Постанова 4856 № 240/13815/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/13815/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 29 червня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправноюбездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.04.2021 не у відповідності до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з розмірів посадового окладу, які повинні обчислюватись за період з 29.01.2020 по 23.04.2021 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні, та розмірів окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні, а за період з 01.01.2021 по 23.04.2021 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270 гривень, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року - без змін. 31 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій просила встановити строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду від 23.12.2021, вказуючи, що відповідач виконав вказане рішення частково і листом від 23.01.2023 № 883/281 відмовив позивачу у його виконанні в повному обсязі. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви позивача від 21.03.2023 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу з підстав помилкового застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення заяви. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що одноразова грошова допомога має бути обчислена виходячи із розміру місячного грошового забезпечення на дату звільнення 23.04.2021 року, яке обраховане виходячи із розмірів посадового окладу 3520,00 грн. та розміру окладу за військове звання 770,00 грн. Вважає, що відповідач зобов`язаний перерахувати та доплатити позивачу належні, на її думку, суми спірної грошової допомоги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. За приписами ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно дост.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Так, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Вказана правова норма має на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили. Так, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наслідки, встановлені нормами статті 382 КАС України, можуть настати у разі невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин. Однак, відповідно до заяви (листа) військової частини НОМЕР_1 № 883/280 повідомлено про доплату грошового забезпечення ОСОБА_2 відповідно до рішення суду в розмірі 37123,02 грн.; Колегія суддів звертає увагу, що доводи поданої позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення зводиться в цілому до протиправності дій відповідача щодо неналежного, на його переконання, виконання рішення суду, а саме щодо обчислення одноразової грошової допомоги виходячи із розміру місячного грошового забезпечення на дату звільнення 23.04.2021 року, яке обраховане виходячи із розмірів посадового окладу 3520,00 грн. та розміру окладу за військове звання 770,00 грн., з якими не погоджується позивач. Таким чином, ініційований позивачем спір не може бути вирішеним в межах даної справи шляхом встановлення судового контролю в межах даної справи. В свою чергу, колегія суддів наголошує, що саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - на виконання рішення суду. Згідно з положеннями ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення. Таким чином, враховуючи, що на виконання рішення суду військовою частиною здійснено доплату грошового забезпечення ОСОБА_2 розмірі 37123,02 грн., однак, як вказує позивачка, не враховано при здійснені такі доплати, як: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога при звільнені, грошова компенсація за невикористанні дня відпуски, то колегія суддів вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_2 , що в разі непогодження із здійсненим перерахуванням (в частині включеного до нього грошового забезпечення) апелянт може звернутися до суду із заявою в порядку ст. ст. 383 КАС України. З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви позивача щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.