарги, оскільки неприбуття на засідання особи, яку належним чином не повідомили про час та місце засідання колегії, перешкоджає розгляду скарги; неповідомлення ЗАТ «Спіка» як заінтересованої особи не може вважатися формальним порушенням, оскільки обов`язковість здійснення такого повідомлення передбачена нормами чинного законодавства, та суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування суб`єкта оскарження та зацікавлених осіб про розгляд скарги, а має забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, надати пояснення, що відповідачем дотримано не було. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації (позивача в справі). Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, то у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог колегія суддів вважає обґрунтованим. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та відповідно скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі №910/2475/22 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Міністерство юстиції України. Матеріали справи №910/2475/22 повернути суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 04.07.2023. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді Т.П. Козир Г.А. Кравчук