Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/13234/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/13234/21 пров. № А/857/8212/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевич Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ПАРК" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 460/13234/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ПАРК" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- суддя в 1-й інстанції -Махаринець Д.Є., час ухвалення рішення - 18.04.2023 року, місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення - не зазначено, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ПАРК" (далі - позивач, ТОВ "ХІМІЯ ПАРК") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області), за змістом якого просило суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 №818317000709, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на суму 161339,04грн, за основним платежем 14926,28грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 9145,41грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 №818517000701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем за платежем "податок на додану вартість" на суму 7126,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 №818817000706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 678463,00грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу є помилковими, не узгоджуються нормами Податкового кодексу України, а відтак прийняті спірні рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 460/13234/21 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.09.2021 №818517000701. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.09.2021 №818817000706. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що не погоджується з висновками, вказаними у акті перевірки так як вони не є документально та законодавчо обгрунтованими. Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 460/13234/21 в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги в цій частині. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 №818317000709 є правомірним та не підлягає скасуванню. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "ХІМІЯ ПАРК", з 20.11.2013 є діючою юридичною особою та є платником податків, в т.ч. платником ПДВ. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 20.16 Виробництво пластмас у первинних формах; 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту. ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт перевірки від 16.08.2021 №5331/17-00-07-01/38986599 (далі - Акт перевірки). В ході перевірки було встановлено та відображено у акті порушення позивачем вимог: - п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при виникненні податкових зобов`язань за операцією з організації дорожнього руху податкова накладна №44 від 31.10.2019 на суму ПДВ 17815грн зареєстрована 17.08.2020 з порушенням терміну реєстрації на 276 календарних днів; - п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 4,40грн сплачено до бюджету із затримкою на 1 календарний день; - п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, не подано 6 додатків ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2018 року по ОСОБА_1 , за 1-4 квартали 2018 року, за 1 квартал 2021 року по ОСОБА_2 ; - п.4 ст.5 Закону України "Про валюту і валютні операції", п.31 постанови НБУ від 02.01.2019 №2 "Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями" та пункту 16 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, що призвело до проведення розрахунків з нерезидентами, минаючи уповноважений банк, на загальну суму 2713840грн; - п.286.4 ст.286, п.287.1 ст.287, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" не подано податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2020 рік, не задекларовано та не сплачено орендної плати за землю в розмірі 20173,91грн, в т.ч. за листопад 2020 рік - 8069,60грн, за грудень 2020 року - 12104,31грн; - п.18.1 ст.18, п.51.1 ст.51 глави 2, пп. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, розділ ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556, а також "Про внесення змін до Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773 зареєстровано в Міністерстві фінансів України 28.12.2020 за №1304/35587 по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою №4ДФ за 1 квартал 2021 року не повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели до зміни платника податку; - пп.14.1.180, пп.14.1.156, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп. "а" п.176.2 ст.176 Кодексу, за якими встановлено: несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" належного до сплати податку на доходи фізичних осіб після настання граничних термінів сплати податку до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 Кодексу, неподання податковим агентом ТОВ "ХІФМІЯ ПАРК" платіжних доручень, для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 Податкового кодексу в сумі 7566,09грн, термін сплати до 04.01.2018, фактично перераховано платником 11.01.2018 в сумі 7566,09грн; - пп.14.1.49, пп.14.1.156, пп.14.1.175, пп.14.1.180, п.14.1 ст.14. п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп "а" п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України за якими не утриманий і неперерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 161339,04грн з виплачених інших доходів в загальній сумі 1241069,53грн як дивіденди, без права виплачувати їх учасникам у зв`язку з наявною заборгованістю за внесками до капіталу підприємства. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими: - збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 185410,73грн, з них: за основним платежем - 161339,04грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 14926,28грн, пеня - 9145,41 грн (податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 07.09.2021 №818317000709); - за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних застосовано штраф у розмірі 7126,00грн (податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 07.09.2021 №818517000701); - застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та / або пені, у тому числі з порушенням строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 678460,00грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 №818817000706). Вважаючи винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2021 №818317000709, апеляційний суд зазначає таке. Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стало порушення позивачем вимог пп.14.1.49, пп.14.1.156, пп.14.1.175, пп.14.1.180, п.14.1 ст.14. п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп "а" п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України за якими не утриманий і неперерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 161339,04грн з виплачених інших доходів в загальній сумі 1241069,53грн фізичним особам-засновникам ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" як дивіденди, без права виплачувати їх учасникам ОСОБА_2 в сумі 1011123,00грн та ОСОБА_3 в сумі 229946,53грн у зв`язку з наявною заборгованістю за внесками до капіталу підприємства. Основною метою участі засновників у підприємстві є отримання доходу дивідендів. Права засновників (учасників) товариств і порядок розподілу прибутку регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідно до ст.140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідно до ст.5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII, учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства. Дивіденди це пасивні доходи фізичної особи. Вони входять до його загальномісячного оподатковуваного доходу (пп.164.2.8 Податкового кодексу України). Тож за загальними правилами з таких доходів потрібно утримати ПДФО і військовий збір. Податковим агентом стосовно таких утримань є підприємство, яке виплачує дивіденди фізичній особі (п.п.170.5.1 та 170.5.2 Податкового кодексу України). За визначенням в пп.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також: платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини); суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв`язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи". Отже, дивіденди у розумінні Податкового кодексу України - це платіж, що сплачується на користь засновників підприємства у зв`язку з розподілом прибутку такого підприємства. Визначення порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених чинним законодавством, належать до виключної компетенції органу вищого управління товариства загальних зборів учасників/акціонерів. А тому, безпосередньо виплата часток (дивідендів) здійснюється на підставі рішення його загальних зборів, яке, зазвичай, оформлюється протоколом. Пунктом 12 частини 2 статті 30 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що до компетенції загальних зборів учасників належить розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (ч.3, ч.4 ст.33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Ст.26 зазначеного Закону передбачено, що виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Отже, чинним законодавством передбачений пропорційний розподіл дивідендів між учасниками товариства відносно частки кожного учасника. Статтею 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема, передбачено, що Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад. За змістом акта перевірки, контролюючим органом під час проведення документальної перевірки встановлено, що відповідно до протоколу від 04.04.2018 №04-04/18 установчих зборів ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" ухвалено виплатити дивіденди в сумі 64171,13грн учаснику пропорційно до його частки у статуному капіталі ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" згідно із чинною редакцією Статуту: ОСОБА_2 (частка 73,16%) - 64171,13грн. Фактично дивіденди були виплачені по касі підприємства 04.04.2018 одночасно з нарахуванням та перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з дивідендів 5%. Відповідно до наданих до перевірки первинних документів та узагальненої інформації згідно з п.43 П(С)БО 2 по дебету рахунку 46 "Неоплачений капітал" обліковується заборгованість засновника ОСОБА_2 на дату нарахування та виплати дивідендів в сумі 1297032,25грн. Відповідно до протоколу від 19.04.2018 №19-04/18 установчих зборів засновників ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" ухвалено виплатити дивіденди в сумі 106951,87грн учаснику пропорційно до його частки у статутному капіталі ТОВ згідно із чинною редакцією Статуту ОСОБА_2 (частка 73,16%) - 106951,87грн. Фактично дивіденди були виплачені по касі підприємства 19.04.2018 одночасно з нарахуванням та перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з дивідендів в розмірі 5%. Станом на дату виплату дивідендів заборгованість засновника на дату нарахування та виплати дивідендів по дебету рахунку 46 "Неоплачений капітал" становить 2907032,25грн. Відповідно до протоколу від 27.12.2019 №27-12/19 установчих зборів засновників ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" ухвалено виплатити дивіденди в сумі 229946,53грн учаснику пропорційно до його частки у статутному капіталі ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" згідно із чинною редакцією Статуту ОСОБА_3 (частка 5,26%) в сумі 229946,53грн. Фактично дивіденди були виплачені по касі підприємства 03.01.2020 одночасно з нарахуванням та перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з дивідендів в розмірі 5%. Станом на дату виплати дивідендів заборгованість засновника ОСОБА_4 на дату нарахування та виплати дивідендів по дебету рахунку 46 "неоплачений капітал" становить 186755,06грн. Відповідно до протоколу від 11.02.2021 №42/1 ПЗЗУ установчих зборів засновників ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" ухвалено виплатити дивіденди в сумі 420000,00грн учаснику пропорційно до його частки у статутному капіталі ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" згідно із чинною редакцією Статуту ОСОБА_2 420000,00грн. Фактично дивіденди були виплачені по касі підприємства 11.02.2021 одночасно з нарахуванням та перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з дивідендів в розмірі 5%. Станом на дату виплату дивідендів заборгованість засновника ОСОБА_2 на дату нарахування та виплати дивідендів по дебету рахунку 46 "Неоплачений капітал" становить 148450,66грн. Відповідно до протоколу від 12.02.2021 №43/1 ПЗЗУ установчих зборів ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" ухвалено виплатити дивіденди в сумі 420000,00грн учаснику пропорційно до його частки у статутному капіталі ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" згідно із чинною редакцією Статуту ОСОБА_2 - 420000,00грн. Фактично дивіденди були виплачені по касі підприємства 16.02.2021 одночасно з нарахуванням та перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з дивідендів в розмірі 5%. Станом на дату виплату дивідендів заборгованість засновника ОСОБА_2 на дату нарахування та виплати дивідендів по дебету рахунку 46 "Неоплачений капітал" становить 148450,66грн. Апеляційний суд приходить до переконання, що у відповідності до норм ст.27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ТОВ "ХІМІЯ ПАРК" не мало права приймати вищезазначені рішення про виплату дивідендів та виплачувати дивіденди зазначеним вище учасникам, а відтак вищезгадані виплати не є дивідендами. Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 №818317000709 є правомірним. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення в цій частині. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір перерозподілу не підлягає. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ПАРК" залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 460/13234/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 26.06.2023 року