Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/1403/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1403/23 пров. № А/857/9280/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, прийняте суддею Ковальчуком В.Д. в м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у справі № 140/1403/23 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування наказів про проведення фактичної перевірки, В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати накази про проведення фактичної перевірки від 23.01.2023 року № 146-п та № 148-п. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 23.01.2023 року № 148-п «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 2684 грн. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач навів конкретні підстави щодо проведення фактичної перевірки господарської одиниці, що належить позивачці, магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі наказу від 23.01.2023 року № 148-п. Що стосується проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі наказу від 23.01.2023 року № 148-п, то відповідач не навів конкретних причин її призначення. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідача, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову в частині скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 23.01.2023 року № 148-п «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ». Таку позицію пояснює тим, що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки господарської одиниці - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить позивачці та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є лист ДПС України від 29.12.2022 року № 17566/99-00-07-04-01-07, у якому зазначена податкова інформація про можливі порушення позивачкою податкового законодавства. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 23.01.2023 року відповідач прийняв накази № 146-п та № 148-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про оплату праці», «Про платіжні послуги», «Про ціни та ціноутворення», постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Дата початку перевірок - 24.01.2023 року, тривалістю 10 робочих днів за період діяльності платника податків (суб`єкта господарювання), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, по дату завершення фактичної перевірки. Наказом від 23.01.2023 року № 146-п призначено проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Наказом від 23.01.2023 року № 148-п призначено проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Ці накази прийняті, виходячи з підстав, визначених підпунктами 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, зважаючи на отриману інформацію від Державної податкової служби України, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме використання праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини; створення та видачі при продажу підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, з метою контролю за дотриманням платниками податків порядку здійснення розрахункових та касових операцій, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), оформлення роботодавцем трудових відносин з працівниками (найманими особами), здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, апеляційний суд виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції оскаржено в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 23.01.2023 року № 148-п «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » то апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги. Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно із п. 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Водночас, відповідно до пп. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (80.2.1); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (80.2.2); письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (80.2.3); неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (80.2.4); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (80.2.5); у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (80.2.6); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (80.2.7). Згідно з пп. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Виходячи з аналізу наведених норм права, апеляційний суд зазначає, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу та направлення на проведення такої перевірки перед її проведенням. У свою чергу, відсутність вищевказаних документів є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Апеляційний суд встановив, що фактична перевірка призначена на підставі підпункту 80.2.2 та 8.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Згідно із нормою підпункту 80.2.2 пункту 80.2. статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. А згідно із нормою підпункту 80.2.7 пункту 80.2. статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. При цьому фактичною підставою для проведення перевірки у спірному наказі зазначена інформація від Державної податкової служби України, що викладена у листі від 29.12.2022 року № 17566/7/99-00-07-04-01-07 щодо можливого використання позивачкою праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини; створення та видачі при продажу підакцизних товарів фіскальних чеків, які не містять коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД. У листі ДПС України від 29.12.2022 року № 17566/7/99-00-07-04-01-07 йде мова про те, що позивачка використовує працю 3 найманих працівників на 6 господарських одиницях, що, за умови, що всі господарські одиниці щоденно проводять розрахунки, може свідчити про використання праці осіб, з якими не оформлені трудові відносини. Однак, суд зазначає, що положення підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначає, як підставу для проведення фактичної перевірки, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Тобто, така інформація має бути ствердною, а не свідчити про можливе порушення платником податків законодавства у цій сфері. Відтак, суд дійшов висновку, що у податкового органу відсутні підтверджуючі документи, що свідчать про порушення позивачкою законодавства про працю на господарській одиниці магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення перевірки на якій виданий наказ № 148-п. Щодо того, що позивачка при оформленні розрахункових операцій створювала/друкувала невідповідні розрахункові документи, зокрема, які не містять цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, то це порушення стосується господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 для проведення перевірки на якій виданий інший наказ. Отже, відповідач не мав підстав для проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі наказу № 148-п від 23.01.2023 року. Цей висновок є підставою для задоволення позовної вимоги про скасування цього наказу. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в цій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позову, без змін. В інший частині рішення суду не переглядалось. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 140/1403/23, в частині задоволення позову, без змін. В інший частині рішення суду не переглядалось. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 23.06.2023 року