Постанова 4811 № 462/124/23

Справа № 462/124/23 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б. М. Провадження № 22-ц/811/441/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія: 84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2023 року м.Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря - Юзефович Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 11 січня 2023 року у справі за поданням державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Николишин Я.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа, в с т а н о в и в: Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11 січня 2023 року подання державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Николишин Я.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа - задоволено. Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього згідно з постановою №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданою Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Львівської митниці ДФС штрафу у розмірі 10162621,24 грн., постановою №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданою Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Львівської митниці ДФС 194556,88 грн., постановою №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданою Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 384,20 грн. судового збору, постановою №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданою Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 вартості майна, що підлягало конфіскації 10162621,24 грн. Ухвалу суду оскаржив боржник ОСОБА_1 , просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт вважає, що суд дійшов безпідставного висновку про ухилення від виконання покладених на нього судовими рішеннями обов`язків боржника, оскільки в період з червня 2019 року по грудень 2022 року він не отримував жодних належних викликів до державного виконавця, вперше такий виклик він отримав в грудні 2022 року, після чого невідкладно з`явився до названого відділу ДВС, надав пояснення та копії документів. Зауважує, що у письмових поясненнях повідомив державного виконавця про наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з введенням на території України воєнного стану, які унеможливлюють виконання зобов`язань. Також зазначає, що державного виконавця проінформовано, що він ( ОСОБА_1 ) є законним представником дитини-інваліда, з яким під час виконавчого провадження вже здійснював перетин кордону, а виконання ухвали суду прямо впливатиме на права та законні інтереси інсулінозалежної дитини у виїзді за кордон для отримання належної медичної допомоги. Звертає увагу, що за адресою: АДРЕСА_1 , куди надходили виклики державного виконавця, він не проживає більше 15 років, оскільки фактичною адресою місця його проживання є: АДРЕСА_2 , що можливо встановити із судових рішень. Крім того, зазначає, що з червня 2019 року до січня 2023 року органами ВДВС не вживалось жодних заходів щодо розшуку особи-боржника. В судове засідання апеляційного суду учасники справи повторно не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.06.2023 року, є дата складення повного судового рішення - 23.06.2023 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, зокрема, у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у вказаному вище випадку запроваджується у порядку, передбаченому законодавством. У відповідності до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Частиною п`ятою статті 19 цього Закону визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати у встановленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідних обставин; своєчасно з`являтись на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Відповідно до статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Отже, за змістом вказаної вище норми процесуального закону суд, який вирішує подання, повинен перевірити наявність обставин, які підтверджують факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), на момент звернення державного або приватного виконавця з таким поданням. Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Залізничному відділі державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває з 02.09.2019 року зведене виконавче провадження АСВП №59936825 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 20517932,52 грн. Вказане зведене виконавче провадження включає в себе: АСВП №59332418 від 12.06.2019 року з виконання постанови №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданої Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 384,20 грн. судового збору; АСВП №59557907 від 17.07.2019 року з виконання постанови №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданої Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Львівської митниці ДФС 194556,88 грн.; АСВП №59633793 від 25.07.2019 року з виконання постанови №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданої Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Львівської митниці ДФС 10162621,24 грн. штрафу; АСВП №59259068 від 04.06.2019 року з виконання постанови №461/1234/19 від 26.02.2019 року, виданої Галицьким районним судом м. Львова про конфіскацію товару (ювелірних виробів), вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №7110/20900/18 від 21.11.2018 року, спосіб і порядок якої постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.03.2021 року змінено шляхом зміни конфіскації в дохід вилученого товару на стягнення з боржника ОСОБА_1 вартості майна, що підлягало конфіскації, - 10 162621,24 грн. Постановами державного виконавця від 12.06.2019 року про відкриття виконавчого провадження №59332418, від 17.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження №59557907, від 25.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження №59633793 боржника було зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої та роз`яснено право, порядок та строки оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. 08.07.2019 року та 17.07.2019 року державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника, крім того, скеровано виклики про необхідність явки боржника до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові 30.07.2019 року та 01.08.2019 року та надання пояснень за фактом невиконання виконавчих документів. На виклики державного виконавця боржник ОСОБА_1 упродовж трьох років не з`являвся. Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Судом встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження та виклики надсилались боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому листі, і заяви про зміну місця проживання боржника в матеріалах справи немає. Отже, наданими виконавцем матеріалами виконавчого провадження підтверджується той факт, що боржник обізнаний про відкрите відносно нього виконавче провадження, оскільки державним виконавцем дотримано вимоги статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, а в результаті проведених державним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання вказаних вище виконавчих документів ні доходу, ні коштів на рахунках, ні майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення для виконання судових рішень, не встановлено, боржник не подав до державного виконавця відомостей про свої доходи та/чи майно, на яке можна було б звернути стягнення для погашення існуючої заборгованості, на виклики до державного виконавця упродовж тривалого часу не з`являвся і жодних дій по виконанню своїх боргових зобов`язань не вчиняв, відтак, є всі підстави для висновку про те, що боржнику було відомо про відкрите відносно нього виконавче провадження і що він ухилився від виконання судових рішень, не виконавши своїх обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 11 січня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 23 червня 2023 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич