Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/2444/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/2444/22 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В.П. Категорія 72 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Коломієць О.С. суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М. з участю секретаря судового засідання: Зінчук Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/2444/22 за позовом Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко В.П. встановив: У червні 2022 року Орган опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути оплату додаткових витрат на дитину, а саме на обстеження і придбання окулярів в сумі 2166,00 грн. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що батьки неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розлучилися, коли їй було два роки, проживали окремо та не підтримували відносини між собою. Мати дитини померла, а ОСОБА_3 на сьогодні проживає із рідними бабусею, дідусем та дядьком. Батько дитини фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, проживає окремо із іншою сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . За час навчання ОСОБА_3 в Липніківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лугинської селищної ради батько дитини не цікався її успіхами, не відвідував дитячі святкові заходи, жодного разу не відвідував батьківські збори. ОСОБА_3 не отримувала від відповідача жодних подарунків впродовж багатьох років. Відповідачем не оформлено державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника, який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Із травня місяця 2021 року дитина не отримує аліменти. У серпні неповнолітній ОСОБА_1 проводили обстеження очей та призначили носіння окулярів, витрати на обстеження і придбання окулярів склали 2 166,00 грн., які оплатила бабуся. Працівниками служби спільно із працівниками відділу соціального захисту та охорони здоров`я виконавчого комітету Лугинської селищної ради, служби у справах дітей Коростенської РДА та старостою Липниківського старостинського округу 29.09.2021 року проведено обстеження умов проживання дитини у сім`ї рідної бабусі за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що дитина залишилась без батьківського піклування, але, завдячуючи рідним і близьким людям, проживає у хороших житлово-побутових умовах, забезпечена усім необхідним для гармонійного життя, навчання та розвитку. За рішенням комісії з питань захисту прав дитини Лугинської селищної ради №10 від 30.09.2021 року, неповнолітню дитину ОСОБА_1 було взято на первинний облік як дитину, яка залишилась без батьківського піклування. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківськи обов`язків, не бере участі у вихованні дитини, не піклується про її стан здоров`я та духовний розвиток, не проявляє батьківської турботи. Виконавчим комітетом Лугинської селищної ради було прийнято рішення №130 від 16.11.2021 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідач не надав жодного письмового доказу, показів свідків щодо факту перешкоджання у спілкуванні та вихованні дитини, а також того, що він намагався брати участь у житті дитини. Відповідач після смерті матері дитини свідомо залишив дитину без засобів існування і весь цей час не виявляв до дитини батьківського піклування. Позивач вважає, що відповідач не довів наявність у нього об`єктивних, незалежних від нього, перешкод для спілкування з дитиною та бажання налагодити ці стосунки. Судом першої інстанції не взято до уваги письмові докази та свідчення свідків про те, що відповідач свідомо не цікавиться життям доньки і не бере участі у її вихованні, а тому така пасивна поведінка відповідача свідчить про його свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків. За невиконання батьківських обов`язків, службою було ініційовано притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, проте суд першої інстанції не прийняв до уваги лист служби від 22.10.2021 №192 на адресу Коростенського РУП ГУНІ в Житомирській області «Про притягнення до адміністративної відповідальності». У свою чергу, Коростенське РУП ГУНП в Житомирській області листом від 23.03.2023 №4500 повідомило службу про те, що громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП. Крім того, апелянт вважає, що судом безпідставно не враховано заяви дитини від 27.10.2021 та від 12.01.2023, які долучено до позову, а також не заслухано і не з`ясовано думки самої дитини. Відповідач проти апеляційної скарги заперечив, надіславши відзив, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. На спростування доводів апеляційної скарги вказує, що він бажає спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні, займається матеріальним забезпеченням дитини (сплачує аліменти), тому твердження органу опіки та піклування, про те що він свідомо ухиляється від утримання дитини є надуманими і нічим недоведеними. Та обставина, що дитина проживає з бабусею жодним чином не свідчить про те, що він не бажає брати участь у її утриманні та вихованні, тобто свідомо і умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками. У висновку органу опіки і піклування Лугинської селищної ради Коростенського району, який затверджений рішенням виконавчого комітету від 16.11.2021 року №130 не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення його батьківських прав. Зокрема, є незрозумілими та недоведеними підстави, за наявності яких орган опіки зробив такий висновок, окрім того не наведені фактичні обставини ухилення його як батька від виконання обов`язків щодо виховання дитини. Зазначає, що суд першої інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів, зробив вірний висновок щодо відсутності підстав позбавлення відповідача батьківських прав. Представник позивача під час розгляду справи доводи апеляційної скарги підтримала, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Відповідач у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що ним були сплачені витрати на обстеження і придбання окулярів для дочки в розмірі 2166,00 грн, які понесла її бабуся ОСОБА_4 . У судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи була також заслухана думка неповнолітньої ОСОБА_1 , яка просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неї. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про народження дитини (а.с. 8). Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірваний за рішенням Лугинського районного суду у 2007 році. Після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3 стала проживати з матір`ю у будинку діда та баби ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 проживає АДРЕСА_1 . Відповідно до виконавчого листа № 2-263 виданого Лугинським районним судом Житомирської області 29 серпня 2007 року з відповідача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_1 стягуються аліменти. Згідно з висновком районної опікунської ради Лугинської РДА Житомирської області від 18.12.2007 №2771 ОСОБА_7 рекомендовано надавати дозвіл ОСОБА_2 спілкуватися з його дитиною - ОСОБА_8 , забирати її на вихідні, брати участь у її вихованні (а.с. 12). Згідно із свідоцтвом про смерть мати неповнолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла (а.с.11). Дитина залишилась проживати з дідом та бабою по лінії матері за адресою: АДРЕСА_2 , про що службою у справах дітей Лугинської с/р 29.09.2021 складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Відповідно до вказаного акту дитина забезпечена окремим місцем для відпочинку та підготовки уроків, сім`я має гарні, дружні відносини (а.с.17). За наказом служби у справах дітей Лугинської с/р Коростенського району Житомирської області від 19.10.2021 № 204-ОД ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як дитину, яка залишилась без батьківського піклування; тимчасово влаштовано в сім`ю родичів ОСОБА_4 (а.с.18). Листами від 20.08.2021 № 118 та 07.09.2021 № 127 служби у справах дітей Лугинської с/р, адресованими ОСОБА_2 , рекомендовано подати до відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконкому Лугинської с/р відповідний пакет документів для призначення державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника, забезпечити належне виконання батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_1 . Повідомлено про притягнення до відповідальності в разі невиконання своїх обов`язків. 22.10.2021 служба у справах дітей Лугинської сільради звернулась до начальника Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області з проханням розглянути питання про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 184 КУпАП. 27.10.2021 неповнолітня ОСОБА_10 звернулась до Голови Лугинської селищної ради з листом , в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неї та призначити її піклувальником ОСОБА_4 16.11.2021 виконком Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області рішенням №130 затвердив висновок органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22, 25-27). Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Однак при дослідженні справи суд не знайшов достатніх підстав, які в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання відповідачем своєї доньки. Винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов`язками позивачем також суду не доведено. За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України. Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58). У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд дійшов переконання, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування такого виняткового (крайнього) заходу, як позбавлення батьківських прав відповідача відносно дочки ОСОБА_3 , є обґрунтованим, оскільки позивачем не доведено та судом не встановлено наявності такого обов`язкового елементу як винності в умисному ухиленні батька від виконання його батьківських обов`язків. Крім того, колегія суддів враховує бажання відповідача ОСОБА_2 спілкуватися з рідною дочкою, яким неодноразово з цього приводу ставилися питання щодо безперешкодної зустрічі з дитиною, виділення днів для зустрічей (а.с.57, 58, 60). Згідно характеристики, наданої начальником УДКСУ у Лугинському районі Житомирської області ОСОБА_2 займає посаду головного спеціаліста відділу звітності та бухгалтерського обліку Управління з 31.05.2001 по теперішній час, в роботі проявив себе як ініціативний, відповідальний, старанний, дисциплінований та компетентний спеціаліст, має хороші відносини з колегами, дружелюбний, готовий допомогти іншим (а.с.56). Відповідно до довідки з місця роботи ОСОБА_2 вбачається, що по перерахуванню аліментів за виконавчим листом № 2-263/07 від 11.09.2007 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_7 на утримання ОСОБА_1 , стягнутих із заробітної плати, яку він отримує в управлінні за період з серпня 2007 по грудень 2022 заборгованість відсутня. З інформації, наданої Лунгинським ВДВС у Коростенському районі Житомирської області вбачається, що в період з 11.09.2007 по 31.12.2016 аліменти сплачувались боржником самостійно щомісячно, заборгованість станом на 31.12.2022 відсутня (а.с. 53, 54-55). У грудні 2022 року відповідач сплатив 1496,00 грн. на рахунок КП ім. Ігоря Сікорського за проживання в гуртожитку ОСОБА_1 та оплатив додаткові витрати на обстеження і придбання окулярів для дочки в розмірі 2166,00 грн., які понесла її бабуся ОСОБА_4 , і дана обставина була визнана представником органу опіки та піклування. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим. До того ж у висновку не йдеться, яким чином позбавлення батьківських прав відповідача сприятиме захисту інтересів дитини. Крім того, з метою захисту якнайкращих інтересів дитини суд визнає за доцільне збереження її зв`язків із батьком, як єдиним із її батьків. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції під час розгляду справи факту притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків за ч.1 ст.184 КУпАП, що підтверджується листом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 23.03.2023 №4500 за підписом інспектора Алли Попович, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до листа Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 26.05.2023 №8428/2072023 за підписом начальника Дмитра Геращенка станом на 25.05.2023 року інформація щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно реєстру Коростенського РУП відсутня. Також згідно відповіді від 30.05.2023 №01-02/13/2023 на звернення ОСОБА_2 до Лугинського районного суду Житомирської області вбачається, що протягом 2021-2022 рр. та станом на 30.05.2023 відповідач до адміністративної відповідальності судом не притягувався. Отже, суд першої інстанції, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Перевіривши справу в повному об`ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставність приведених в апеляційній скарзі доводів. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 лютого 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 червня 2023 року. Головуючий Судді