Постанова Одеський апеляційний суд № 946/828/23

Номер провадження: 33/813/986/23 Номер справи місцевого суду: 946/828/23 Головуючий у першій інстанції Яковенко І. І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.06.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн. З вказаної постанови вбачається, що 02.02.2023 о 02:27 год. ОСОБА_1 по вул. Свято-Нікольській біля буд. №153 в м. Ізмаїл Одеської області керував транспортним засобом «Renault Magnum 440» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння: у встановленому порядку був проведений його огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатору «Alkotest Drager 0435» проба виявилася позитивною 0,32‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про місце та час судового засідання, чим було позбавлено його права передбаченого ст. 268 КУпАП; 2)обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, так в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, однак, коли працівники поліції під`їхали до його транспортного засобу, він не рухався; 3)працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було допущено ряд порушень, а саме відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутні відомості про відсторонення водія від керування транспортним засобом, матеріали справи не містять передбачених законом відеозаписів щодо фіксації факту порушення водієм ПДР, відсутній доказ зміни мундштука на газоаналізаторі, тобто він був розпакований раніше ніж почалось освідування; 4)у матеріалах справи відсутнє направлення водія на огляд з метою виявлення ознак сп`яніння; Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Одеський апеляційний суд належним чином сповістив представника ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання його апеляційної скарги. Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився причин свої неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та його представника. Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №227821 від 02.02.2023 року з якого вбачається, що 02.02.2023 року о 02:27 год., в Одеській області, м. Ізмаїл по вул. Святонікольська, 153, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Magnum 440» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510». Тест № 1091 позитивний 0,32‰. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу , без порушення ПДР на місці зупинки. ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; -роздруківка драгер чеку № 1091 від 02.02.2023 року о 02:51 год. та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких вбачається, що у ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння було виявлено 0,32‰. Крім того з результатами даного огляду ОСОБА_1 був згоден, що підтверджується його підписом у відповідній графі; -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510», результат якого показав 0,32‰; -Довідка з якої вбачається, що згідно з базами даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався; -Довідка згідно якої вбачається, що згідно з базами даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.11.29013 року; -відеозапис, який долучено до матеріалів справи та з якого вбачається, що ОСОБА_1 , вибрав трубочку, розпакував, поліцейський взяв її та приєднав до газоаналізатору «Alcotest Drager 7510». Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що наразі прибор проходить калібровку, пояснив також яким чином треба продувати тестер. Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що ведеться відеофіксація. ОСОБА_1 декілька разів неправильно продував прилад «Alcotest Drager 7510», у зв`язку із чим прилад не міг показати жодного результату. Потім ОСОБА_1 розпакував нову трубочку, та після декількох спроб, прилад показав позитивний результат у 0,32 ‰. Працівник поліції попередив ОСОБА_1 що відносно нього буде складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 намагався вирішити питання з працівником поліції, що той не складав відносно нього протокол, однак був попереджений про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами. Був повідомлений про розгляд його справи. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України а Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров`я. Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 02.02.2023 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, коли працівники поліції під`їхали до його транспортного засобу, він не рухався, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, підтверджується, що ОСОБА_1 02.02.2023 року на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на пристрої «Alcotest Drager 7510» погодився, пройшов, тест показав 0,32 проміле, що значно перевищує норму, яка дозволена законодавством. Крім того на відеозаписі міститься інформація, згідно якої ОСОБА_1 погодився із результатом тесту. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, не зазначив це у протоколі та не надав пояснень в яких би вказував, що він не керував транспортним засобом. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення, відобразив його у протоколі про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. ОСОБА_1 послався на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення водія від керування транспортним засобом, однак дане твердження є хибним, оскільки із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння вирішив сісти за кермо та поїхати на розгрузку. Працівник поліції попередив, що він відстороняє його віл керування транспортним засобом. Оскільки транспортний засіб стояв не заважаючи іншим транспортним засобам, працівник поліції дозволив його замкнути та залишити на місці зупинки. В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке було оглянуто в судовому засіданні, що спростовує довід апеляційної скарги що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на огляд з метою виявлення ознак сп`яніння. Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про місце та час судового засідання, чим було позбавлено його права передбаченого ст. 268 КУпАП, не заслуговує на увагу з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, шо відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а тому був обізнаний, що справу буде розглянуто у Ізмаїльському міськрайонному суд Одеської області 16 лютого 2023 року о 10:00 год., про що свідчить його підпис у вказаному протоколі. Крім того адвокатом Єремеєвим А.В., діючим в інтересах ОСОБА_1 06.02.2023 року до суду було подано клопотання про направлення справи за місцем реєстрації ОСОБА_1 . Що також підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про розгляд його справи. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За таких обставин, на думку апеляційного суду судом першої інстанції були вжиті всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_3 про дату і час судового засідання. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Доводи ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненому правопорушенні апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного. Відповідно до приписів п/п «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Інші твердження ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздруківкою результатів тестування на алкоголь, а також дослідженим апеляційним судом під час апеляційного розгляду відеозаписом з місця події. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було встановлене в передбаченому законом порядку. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. У відповідності до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Отже, за результатами апеляційного розгляду суд вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова