Постанова Київський апеляційний суд № 756/774/23

справа № 756/774/23 головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В. провадження № 22-ц/824/6630/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 14 червня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Мороз Н.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року у справі за заявою Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації - органу опіки та піклування Оболонського району м. Києва в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонська окружна прокуратура міста Києва, про видачу обмежувального припису,- В С Т А Н О В И В: У січні 2023 року Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація - орган опіки та піклування Оболонського району м. Києва звернулася до суду в порядку окремого провадження в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про видачу обмежувального припису стосовно батьків останньої: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яким просила визначити терміном на 6 місяців наступні обмежувальні заходи: заборонити наближатися та спілкування з постраждалою дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою дитиною або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Заява обґрунтована тим, що на обліку служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з 02 січня 2023 року перебуває малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що опинились у складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненням батьком дитини - ОСОБА_1 фізичного насильства, а матір`ю дитини - ОСОБА_3 вчинення психологічного насильство по відношенню до дитини. Зі змісту заяви вбачається, що 30 грудня 2022 року до Оболонського управління поліції у місті Києві надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що близько 07:00 год. ранку, за вищевказаною адресою, на дитячому майданчику з побоями на обличчі перебуває малолітня дитина, яка повідомила, що її побив батько. Інформацію з даного приводу зареєстровано/внесено до ЖЄО Оболонського УП ГУНП у місті Києві за № 54797 від 30 грудня 2022 року. Каретою швидкої допомоги, дитину було доставлено до КНП «Дитяча клінічна лікарня №7» Печерського району міста Києва, з метою надання їй медичної допомоги, та вирішення її подальшої долі. Спеціалістами відділу профілактичної роботи та контролю за установами служби у справах дітей та сім`ї, спільно із фахівцями соціальної роботи Оболонського районного центру соціальних служб та працівником сектору ювенальної превенції відділу превенції Оболонського УП ГУ НП в м. Києві, 30 грудня 2022 року, невідкладно було відвідано сім`ю, з метою з`ясування обставин, викладених у повідомленні та обстеження умов проживання дитини, про що складено відповідний акт. Під час візиту, вдома знаходилась мати з меншою дитиною, було з`ясовано, що всі члени сім`ї проживають в квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 навчається в школі №

225. В ході бесіди мати підтвердила, що батько побив старшу доньку через те, що вона не хотіла робити розтяжку ніг, також з`ясовано, що батько і раніше міг вдарити доньку по обличчі, по тілі, та щипав її за ребра, щоб дочка виконувала спортивні вправи. Пізніше до квартири зайшов батько, ОСОБА_1 та поводив себе агресивно, у всьому звинувачував комісію. З письмових пояснень батьків вбачається, що у всьому, що трапилось винувата саме ОСОБА_5 . За повідомленням адміністрації КНП «Дитяча клінічна лікарня № 7» Печерського району міста Києва у дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено/зафіксовано: гематоми обох інфраорбітальних ділянок обличчя; гематома носа; гематома лівої вушної раковини; перелом кістки носа; множинні садини обличчя; забій та рана нижньої губи; множинні гематоми бокової поверхні грудної клітки; забій верхніх кінцівок; закрита черепно мозкова травма; струс головного мозку. За для здійснення соціального захисту дитини та збереження її життя і здоров`я, службою у справах дітей та сім`ї прийнято рішення про тимчасове влаштування ОСОБА_2 у сім`ю рідного дядька, ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, з метою з`ясування обставин, що спричинили даний конфлікт та налагодження відносин в сім`ї, а також для збереження психологічного здоров`я дитини і роботи з сім`єю відповідних служб, необхідністю обмеження спілкування кривдників з дитиною, ініційовано дану заяву. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року заяву Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації - органу опіки та піклування Оболонського району м. Києва в інтересах малолітньої ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задоволено частково. Встановлено наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 та покладено на нього терміном 6 (шість) місяців наступні обов`язки: - заборонити перебувати ближче 100 метрів до місця проживання, заборонити наближатися, особисто спілкуватися та вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв`язку з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні решти вимог Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації - органу опіки та піклування Оболонського району м. Києва - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині встановлення заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_7 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 та щодо покладення на нього обов`язків терміном на 6 місяців через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви. В частині відмови у застосуванні будь-яких обмежень відносно дружини ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заінтересована особа зазначає про те, що судом першої інстанції встановлено, що матеріали заяви не містять жодного доказу на підтвердження того, що в період з 30 грудня 2022 року до закінчення термінового заборонного припису після закінчення його дії та до часу звернення із заявою про видачу обмежувального припису ОСОБА_1 вчинив, мав намір вчинити протиправні дії, чи іншим чином впливав на доньку ОСОБА_2 , порушував встановлені заборони. Отже, в суду були відсутні як висновки так і фактичні обставини, які б вказували на необхідність видачі обмежувального припису стосовно нього. Що стосується показань психолога, які суд взяв до уваги, то покази психолога про те, що донька потребує стабілізаційної роботи не менше 3-х місяців, ніяк не обґрунтовують рішення суду про необхідність застосування 6-місячного строку таких обмежень. Згідно із листом служби у справах дітей від 02 січня 2023 року, окрім застосування термінового заборонного припису, до апелянта також застосовано такі спеціальні заходи, як взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Суд застосував обмежувальний припис із максимальним терміном його дії - 6 місяців, хоча закон зазначає, що припис застосовується терміном від 1 до 6 місяців. Апелянт зазначає, що йому не відомо, чому суд обрав саме цей строк при всіх обставинах справи, і при тому, що він не зловживає алкоголем, не вживає наркотичних засобів, не є психічно хворим, в житлі забезпечені належні умови, а також зокрема з врахуванням того, що ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві, не те що не обґрунтовані, а взагалі не встановлені. У відзиві на апеляційну скаргу представник Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації - органу опіки та піклування Оболонського району м. Києва вказує про те, що апеляційна скарга не ґрунтується на законі та є такою, що не підлягає задоволенню. При цьому, рішення суду першої інстанції винесено у відповідності до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права, є обґрунтованим та таким, що відповідає правам та інтересам дитини. Заявник вказує, що в матеріалах справи містяться фото нанесених побоїв дитині на яких чітко видно різного періоду синці, наслідок побиття дитини. Такі побої ОСОБА_1 в суді першої інстанції пояснював тим, що це він щипав дитину, коли вона не хотіла чи неправильно виконувала спортивні вправи. Отже, насильство в сім`ї тривало досить тривалий час. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що з 02 січня 2023 року на обліку служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що опинились у складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненням батьком дитини фізичного насильства, а матір`ю дитини вчинення психологічного насильства по відношенню до дитини. 30 грудня 2022 року до Оболонського управління поліції у місті Києві надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що близько 07:00 год. ранку, за вищевказаною адресою, на дитячому майданчику з побоями на обличчі перебуває малолітня дитина, яка повідомила, що її побив батько. Інформацію з даного приводу зареєстровано/внесено до ЖЄО Оболонського УП ГУ НП у місті Києві за № 54797 від 30 грудня 2022 року. Каретою швидкої допомоги, дитину було доставлено до КНП «Дитяча клінічна лікарня №7» Печерського району міста Києва, з метою надання їй медичної допомоги, та вирішення її подальшої долі. Спеціалістами відділу профілактичної роботи та контролю за установами служби у справах дітей та сім`ї, спільно із фахівцями соціальної роботи Оболонського районного центру соціальних служб та працівником сектору ювенальної превенції відділу превенції Оболонського УП ГУ НП в м. Києві, 30 грудня 2022 року було невідкладно відвідано сім`ю, з метою з`ясування обставин, викладених у повідомленні та обстеження умов проживання дитини, про що складено відповідний акт. Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського району м. Києва шлюбі з 03 жовтня 2008 року. Від вказаного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають двох дітей: доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сім`я проживає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Зі змісту Акту обстеження умов проживання дитини від 05 січня 2023 року вбачається, що житло складається з 3-ох кімнат, у квартирі чисто, створені добрі умови для проживання, квартиру облаштовано меблями. Згідно характеристики з навчального закладу ОСОБА_2 , остання навчається в 7-А класі школи І-ІІІ ступенів №225 Оболонського району м. Києва з першого класу. За повідомленням адміністрації Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня № 7» Печерського району міста Києва у дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено/зафіксовано: гематоми обох інфраорбітальних ділянок обличчя; гематома носа; гематома лівої вушної раковини; перелом кістки носа; множинні садини обличчя; забій та рана нижньої губи; множинні гематоми бокової поверхні грудної клітки; забій верхніх кінцівок; закрита черепно мозкова травма; струс головного мозку. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи було підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 фізичного насильства відносно доньки ОСОБА_2 . Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до п. 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. У частині 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 756/3859/19 зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях». Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань Номер провадження: 12022105050001756 від 30 грудня 2022 року, 29 грудня 2022 року приблизно о 17 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_4 батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдав тілесні ушкодження, ступінь яких встановлюється, своїй доньці гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За постановою про призначення групи прокурорів від 13 грудня 2022 року визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції зокрема ОСОБА_1 було визнано факт вчинення фізичного насильства останнім відносно доньки ОСОБА_2 . Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що мало місце застосування фізичного насилля ОСОБА_1 до доньки ОСОБА_2 і даний факт не лише підтверджено наданими матеріалами, але й самим кривдником. П. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону). Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. За ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Як вбачається з матеріалів справи, стосовно ОСОБА_1 30 грудня 2022 року інспектором СЮВП Оболонського УП ГУ НП у м. Києві винесено терміновий заборонний припис у зв`язку з заподіянням фізичного насилля стосовно дитини за №260814 із терміном дії до 09 січня 2023 року 22 год. 00 хв. У відповідності до Наказу служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 січня 2023 року за для здійснення соціального захисту дитини та збереження її життя і здоров`я, службою у справах дітей та сім`ї, прийнято рішення про тимчасове влаштування ОСОБА_2 у сім`ю рідного дядька, ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . В суді першої інстанції було отримано пояснення психолога ОСОБА_9 , яка спілкувалася з ОСОБА_10 у лікарняному закладі одразу після події та з психологом ОСОБА_11 , що надає реабілітацію дитині на даний час. Спеціалісти зазначили, що у дитини важка психологічна травма у результаті фізичного насилля з боку батька, яка потребує тривалої стабілізаційної роботи не менше 3 місяців. Дитина на даний час не бажає повертатись додому та почуває себе у безпеці в сім`ї рідного дядька. З пояснень спеціалістів дитина вказувала, що з боку матері не було фізичного та психологічного насилля, хоча матір фізично не заступалася за неї, насправді робила зауваження у разі нападок батька. Виховання в сім ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України. Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати певні умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»). Надавши вірну оцінку поясненням учасників справи та в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення заяви про видачу обмежувального припису стосовно реального кривдника ОСОБА_1 терміном на 6 місяців. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою,ОСОБА_1 вказує про те, що йому не відомо чому суд обрав саме цей строк при всіх обставинах справи, і при тому, що він не зловживає алкоголем, не вживає наркотичних засобів, не є психічно хворим, в житлі забезпечені належні умови, а також зокрема з врахуванням того, що ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві, не те що не обґрунтовані, а взагалі не встановлені. Колегія суддів враховує, що зазначені апелянтом обставини існували і до нанесення дитині тілесних ушкоджень. Однак, їх існування не перешкодило батьку вчинити фізичне насильство щодо своєї дитини. За таких обставин, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги в частині, що не зловживання ОСОБА_1 алкоголем та наркотичними засобів, що він не є психічно хворим, в житлі забезпечені належні умови, в своїй сукупності свідчать про відсутність ризиків застосування фізичного насильства по відношенню до ОСОБА_2 в майбутньому. З наданих пояснень матері дитини, ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_1 міг і раніше вдарити дитину по губах, останній міг щипати дитину за ребра, щоб донька виконувала спортивні справи. Враховуючи пояснення дитини, допитаного в якості свідка психолога, пояснення матері потерпілої дитини, домашнє насильство по відношенню до ОСОБА_2 відбувалось в сім`ї неодноразово. Крім того, нанесені дитині тілесні ушкодження, а саме: гематоми обох інфраорбітальних ділянок обличчя; гематома носа; гематома лівої вушної раковини; перелом кістки носа; множинні садини обличчя; забій та рана нижньої губи; множинні гематоми бокової поверхні грудної клітки; забій верхніх кінцівок; закрита черепно мозкова травма; струс головного мозку, з огляду на їх кількість, тяжкість та локалізацію беззаперечно свідчать про відповідність визначеного судом першої інстанції шестимісячного строку чинності обмежувального припису вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення. Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції по суті відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 16 червня 2023 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.