LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС280/12845/21

від 26.06.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 26 червня 2023 року м. Київ справа № 280/12845/21 адміністративне провадження № К/990/22279/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, У С Т А Н О В И В: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, у якому просила: - визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування, а також відмову відповідача виплатити судді Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суми обмеження в розмірі 210453,26 грн; - стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь судді Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду з 18 квітня по 27 серпня 2020 року в розмірі 210453,26 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суддівську винагороду, за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно в розмірі 210453,26 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року скасовано в частині задоволених позовних вимог, прийнято в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно, обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року залишено без змін. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків, визначених в ухвалі від 20 березня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2023 року касаційну скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 22 червня 2023 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 16 лютого 2023 року в порядку письмового провадження. Касаційна скарга втретє надійшла до Верховного Суду 22 червня 2023 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 329 КАС України. У касаційній скарзі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області просить поновити строк для звернення та зазначає, що з первинною касаційною скаргою територіальне управління звернулось 09 березня 2023 року, тобто у межах строку, визначеного статтею 329 КАС України. Проте, ухвалами Верховного Суду від 11 квітня 2023 року та від 19 травня 2023 року касаційну скаргу повернуто територіальному управлінню. Одночасно вищевказаними ухвалами Верховного Суду скаржнику роз`яснено право на повторне звернення. Отже, станом на дату ухвалення Верховним Судом ухвали про повернення первинної касаційної скарги строк, протягом якого територіальне управління мало право на касаційне оскарження був пропущений з незалежних від нього причин. Верховний Суд зазначає, що статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду. За таких обставин, Суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, заявнику необхідно надати докази, що підтверджують поважність наведених ним підстав пропуску процесуального строку (конверти, роздруківки з електронного кабінету), у тому числі і щодо дат отримання ухвал Верховного Суду про повернення касаційної скарги, або надіслати заяву про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об`єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують. Крім того, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржником не сплачено судовий збір у розмірі, установленому Законом України «Про судовий збір». У касаційній скарзі територіальне управління просить відстрочити сплату судового збору. Клопотання відповідача мотивоване відсутністю коштів на його сплату. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Виключний перелік осіб, що мають право на звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору наведено у статті 8 Закону України «Про судовий збір». Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області не відноситься до осіб, перелік яких визначений статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Суд також зазначає, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, на яку посилається заявник, зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. При цьому, у зазначеній постанові, цей висновок стосувався саме юридичної особи (а не суб`єкта владних повноважень) про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Проте, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник посилається на недостатній рівень фінансування ТУ ДСА України в Запорізькій області, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази. Отже, клопотання ТУ ДСА України в Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2270,00 грн. Відповідно до підпункту 7 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Із змісту судових рішень вбачається, що з позовом про визнання протиправними дій та стягнення недоплаченої суддівської винагороди у сумі 210453, 26 грн позивач звернулася у грудні 2021 року. Тому ціна позову за майнову вимогу складає 2104,53 грн (210453,26 х 0,1%). Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 4209,06 грн (2104,53 грн х 200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати документ про його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними, зазначені Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року залишити без руху.

4. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

5. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

6. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур О.Р. Радишевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»