Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14811/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14811/22 Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - Турецької І. О., суддів - Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив: - визнати протиправними дії щодо застосування грудня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 05.06.2016, включно; - зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 14 673,26 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що під час проходженні військової служби йому не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, попри те, що це передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». Заявляючи вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016, позивач, покликаючись на абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, зазначав, що базовим місяцем, при її розрахунку, повинен бути січень 2008 року, оскільки на законодавчому рівні, посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 та до 01.03.2018 підвищення не відбувалося. При цьому, посилаючись на позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, позивач наголошував на тому, що повноваження державних органів, в даному випадку військової частини, щодо визначення місяця обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, не є дискреційними. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016. Зобов`язано відповідача НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016. В задоволенні решти позовних вимог - суд відмовив. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016, включно, і таке право, передбачене Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». При цьому суд встановив, що у спірний період індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалася, у зв`язку з чим суд вважав, що належним способом захисту порушених прав є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у спірний період. Водночас, на думку суду, вимоги позивача про обов`язок НОМЕР_1 проводити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року є передчасними, адже права позивача в цій частині суд вважав не порушеними. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та відзиву. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про визначення січня 2008 року місяцем за яким починається обчислення індексу споживчих цін, ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції, в цій частині, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21 та у постанові від 20.04.2022 року у справі 420/3593/20, зазначає про помилковість позиції суду першої інстанції про те, що вимоги про встановлення базового місяця - січень 2008 року для розрахунку індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 05.06.2016 є передчасними. З урахуванням доводів скарги, ОСОБА_2 просить ухвалити нове рішення про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. ВЧ НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які узгоджуються із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо визначення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення, за спірний період зазначає про безпідставність апеляційної скарги, у зв`язку з чим просить в задоволенні скарги відмовити, а рішення в цій частині - залишити без змін. ВЧ НОМЕР_1 також подала апеляційну скаргу, в якій не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог та посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 зазначав, що у спірний період індексація грошового забезпечення не виплачувалася з огляду на те, що у межах наявного фінансового ресурсу у Міністерства оборони України не було фінансової можливості щодо виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України за спірний період. Скаржник, окрім іншого, зазначав, що рішенням Міністра оборони України у 2015-2016 роках рівень доходів військовослужбовців був підвищений за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди. Позивач не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 у період з 18.03.2008 по 05.06.2016 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 по 05.06.2016 відповідач не нараховував та не виплачував індексацію грошового забезпечення. ОСОБА_1 звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою від 27.07.2021 щодо надання довідки про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016 (а.с.10). Відповідач своїм листом за № 572 від 29.08.2021 повідомив ОСОБА_1 , що індексація грошового забезпечення військовослужбовців виплачується відповідно до вимог Порядку №1078. Також відповідач повідомив що, згідно листа Департаменту фінансів від 04.01.2016 у зв`язку з внесенням змін до Порядку №1078 з 01.01.2016 індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження. Наприкінці відповідач повідомив, що Порядок №1038 не передбачає виплату сум індексації грошового забезпечення за минулі періоди. Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 про виплачену індексацію за період з 01.12.2015 по 05.06.2016 ОСОБА_1 за вказаний період індексація не нараховувалася та не виплачувалася. Вважаючи протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті індексації за спірний період, позивач звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Зі змісту апеляційних скарг ОСОБА_1 та ВЧ НОМЕР_1 стосовно виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016 вбачається, що спірним питанням є наявність у позивача права на виплату такої індексації за спірний період та встановлення місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін під час проведення індексації грошового забезпечення. Також позивач стверджує, що місяцем обчислення індексу споживчих цін є січень 2008, а суд першої інстанції безпідставно відмов у задоволенні таких вимог. Оцінюючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , а апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, з таких мотивів. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 26 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №400/1118/21, в якій висловив правову позицію щодо правильності визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 27.07.2017 по 28.02.2018. У цій справі Верховний Суд змінив постанову суду апеляційної інстанції та зобов`язав нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 27.07.2017 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць). Висновками для прийняття такого рішення слугувало наступне. З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-ХІІ) убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу. Як відзначив Верховний Суд, аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Досліджуючи обставини, в якому місяці відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, суд касаційної інстанції звернувся до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено підвищені схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови, вона набрала чинності з 01 січня 2008 року. З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався. Наведена постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року. З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 27.07.2017 по 28.02.2018. Колегія суддів вважає, що наведене судове рішення ухвалено судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, адже подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо застосування під час проведення розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016 місяцем підвищення доходу - січень 2008 року та ухвалення, в цій частині, нового рішення, про обов`язок ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 05.06.2016 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2008 року, в сумі 14673,26 грн., з урахуванням раніше виплачених сум. Разом з цим, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 щодо безпідставного задоволення позову є необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції у частині, що оскаржена відповідачем відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у справі №400/1118/21. Посилання військової частини на те, що у межах наявного фінансового ресурсу у Міністерства оборони не було фінансової можливості щодо виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, колегія суддів оцінює критично, оскільки саме із виплатою індексації заробітної плати (грошового забезпечення) законодавцем пов`язано реалізацію роботодавцем гарантій щодо оплати праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Крім того, суд зазначає, що реалізація особою права на виплату грошового забезпечення не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. У відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи, що суд неправильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволені частини позовних вимог із прийняттям постанови про задоволення позову в скасованій частині. За результатами апеляційного перегляду, розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводився. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення у спірний період із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року в сумі 14673,26 грн. Ухвалити в цій частині постанову про задоволення позову ОСОБА_1 . Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 05.06.2016, включно, із застосуванням місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 14673,26 грн., з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя С. Д. Домусчі суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 26.06.2023.