Постанова 4813 № 501/1482/18

Номер провадження: 22-ц/813/338/23 Справа № 501/1482/18 Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.06.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Князюка О.В., Погорєлової С.О. за участю секретаря судового засідання: Кузьміч Г.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 січня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі гаранта Конституції Президента України, ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», КП «Чорноморськводоканал», ПАТ «Одесагазпостачання» про визначення у відповідності діючого законодавства України ліцензіата постачальника комунальних послуг, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Держави Україна, в особі гаранта Конституції Президента України, ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», КП «Чорноморськводоканал», ПАТ «Одесагазпостачання» в якому просила суд визначити у відповідності до діючого законодавства України ліцензіанта постачальника комунальних послуг (електричної енергії, тепла, водопостачання та водовідведення) до квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивач та зобов`язати постачальника вчинити дії у відповідності до законів України. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , та споживачем комунальних послуг, а саме електричної енергії, тепла, водопостачання та водовідведення. З липня 2014 року її квартира відімкнена від постачання електроенергії, тепла, водопостачання та водовідведення. Визначені законодавством України ліцензіати на постачання комунальних послуг відмовляються в укладені типових договорів та приведення в межах діючого законодавства України постачання електроенергії, тепла, водопостачання та водовідведення, чим порушені її права, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з вказаним позовом. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 січня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального і процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення на таких підставах. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду доказів того, що нею були виконані умови, які необхідно виконати для укладення прямого договору на водопостачання та водовідведення та електропостачання, на які вказали у відповіддях на звернення позивача КП «Чорноморськводоканал» та ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», а також не надала доказів того, яким саме чином ПАТ «Одесагаз», з урахуванням того, що в 16-поверховому будинку багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 поквартирне газопостачання відсутнє, порушило, не визнало права, свободи чи законні інтереси позивача. Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам та заснований на законодавстві. Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що: - ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 ; - багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 , перебуває на балансі ОСББ «Укржилстрой-2008», яке будучи управителем будинку, виконує функції замовника для виконання робіт з утримання і ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень і прилеглих територій, укладає договори з ремонтно-експлуатаційними підприємствами, енерго-водопостачальними та іншими спеціалізованими організаціями, які забезпечують функціонування систем життєзабезпечення будинку і прилеглої території. Оплату наданих житлово- комунальних послуг споживачі повинні вносити на рахунок ОСББ «Укржилстрой-2008»; - згідно з довідкою Чорноморського управління експлуатації газового господарства ПАТ «Одесагаз» від 13.03.2019 р. за №155, в 16-поверховому будинку багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 поквартирне газопостачання відсутнє (т.1 а.с.226); - національною комісією що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 18.12.2014 року була надана ліцензія КП «Чорноморськводоканал» на здійснення господарської діяльності централізована водопостачання та водовідведення (т.1 а.с.98); - рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 18.11.2010 року за №852 виконавцем житлово-комунальних послуг в житловому фонді комунальної власності м.Іллічівськ (нині м.Чорноморськ) з надання холодного водопостачання та водовідведення є КП «Іллічівсьководоканал» (нині КП «Чорноморськводоканал» (т.1 а.с 132-133); - ОСОБА_1 звернулась до КП «Чорноморськводоканал» із заявою в якій просила КП «Чорноморськводоканал» підготувати та направити на її адресу типовий договір на постачання холодної води та водовідведення (т.1 а.с.134); - КП «Чорноморськводоканал» листами від 10.10.2017 року (т.1 а.с.135-136) та від 06.12.2017 року роз`яснило ОСОБА_1 , що за адресою АДРЕСА_2 , у 2007 році створено Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків УКРЖИЛСТРОЙ-2008, яке є абонентом Комунального підприємства Чорноморськводоканал на підставі укладеного договору про надання послуг водопостачання та водовідведення № 4 від 01.01.2015 р, який і діє на теперішній час (т.1 а.с.138-139). Крім того, суд першої інстанції на підставі ч.4 ст. 82 ЦПК України вважав доведеними обставини, які вже встановлені в іншій цивільній справі за участі ОСОБА_1 , зокрема у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №501/1377/16-ц та ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 501/5315/15-ц, а саме: - ОСББ «Укржилстрой-2008» як юридичну особу було створено співвласниками багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 у 2007 року, з метою забезпечення і захисту своїх прав та дотримання їх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (обставина встановлена постановою ВС України від 06.06.2018 року); - ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг, які надаються їй як власнику квартири АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі ОСББ «Укржилстрой-2008» і дане господарство виконує функції замовника для виконання робіт з утримання і ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень і прилеглих територій, укладає договори з ремонтно- експлуатаційними підприємствами, енерго-водопостачальними та іншими спеціалізованими організаціями, які забезпечують функціонування системи життєзабезпечення будинку і прилеглої території. Оплату наданих житлово-комунальних послуг споживачі зобов`язані вносити на рахунок ОСББ «Укржилстрой-2008» (обставина встановлена постановою ВС України від 06.06.2018 року т.2 а.с.14-19). Також, постановою Верховного суду України від 20.03.2019 року у справі №501/1377/16-ц, провадження 61-18753св18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії було встановлено, що «матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 , яка має намір самостійно без участі балансоутримувача будинку укласти договір про користування електричною енергією, дотрималась передбачених пунктами 12.5, 12.6 Правил №28 умов, необхідних для укладення окремого договору, а саме змінила схему електропостачання з метою приєднати належну їй електроустановку до електричних мереж електропередавальної організації, не має боргів за електричну енергію, технічних стан розрахункового засобу обліку, яким обладнана електроустановка, належна їй, відповідає вимогам нормативно - технічних документів, а також створила технічні можливості щодо забезпечення безперешкодного доступу представників постачальника електричної енергії, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, для виконання відключення та обмеження споживання» (т.2 а.с.8-13). Колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано +5 посилань та Правилами. Згідно зі статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні-послуги» та пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі Правила) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 14 січня 2009 року № 5, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання. Як вже зазначалося функції замовника для виконання робіт з утримання і ремонту житлового фонду, нежитлових приміщень і прилеглих територій, укладає договори з ремонтно- експлуатаційними підприємствами, енерго-водопостачальними та іншими спеціалізованими організаціями, які забезпечують функціонування системи життєзабезпечення будинку і прилеглої території по АДРЕСА_2 , виконує ОСББ «Укржилстрой-2008» в якого даний багатоквартирний будинок перебуває на балансі. Відповідно до пунктів 2.3. та 2.4. Статуту ОСББ УКРЖИЛСТРОЙ-2008, об`єднання має право, відповідно до законодавства та Статуту, шляхом скликання загальних зборів визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна, а також доручати правлінню в межах повноважень, визначених Статутом, визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування та ремонт майна з будь- якою фізичною або юридичною особою відповідно до Статуту та законодавства. Співвласники багатоквартирного будинку шляхом скликання зборів приймають рішення щодо управління будинком та прийняти рішення щодо укладення прямих договорів між власником квартири та водоканалом. Тобто, у відповідності до статуту ОСББ «Укржилстрой-2008» мешканці будинку власники квартир укладали договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та будинкової території, опалення та постачання гарячої води, а також утримання паркінгу з ОСББ «Укржилстрой-2008», а останнє в свою чергу, укладало договори з іншими юридичними особам, що є постачальниками відповідних комунальних послуг (надання електроенергії, води, опалення тощо). Згідно зі статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним Відповідно до п.п. 9 ч. 2 ст. 10 цього ж Закону до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги). Тобто зазначеною нормою законодавства передбачено, що рішення щодо управління будинком й укладення індивідуальних договорів між власниками квартир та водоканалом за умови встановлення лічильників в 100% житлових і нежитлових приміщеннях цього будинку приймається співвласниками багатоквартирного будинку шляхом скликання зборів. Що стосується укладення прямого договору на постачання електричної енергії. Положеннями пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що до анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом. Відповідно до п. 3.2.1. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 року № 312, яка набула чинності з 19.04.2018 року (далі Правила) Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах. Згідно з п. 3.2.6 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Електропостачальник може відмовити, якщо споживач не відповідає критеріям, встановленим для споживача універсальної послуги, та/або об`єкт споживача не відповідає критеріям, зазначеним в обраній комерційній пропозиції. У відповідності до п. 3.2.12. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 року № 312, яка набула чинності з 19.04.2018 року, разом із заявою-приєднанням споживач також надає: 1) копію паспорта (для фізичних осіб) або витяг, або довідку, або копію виписки з ЄДР (для юридичних осіб) споживача; 2) документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником (для фізичних осіб), або документ, що посвідчує право особи діяти від імені юридичної особи (для юридичних осіб); 3) копію документа, що підтверджує право власності чи користування об`єктом; 4) паспорт точки розподілу/передачі об`єкта (площадки вимірювання). Аналогічні вимоги до переліку документів, які додаються споживачем для укладення договору з енергопостчальником, до введення в дію Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 року № 312, були передбачені п.

3. Павил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року. Постановою НКРЕП № 1345 від 06.11.2018 року анульовано Акціонерному товариству «Одесаобленерго» з 01.01.2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та видано Акціонерному товариству «Одесаобленерго» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць розташування системи розподілу електричної енергії. Енергопостачальником, який забезпечує постачання електричної енергії в м. Чорноморськ Одеської області на час виникнення спірних правовідносин, що стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом у травні 2018 року було АТ «Одесаоблеенерго». Електроживлення жилого багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 здійснюється на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно з заявою приєднання споживача до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.11.2018 року на умовах раніше укладеного договору про постачання електроенергії від 11.04.2011 року за № 1798 між ОСББ «Укржилстрой-2008» та АТ «Одесаобленерго». Розрахунки та оплату з надання послугу з розподілу електричної енергії ззазначеного житлового будинку здійснюється за загальним розрахунковим приладом обліку електричної енергії, встановленим згідно проектних рішень з ОСББ «Укржилстрой-2008». Договірні відносини між мешканцями цього будинку та АТ «Одесаобленерго» відсутні. Як повідомило АТ «Одесаобленерго» укладення договорів про постачання електричної енергії між власниками вказаного будинку (зокрема позивачем) та енергопостачальником можливо після: - реконструкції внутрішньо будинкових мереж з метою встановлення або розподілення обліку електричної енергії (поквартирний), технічні цілі та/або місця загального користування); - розподілу дозволенної до використання потужності на загально будинкові потреби (у разі їх наявності) та по кожній окремій квартирі в межах загальної по будинку потужності; - погодження з АТ «Одесаобленерго» проекту внутрішнього електропостачання будинку, наданого управителем (балансоутримувачем) будинку; - звернення власників (користувачів) вказаного будинку до АТ «Одесаобленерго» щодо укладення Договору про розподіл та пред`явлення ними документів, передбачених пунктом 2.1.7 Правил регулювання роздрібної електричної енергії (ПРРЕЕ). Враховуючи наведені обставини, АТ «Одесаобленерго» не відмовило позивачу в укладенні прямого договору, а повідомило про необхідність виконання встановлених законодавством істотних умов: визначення точки продажу електричної енергії (типу засобу обліку, місце його встановлення тощо), які повинні бути визначені згідно з проектом внутрішнього електропостачання будинку, погодженим з енергопостачальником. Виконання цих обов`язкових умов для укладення такого договору, позивачем та управителем будинку не виконані. Між тим виконання передбачених законодавством обов`язків та дотримання умов законодавства України створює умови для реалізації права власників квартир на укладення індивідуальних договорів з енергопостачальником. Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 501/5315/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Укржилстрой-2008», ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про визнання недійсним договору на постачання електроенергії між ОСББ «Укржилстрой-2008» та ПАТ «Одесаобленерго» та за зустрічним позовом ОСББ «Укржилстрой-2008» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги касаційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Іллічівського міського суду Одеської області та ухвалу апеляційного суду Одеської області, якими відмовлено у вимогах ОСОБА_1 та задоволено вимоги ОСББ «Укржилстрой-2008» без змін. При цьому Верховним Судом в межах розгляду касаційної скарги в інтересах ОСОБА_1 встановлено, що мешканці будинку на підставі статуту, уклали договори про надання послуг з утримання будинку, споруд та будинкової території, опалення та постачання гарячої води, утримання паркінгу з ОСББ «Укржилстрой-2008», а останнє в свою чергу, уклало відповідні договори з іншими юридичними особами про надання відповідних послуг. Електроенергія до будинку, де мешкає Волкова постачається на підставі договору, укладеного 11.04.2011 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСББ «Укржилстрой-2008» та за умовами цього договору ПАТ «Одесаобленерго» продає ОСББ «Укржилстрой-2008» електроенергію, а останнє сплачує вартість використаної електроенергії та інші платежі. 29.04.2013 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСББ «Укржилстрой-2008» підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Будучи власником квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 сплачував комунальні платежі, а потім відчужив квартиру ОСОБА_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не укладали з ОСББ «Укржилстрой-2008» договори про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, в тому числі про надання комунальних послуг, проте ними користувалися, у зв`язку з чими виникла заборгованість. ОСОБА_1 направлявся лист про наявність боргу та застережено щодо відключення від електромережі та мережі опалення до повного погашення заборгованості. Станом на листопад 2015 року заборгованість погашена не була, у зв`язку з чим було прийнято рішення про відключення квартири від мережі електроенергії, про що складені відповідні протоколи та акти. Вподальшому було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно підключилася до загальної мережі електропостачання та користувалася послугами без здійснення оплати. Відповідно до положень ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і будинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів. У зв`язку з тим, що квартира Волкової знаходиться на балансі ОСББ «Укржилстрой-2008», яке виконує функції замовника, укладаючи договори з різними спеціалізованими організаціями, підприємствами, які забезпечують функціонування життєдіяльності будинку (вода, опалення, газ …) і прилеглої до неї території, ОСОБА_1 повинна оплачувати комунальні платежі. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Крім того, Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року відповідаючи на доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що представники ОСББ «Укржилстрой-2008» всупереч вимогам чинного законодавства, без попередження відключили квартиру ОСОБА_1 від постачання електричної енергії, вказав, що такі доводи спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачу за первісним позовом було відправлено лист (повідомлення) від 07 жовтня 2015 року, в якому вказано про наявність боргу та застереження про відключення від електромережі та мережі опалення до повної виплати заборгованості. На засіданні правління ОСББ «Укржилстрой-2008» 18 листопада 2015 року прийнято рішення відключити квартиру АДРЕСА_1 від мережі електроенергії шляхом зняття електролічильника. Актами ОСББ «Укржилстрой-2008» від 20 листопада 2015 року зафіксовано факт зняття електролічильника і передання даного лічильника на зберігання. Постановою Верховного суду України від 20.03.2019 року у справі №501/1377/16-ц, провадження 61-18753св18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «енергопостачальна компанія Одесаобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії було встановлено, що «матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 , яка має намір самостійно без участі балансоутримувача будинку укласти договір про користування електричною енергією, дотрималась передбачених пунктами 12.5, 12.6 Правил №28 умов, необхідних для укладення окремого договору, а саме змінила схему електропостачання з метою приєднати належну їй електроустановку до електричних мереж електропередавальної організації, не має боргів за електричну енергію, технічних стан розрахункового засобу обліку, яким обладнана електроустановка, належна їй, відповідає вимогам нормативно - технічних документів, а також створила технічні можливості щодо забезпечення безперешкодного доступу представників постачальника електричної енергії, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, для виконання відключення та обмеження споживання» (т.2 а.с.8-13). Що стосується укладення прямого договору на водопостачання. Згідно пункту 1 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та постачання» від 22.06.2017р. № 2119-УІІІ, у багатоквартирних будинках, будинках садибного типу, та інших будівлях, у яких більше ніж один власник і кожна частина яких є (остійним об`єктом нерухомості, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку. Згідно пункту 3 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зазначається три основні схеми розподілення між споживачами обсягів зжитої гарячої та питної води в будинку: У разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами відповіно до обсягу споживання за показаннями вузлів розподільного обліку. Якщо виникає різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої, питної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних слуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; У разі якщо жодне приміщення у будівлі не оснащене вузлами розподільного обліку пітної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами; У разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у «мірі, визначеному за допомогою таких вузлів,» а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами. Слід зазначити, що саме за показаннями вузла комерційного обліку визначатиметься, скільки всього води спожили всі споживачі в будівлі. Такий обсяг, визначений за допомогою зальнобудинкового вузла, буде розподілятися між споживачами пропорційно до показань квартирних лічильників. Тобто, кожний власник житлових та нежитлових приміщень розташованих в ОСББ має сплачувати за послуги з водопостачання та водовідведення за індивідуальним квартирним лічильником та за показниками загальнобудинкового лічильника. Для укладення КП «Чорноморсьководоканал» прямих договорів з власниками квартир ОСББ «Укржилсторй-2008» необхідно надати протокол зборів членів об`єднання на якому прийнято рішення щодо визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням наявних документів відносно прав власності на мережі і супутні прилади. Надати інформацію про кількість квартир в будинку, зібрати заяви з документами у всіх без винятку власників квартир та нежитлових приміщень та надати до КП «Чорноморськводоканал». Для укладення прямих договорів з власниками квартир за адресою: АДРЕСА_2 , ОСББ «Укржилсторй-2008» необхідно виконати передбачені законодавством обов`язки, які створять умови для реалізації прав власників квартир на укладення індивідуальних договорів з УКП «Чорноморськводоканал». Враховуючи, що позивач не надала суду доказів того, що нею були виконані умови, які необхідно виконати для укладення договору на водопостачання та водовідведення, на які вказало КП «Чорноморськводоканал» в своїх відповідях на її звернення, нею не надані докази того, що КП «Чорноморськводоканал» було порушено, невизнано чи оспорено її право, а тому позов не підлягає задоволенню. Що стосується укладення прямого договору на газопостачання. Відповідно до Закону України «Про ринок природнього газу» оператори ГРМ (АТ «Одесагаз») здійснюють діяльність з розподілу природного газу в тому числі діяльність з відключення/підключення приладів обліку природнього газу (лічильників), визначення об`ємів природнього газу згідно встановленого приладу, відкриття особових рахунків ні імёя споживача, толік, реєстрація газового облоадання споживачів. ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» згідно з Правилами постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим Постановою НКРЕП № 2496 від 30.09.2015 року, здійснює нарахування та стягнення грошових коштів за спожитий природній газ, відповідно до даних наданих Оператором ГРМ щодо розподілених абонентам, обмів споживання природного газу. Відповідно до п.1 розділу III Правил Підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Як вбачається з відповіді ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» будинок по АДРЕСА_2 взагалі не приєднаний до газорозподільної мережі, договір розподілу природного газу не укладався, особовий рахунок не відкривався. Тобто у відповіді ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» повідомляється про існування об`єктивних обставин, що унеможливлює укладення прямого договору газопостачання з позивачем. Як вбачається з встановлених у справі обставин і підтверджується сторонами позивач неодноразово зверталась до судів за захистом, сутність якого зводилась до належного забезпечення її квартири комунальними послугами. Рішеннями судів всіх інстанцій позивачці зверталась увага на необхідність виконання нею умов, які передують укладенню прямих договорів або настанні певних подій для можливості укладення таких договорів постачальників комунальних послуг з позивачкою. В даній справі позивач фактично обгрунтовує свої вимоги тими ж обставинами, якими обгрутовувала раніше подані позови, які вже розглянуті судами по суті і в яких позивачці відмовлено. Предметом даного позову є визначення судом у відповідності діючого законодавства України ліцензіата постачальника комунальних послуг. Відповідно до Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 03.03.2020 року №

548. Цей Порядок розроблений відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», «Про ринок електричної енергії», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та визначає процедуру видачі, переоформлення, зупинення та анулювання ліцензій на провадження видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Дія цього Порядку поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять або мають намір провадити такі види господарської діяльності, ліцензування яких здійснює НКРЕКП: 1.на ринку електричної енергії виробництво електричної енергії, передача електричної енергії, розподіл електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, перепродаж електричної енергії (трейдерська діяльність), здійснення функцій оператора ринку, здійснення функцій гарантованого покупця; зберігання енергії. 2.на ринку природного газу, нафти та нафтопродуктів: транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, постачання природного газу, розподіл природного газу, транспортування природного газу, зберігання (закачування, відбір) природного газу; 3.у сфері комунальних послуг: виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. Відповідно до цього Порядку ліцензіат - суб`єкт господарювання, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тобто позивач просить визначити їй суб`єкта господарювання який має ліцензію на право провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Між тим ті юридичні особи, які залучені позивачем до участі у справі в якості співвідповідачів - АТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», КП «Чорноморськводоканал», АТ «Одесагазпостачання» мають відповідні ліцензії у сфері енергетики та комунальних послуг і відомі позивачу. Питання вільного вибору енергопостачальника та постачальника комунальних послуг належить споживачу в силу Закону. Фактично звертаючись до суду з вимогою про визначення ліцензіатів постачальника комунальних послуг, позивач, як і раніше, має на меті забезпечення належної їй квартири комунальними послугами, які були відключені за рішенням управителя - ОСББ «Укржилстрой-2008» у 2015 році через наявність у позивача заборгованості за надані комунальні послуги, що встановлено судовими рішеннями, які вступили в законну силу і докази про сплати (погашення) якої відсутні. При таких обставинах, суд першої інстанції набув правильного остаточного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог, як необґрунтованих. Доводи апеляційної скарги висновок районного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29). У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 січня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений: 30.06.2023 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: О.В. Князюк С.О. Погорєлова