Постанова 4813 № 522/5675/18

Номер провадження: 22-ц/813/3752/23 Справа № 522/5675/18 Головуючий у першій інстанції Абухіна Р.Д. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.06.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А. П., за участю секретаря Дерезюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан,- ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог 30 березня 2018 року до Приморського районного суду м.Одеси надійшов позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан, по якому просив суд: зобов`язати відповідача власними силами та за власний рахунок привести об`єкт нерухомого майнанежитлове приміщення загальною площею 71,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього станувідповідно до технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна, виготовленого ФОП ОСОБА_3 за № 9171 6725 1101 від 17.02.2017 року; судові витрати покласти на відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2020 року № 51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Денисом Володимировичем, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 (РНОНМ НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю, загальною площею 120,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОНМ НОМЕР_1 ) власними силами та за власний рахунок привести об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, загальною площею 120,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до технічного паспорту, виготовленого фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за № 9171 6725 1101 від 17.02.2017 року. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОНМ НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради ЄДРПОУ 26302537, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 4032 гривень. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаним рішенням 26 січня 2022 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на вказане рішення, відповідно до якої апелянт просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу Апелянт, посилається на на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що ОСОБА_1 набула право власності на будівлю 21.10.2016 р., на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого реєстрі за №1875 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В. про що було внесено відповідий запис про право власності до Державного рестру речових прав на нерухоме майно. В подалышому стосовно даної нежитлової будівлі було здійснено роботи з перепланування, що не передбачали втручання в несучі та огороджувальні конструкції. Інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_4 було проведено інвентаризацію вищевказаного приміщения та встановлено, що вищевказані будівельні роботи проведені на підставі п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №406, після закінчення яких об?єкт не підлягає введенню в експлуатацію, а також, що даний об?єкт нерухомого майна може використовуватися як нежитлова будівля, загальною площею 120.3 кв.м. 24.03.2020 р. державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію змін щодо відомостей про вищевказаний об?єкт нерухомого майна, а саме: змінено відомості щодо його площі з «71.2 кв.м» на «120.3 кв.м». Відповідно до п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №406, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи - щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками. Так, довідкою, складеною інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_4 підтверджується, що відносно придбаного ОСОБА_1 об`єкту нерухомого май на було проведено будівельні робіти, які не потребували документів, що дають право на їх виконання та даний об?єкт не потребував введення в експлуатацію. Внесення до Державного реєтру речових прав на нерухоме майно відомостей про зміну технічних характеристик об`єкту нерухомого майна, якщо вони відбулися в результаті будівельних робіт, проведення яких не потребує документів, що дають право на їх виконання, проводиться на підставі технічного паспорту та не потребує документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта. Таким чином, вищевказані дії державного реєстратора щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зміну технічних характеристик нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідали положенням п. 58 Порядку №1127. Таким чином, ОСОБА_1 , нa підставах встановлених законодавством, правомірно набула права власності на нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 ще 21.10.2016 р. А в подальшому лише скористалася своїм правом щодо приведення у відповідність даних про об?єкт нерухомого майна (його фактичну площу) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до фактичного стану нежитлової будівлі, що жодним чином не вливає на факт належності їй на праві власності нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , в силу положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Підставою виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірний об?єкт нерухомого майна є договір купівлі-продажу від 21.10.2016 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1875. Даний договір купівлі-продажу, відповідає вимогам ст. 203 ЦК України (протилежного позивачем не доведено), а також правомірність даного правочину ніким не було оспорено та не оспорюється, а відтак, відсутні будь-які правові підстави для припинення права власності ОСОБА_1 на спірну нерухомість, адже, протилежне - є прямим порушенням принципу, закріпленому ст. 321 ЦК України - непорушність права власності. Вказує, що заявлені позовні вимоги та зміст оскаржуваного рішення суду, яким зобов`язано ОСОБА_1 здійснити будівельні роботи щодо перепланування спірного об`єкту нерухомого майна, свідчать про відсутність підстав визначати спірний об`єкт нерухомого майна, як такий, що фізично не існує, чи такий, що підлягає знищенню. Наголошує, що судом першої інстанції не враховано відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів порушеного права Одеської міської ради. Будівельних робіт з реконструкції, які б передбачали, зокрема, вихід за межі фундаменту та мали наслідком захоплення земельної ділянки комунальної власност і станом на 15.05.2017 року під час здійснення перевірки в рамках державного архітектурно-будівельного контролю, зафіксовано не було. При цьому, позивачем не конкретизовано об`єкт нерухомості не визначено ні геопросторових показників, ні площі земельної ділянки, за захистом права власності на яку Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 04 листопада 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи 19 січня 2023 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому вказує, що у відповідача по справі ОСОБА_1 немає необхідного пакету правовстановчих документів. На сьогодняшній день ця споруда знаходиться в аварійному стані підтоплення від старого водопроводу. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.01.2023 року справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан було призначено до розгляду під головуванням судді Гірняк Л.А. Рішенням Вищої ради правосуддя №126/0/15-23 від 21 лютого 2023 суддю ОСОБА_6 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17.03.2023 року на підставі пункту 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.) визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: С.М. Сегеди, Т.В. Цюри. Розпорядженням № 2808 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.03.2023 року у відповідності до рішення зборів суддів, згідно з пунктом 3.12 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.) було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: Погорєлової С.О. та Заїкіна А.П Ухвалою від 24.03.2023 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження головуючого судді Князюка О.В. та призначено до розгляду. У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити. У судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 придбала нежитлову будівлю, загальною площею 71,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та підтверджується договором купівлі-продажу від 21 жовтня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального кругу Токарською Т.В., реєстровий № 1875. Запис про реєстрацію права власності внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.10.2016 року, індексний номер 32049913. 15 травня 2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) на об`єкті нерухомого майна-нежитлового приміщення, загальною площею 71,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального кругу Токарською Т.В., реєстровий № 1875. За результатами вказаної перевірки встановлено, що на час проведення перевірки не надано проектної документації та дозвільних документів на виконання будівельних робіт, про що складений акт від 15.05.2017 року. Також у вказаному акті перевірки зазначено, що згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт або засвідчують прийняття закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в акті перевірки від 15.05.2017 року вказано, що ОСОБА_1 самочинно виконуються будівельні роботи із реконструкції нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено положення ч. 1 та абз. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Проведення перевірки здійснено у присутності представника власника приміщення ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності від 29.10.2013 року, що підтверджується підписом зазначеної особи в акті перевірки. У зв`язку з виявленими порушеннями головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.05.2017 року. Згідно із зазначеним приписом ОСОБА_1 зобов`язана привести самочинно реконструйований об`єкт відповідно до технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна, виготовленого фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за № 91716725 1101 від 17.02.2017 року. При цьому строк приведення об`єкта до зазначеного технічного паспорту був встановлений до 15.06.2017 року. Зазначений припис є обов`язковим до виконання. Проте, припис від 15.05.2017 року не був виконаний в установлений строк, ані в подальшому. Також відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно -будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. складено протокол про адміністративні правопорушення від 15.05.2017 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою № 230/17 по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень. Право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,3 кв.м. за ОСОБА_1 зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Д.В. від 24.03.2020 року № 51763787. Як вбачається із матеріалів реєстраційної справи, підставами виникнення права власності на вищезазначений об`єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначені наступні документи: 1.Договір купівлі-продажу від 26.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В., реєстровий № 1875, за яким ОСОБА_1 отримала у власність від ОСОБА_7 нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,2 кв.м.: 2.Технічний паспорт, серія та номер: 26/21/20, виданий 27.02.2020, видавник ФОП « ОСОБА_4 »; 3.Довідка ФОП " ОСОБА_4 " серія та номер 21/20/20 від 27.02.2020 року в якій зазначено, що загальна та основна площа змінені, внаслідок проведення робіт з перепланування, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та на підставі п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, затвердженого постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 406, після закінчення яких обєкт не підлягає прийняттяю в експлуатацію, тому слід важжати: загальну площу 120,3 кв.м.. п. 1 цього Порядку передбачено, що роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. П. п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог п. 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна не наданий документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття у експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,3 кв.м.. Таким чином, загальна площа нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 змінена з 71,2 кв.м. (договір купівлі-продажу від 21.10.2016 року) до 120,3 кв.м. (рішення державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Д.В. від 24.03.2020 року № 51763787). Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Аналогічні положення містяться й у статті 319 ЦК України. У статті 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Так, статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Аналогічні положення закріплюються і встатті 327 Цивільного кодексу України. Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. Згідно ч. 7 ст. 376 вказаного Кодексу, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 купила нежитлову будівлю, загальною площею 71,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та підтверджується договором купівлі-продажу від 21 жовтня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального кругу Токарською Т.В., реєстровий № 1875. Запис про реєстрацію права власності внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.10.2016 року, індексний номер 32049913. 15 травня 2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) на об`єкті нерухомого майна-нежитлового приміщення, загальною площею 71,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального кругу Токарською Т.В., реєстровий № 1875. За результатами вказаної перевірки встановлено, що на час проведення перевірки не надано проектної документації та дозвільних документів на виконання будівельних робіт, про що складений акт від 15.05.2017 року. Також у вказаному акті перевірки зазначено, що згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт або засвідчують прийняття закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в акті перевірки від 15.05.2017 року вказано, що ОСОБА_1 самочинно виконуються будівельні роботи із реконструкції нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено положення ч. 1 та абз. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Проведення перевірки здійснено у присутності представника власника приміщення ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності від 29.10.2013 року, що підтверджується підписом зазначеної особи в акті перевірки. У зв`язку з виявленими порушеннями головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.05.2017 року. Згідно із зазначеним приписом ОСОБА_1 зобов`язана привести самочинно реконструйований об`єкт відповідно до технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна, виготовленого фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за № 91716725 1101 від 17.02.2017 року. При цьому строк приведення об`єкта до зазначеного технічного паспорту був встановлений до 15.06.2017 року. Зазначений припис є обов`язковим до виконання. Проте, припис від 15.05.2017 року не був виконаний в установлений строк, ані в подальшому. Також відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно -будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. складено протокол про адміністративні правопорушення від 15.05.2017 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою № 230/17 по справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень. Право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,3 кв.м. за ОСОБА_1 зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Д.В. від 24.03.2020 року № 51763787. Як вбачається із матеріалів реєстраційної справи, підставами виникнення права власності на вищезазначений об`єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначені наступні документи: 1.Договір купівлі-продажу від 26.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В., реєстровий № 1875, за яким ОСОБА_1 отримала у власність від ОСОБА_7 нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,2 кв.м.: 2.Технічний паспорт, серія та номер: 26/21/20, виданий 27.02.2020, видавник ФОП « ОСОБА_4 »; 3.Довідка ФОП " ОСОБА_4 " серія та номер 21/20/20 від 27.02.2020 року в якій зазначено, що загальна та основна площа змінені, внаслідок проведення робіт з перепланування, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та на підставі п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, затвердженого постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 406, після закінчення яких обєкт не підлягає прийняттяю в експлуатацію, тому слід важжати: загальну площу 120,3 кв.м.. Постановою Кабінетів Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію»передбачено, що до робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання відносяться роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. П. 1 цього Порядку передбачено, що роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Відповідно до ч. 1ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з ч. 1ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Крім того, згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В порядку ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Виходячи із викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що порушення вимог п. 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна не наданий документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття у експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,3 кв.м.. Таким чином, загальна площа нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 змінена з 71,2 кв.м. (договір купівлі-продажу від 21.10.2016 року) до 120,3 кв.м. (рішення державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Д.В. від 24.03.2020 року № 51763787). Також суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги доводи представника відповідача, що власником здійснено перепланування нежитлового приміщення, що не передбачали втручання в несучі та огороджувальні конструкції та не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає введенню в експлуатацію. Ані суду першої, а ні апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, що спірний обєкт нерухомого майна належить до об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Так, технічний паспорт - це документ, який має довідкову інформацію про фактичний стан нерухомості, а саме: про площі, поверховості, дату побудови, капремонту, товщину стін, технічні характеристики покрівлі та фундаменту, а тому останній не може бути правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна та єдиною підставою для реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості. Таким чином, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом та Довідка серія та номер 21/20/20 від 27.02.2020 року не можуть слугувати підставою для реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 120,3 кв.м. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2020 року № 51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Денисом Володимировичем прийнято незаконно та підлягає скасуванню. Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі судом першої інстанції не було враховнано наступне. В силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення. Обов`язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень) слід розуміти як обов`язок суду вирішити наявний спір про право. Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IVзадоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21). За таких обставин, колегія суддів дішла висновку щодо необхідності змін рішення суду першої інстанції, шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2020 року № 51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Денисом Володимировичем.» Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції правильно застосував наведені норми матеріального права, надав належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, оскільки по суті стосуються незгоди з рішенням суду першої інстанції. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити часткового. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 грудня 2021 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення суду в наступній редакції: «Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2020 року № 51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Денисом Володимировичем.» В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 29 червня 2023 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: С.О. Погорєлова А. П. Заїкін