Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/827/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/827/22 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О.М. Категорія 40 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б, Шевчук А.М з участю секретаря судового засідання Зінчук Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/827/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про визнання договору іпотеки припиненим за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2023 року, яке ухвалено під головуванням судді Коцюби О.М. в с т а н о в и в: У лютому 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати припиненим договір іпотеки від 29.08.2008 року, укладений між ним та ВАТ КБ «Надра», виключити з Державного реєстру іпотек відомості про договір іпотеки від 29.08.2008 року та зняти заборону на відчуження предмету іпотеки будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.08.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 389/МК/2008-840 зі строком дії до 20.08.2018 року. У забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором між ним та ВАТ КБ «Надра» було укладено Договір іпотеки від 29.08.2008 року, відповідно до якого в іпотеку було передано належне йому нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 210,4 кв.м, з надвірними будівлями та земельна ділянка, площею 0,1 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.09.2011 року у справі №2-1043/11 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №389/МК/2008-840 від 29.08.2008 року у розмірі 2065050,77 грн. На виконання вказаного рішення 16.03.2012 року видано відповідні виконавчі листи. Постановами державного виконавця від 15.06.2017 року та 27.12.2017 року зазначені виконавчі листи було повернуто банку без виконання. 30 квітня 2020 року між банком та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останньому перейшло право грошової вимоги за зобов`язаннями відповідачів. Ухвалою суду від 06.04.2021 року було замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». 26 серпня 2021 року ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області було задоволено заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видано дублікати виконавчих листів. Вказана ухвала була скасована постановою Житомирського апеляційного суду від 20.12.2021 року, якою було відмовлено ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі його дублікату у справі №2-1043/11. Тому, вважає, що пропуск відповідачем строку на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання, пропущення строку позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення предмету іпотеки, або до органів нотаріату про вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі, або звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання у відповідності до статей 36-38 Закону України «Про іпотеку» та відповідного застереження в іпотечному договорі, в сукупності є фактом закінчення терміну дії прав відповідача (іпотекодавця), що передбачає відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу» припинення іпотеки, яка є окремим видом застави та має наслідком звільнення від виконання зобов`язань як за кредитним договором, так і за договором іпотеки (застави). За таких обставин, вважає, що іпотечний договір має бути визнаний припиненим. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що кредитний договір №389/МК/2008-840 від 29.08.2008 року, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , було розірвано більше 12-ти років тому, про що свідчить додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03.01.2012 року, яким доповнено резолютивну частину рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.09.2011 року, тому і договір іпотеки має бути визнаний припиненим. Вказує, що суд не з`ясував питання наявності у ТОВ «Преміум Лігал Колекш» станом на день ухвалення рішення права вимоги за договором іпотеки. Так, Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 року по справі №2-1043/11 встановив, що ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» 30.04.2020 року уклали договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором та договором поруки. Однак з наданих рішень судів не вбачається, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» також набуло право вимоги за договором іпотеки від 29.08.2008 року. Саме ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», заперечуючи проти позову, не надало суду нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги за вказаним договором іпотеки, а також інформації про державну реєстрацію речових прав у відповідному державному реєстрі, адже момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов`язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством, а також - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відповідач ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На спростування доводів апеляційної скарги зазначає, що зазначені позивачем підстави визнання іпотеки припиненою не передбачені чинним законодавством. Умовами кредитного договору та договору іпотеки передбачено, що іпотека діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором. Сторони своїми підписами на кредитному договорі та договорі іпотеки погодили умови, визначені у них. Враховуючи, що доказів виконання кредитного договору до суду надано не було та у судовому порядку припиненим його не визнавали, тому зобов`язання за ним мають бути виконані сторонами в повному обсязі. Тобто, кредитний договір є чинним, тому іпотека також не є припиненою. Крім того, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та непоновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості. Той факт, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» пропущено строк на повторне пред`явлення виконавчих листів до виконання не звужує обсяг прав та обов`язків за кредитним договором та договором іпотеки, адже такий строк може бути поновлений. Сплив строків давності встановлених ЦК України позбавляє кредитора виключно права на судовий захист своїх порушених прав, проте жодним чином не позбавляє права кредитора захистити свої порушені права іншим передбаченим законом способом. Законом України «Про іпотеку» не визначено строку, в межах якого іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки. Більше того, в силу ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому ОСОБА_1 не може вказувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції той факт, що суд не з`ясував обставини щодо наявності у ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» станом на день ухвалення судового рішення права вимоги за договором іпотеки, адже ОСОБА_1 не визначав дану обставину як підставу позову. Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити вимоги, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. На попередні судові засідання від вказаних відповідачів надходили до суду заяви, в яких вони просили розглянути справу без їх участі та задовольнити вимоги апеляційної скарги. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом під час розгляду справи встановлено, що 29.08.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №389/МК/2008-840, відповідно до умов якого останньому було надано грошові кошти у сумі 210 000,00 доларів США у строк до 20.08.2018 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 15,9% річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році (а.с.11, т.1). З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 29.08.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки, який зареєстрований приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Якубовською Т.О. в реєстрі за № 2748. Відповідно до умов вказаного договору іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому нерухоме майно: житловий будинок з усіма надвірними будівлями і спорудами загальною площею 210,4 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,10 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-10, т.1). Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.09.2011 року у справі №2-1043/11 було частково задоволено позовні вимоги та стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 065 050,77 грн., а також вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.22,54, т.1). Додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03.01.2012 року доповнено резолютивну частину рішення від 13.09.2011 року у справі №2-1043/11 абзацом третім такого змісту: «достроково розірвати кредитний договір №389/МК/2008-840 від 29.08.2008 року, укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 (а.с.101, т.1). Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2021 року заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекш» було задоволено та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекш» щодо примусового виконання виконавчих листів №2-1043/11 (а.с.137-138, т.1). Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.12.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволеного частково, скасовано ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2021 року та ухвалене нове судове рішення, яким замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекш» у виконавчих листах, виданих у справі №2-1043/11 (а.с.139-141, т.1). Постановою Верховного Суду від 02.06.2022 року ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16.12.2021 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.142-153, т.1). 28.12.2022 року ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекш» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів (а.с.160-162, т.1). Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.08.2021 року у справі було задоволено заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекш» та поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у цивільній справі №2-1043/11 від 13.09.2011 року, видано дублікати виконавчих листів №2-1043-11, виданих Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області (а.с.13-14, т.1). Постановою Житомирського апеляційного суду від 20.12.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, скасовано ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.08.2021 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви (а.с.15-16, т.1). Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що оскільки зобов`язання за кредитним договором не виконані, то підстав для припинення дії договору іпотеки від 29.08.2008 року немає. Такий висновок суду першої інстанції є вірним, виходячи із наступного. Згідно із частиною першою статті 509 та частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частини перша, друга статті 598, стаття 599 ЦК України). Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Зміст цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі №522/1528/15-ц зазначено, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов`язання продовжує існувати. Позивач не довів належними та допустимими доказами, що на момент розгляду цієї справи позичальник виконав свої зобов`язання за кредитним договором повністю, зокрема, сплатив заборгованість за кредитним договором, виконав рішення суду, яке набрало законної сили, що є правовою підставою для припинення зобов`язань за договором іпотеки. Доводи апеляційної скарги про те, що підставою визнання іпотеки припиненою є розірвання кредитного договору за рішенням суду у 2011 році, є необґрунтованими, адже законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як розірвання договору, який забезпечено цією іпотекою. Відтак, розірвання кредитного договору має наслідком припинення на майбутнє зобов`язання кредитодавця та позичальника, а також припинення на майбутнє поруки і застави (іпотеки) за обов`язками позичальника, які можуть виникнути, зокрема, за статтею 625 ЦК України після такого розірвання. Порука та застава (іпотека) не припиняються за обов`язками позичальника щодо заборгованості за кредитом, процентів і неустойки, які існували на момент розірвання кредитного договору. Тобто, розірвання кредитного договору не є підставою для припинення поруки та застави (іпотеки), які можуть забезпечувати виконання зобов`язання, що виникло до моменту такого розірвання. Пропуск строку для звернення до виконання виконавчих листів по справі №2-1043/11 та строку на звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки також не є підставою для визнання договору іпотеки припиненим. Необґрунтованими є твердження апеляційної скарги про нез`ясування судом обставин наявності у ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» права вимоги за договором іпотеки, оскільки позивачем не вказувалась така підстава позову, тому у свою чергу вона і не була предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належним способом захисту прав боржника та іпотекодавця є саме визнання зобов`язань за кредитним договором та іпотеки за іпотечним договором такими, що припинені, а не визнання припиненими кредитного договору та іпотечного договору. Некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У даній справі невірно сформульований позивачем спосіб захисту шляхом визнання договору іпотеки припиненим, а не визнання іпотеки припиненою, не впливає не прийняте судом рішення. Отже колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання договору іпотеки припиненим та задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішенняНовоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 червня 2023 року. Головуючий Судді