Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/11225/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11225/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 28 червня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 27.06.2022 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період його роботи на посаді слюсаря-ремонтника на гарячих ділянках робіт з 06.10.1992 по 04.03.2003 та з 24.04.2006 по 30.10.2008; 4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 зарахувати до загального трудового стажу періоди його роботи з 01.06.2007 по 30.10.2008. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №222650005280 від 27.05.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 : до пільгового стажу періоди роботи з 06.10.1992 по 04.03.2003 та з 24.04.2006 по 30.10.2008; до страхового стажу період роботи з 01.06.2007 по 30.10.2008. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 20.05.2022, та здійснити відповідні нарахування та виплату. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 грн за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач має необхідний пільговий стаж (понад 12 років 6 місяців) необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №222650005280 від 27.05.2022 є протиправним і підлягає скасуванню. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивачу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи щодо яких відсутні відомості про роботу, відсутні відомості про проведення атестації та відсутня інформація у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо сплати страхових внесків. Вказано, що в наданій трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо, у зв`язку з чим, підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно даного документу немає. Також відповідач не погоджується із застосованим судом способом захисту прав позивача. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 14.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Записами трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 08.07.1985, та Архівними витягами з наказів виданими Трудовим архівом Шепетівської міської ради стверджено, що позивач з 06.10.1992 по 04.03.2003 та з 01.04.2003 по 30.10.2008 працював на Шепетівському заводі культиваторів слюсарем-ремонтником на гарячих ділянках робіт (4-5 розряду). 20.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. До заяви позивач надав, зокрема, трудову книжку НОМЕР_1 від 08.07.1985, диплом, довідки про заробітну плату від 05.05.2022 №03-04/245-9, 03-04/245-10 та №03-04/245-8 виданих Трудовим архівом Шепетівської міської ради, військовий квиток, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення №222650005280 від 27.05.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Крім цього, 20.05.2022 позивач звернувся до Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про підтвердження стажу роботи на посаді слюсара - ремонтника на гарячих ділянках робіт на Шепетівський завод культиваторів, згодом ВАТ "Шепетівський завод культиваторів", яке згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ліквідоване у зв`язку з визнанням його банкрутом. Комісія рішенням від 16.06.2022 № 5 зарахувала до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.04.2003 по 23.04.2006 (03 роки 23 дні) згідно пункту 4 розділу XIV "Оброблення металу" Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 06.10.1992 по 04.03.2003, з 05.03.2003 по 31.03.2003, з 24.04.2006 по 30.10.2008 та з 01.06.2007 по 30.10.2008. 27.06.2022 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №222650005280 від 04.07.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менше 12 років 6 місяців. Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення чоловіками 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (6 років 3 місяці), за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Згідно з ч. 5 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004 року). Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) вказано, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. Отже, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41, передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Положеннями пунктів 8 та 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Так, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а. Крім того такі ж висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.07.2022 у справі № 600/5852/21-а, від 06.02.2023 у справі № 560/5396/21 та від 15.03.2023 у справі № 120/3067/22. Стосовно доводів скаржника про неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок слід зазначити, що наявний трудовий стаж позивача повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом. Судом першої інстанції вірно враховано правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.09.2021 у справі № 227/4273/16-а про те, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці. Крім того, Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове забезпечення. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 20.02.2018 (справа №234/13910/17), від 07.03.2018 (справа № 233/2084/17), від 17.04.2019 (справа №156/173/17), від 27.02.2019 (справа№423/3544/16-а), від 23.04 2019 (справа №233/247/16-а) та від 25.04.2019 (справа №159/4178/16-а), від 17.10.2019 (справа №750/2524/17), від 05.12.2019 (справа №423/1322/17), від 05.12.2019 (справа №235/805/17). Таким чином, вказані відповідачами підстави для не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи позивача у спірному випадку не можуть бути визначальними обставинами, які обумовлюють право позивача на пільгову пенсію. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має пільговий стаж (понад 12 років 6 місяців) необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №222650005280 від 27.05.2022 є протиправним і підлягає скасуванню. Щодо неврахування відповідачами до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.06.2007 по 30.10.2008, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне. Згідно з абз. 37, 39 ст. 1 Закону №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Відповідно до ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством, у разі: ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків; неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів; якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами. Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Згідно з ч. 16 ст. 106 Закону №1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача. Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а, від 01.03.2021 у справі №423/757/17. Аналогічні висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 04.05.2023 у справі № 600/1853/22-а. В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що у наданій трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо, у зв`язку з чим, підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно даного документу немає. Проте колегія суддів враховує, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про періоди роботи з 06.10.1992 по 04.03.2003 та з 01.04.2003 по 30.10.2008 на Шепетівському заводі культиваторів слюсарем-ремонтником на гарячих ділянках робіт. Водночас, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Вказані записи також підтверджуються Архівними витягами з наказів виданими Трудовим архівом Шепетівської міської ради. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено право позивача на зарахування до пільгового стажу та до страхового стажу спірні періоди роботи. Згідно з частиною 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах починаючи із дня звернення за призначенням пенсії - з 20.05.2022. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.