Ухвала КГС ВС № 910/1168/22

УХВАЛА 22 червня 2023 року м. Київ cправа № 910/1168/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Колос І.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/1168/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", про зобов`язання припинити дії, визнати вимоги такими, що не підлягають виконанню, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат") 19.06.2023 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося із касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/1168/22. Перевіривши матеріали касаційної скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність. Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Однак усупереч вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі скаржник взагалі не зазначає жодної підстави касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень, передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав та не наводить належного обґрунтування таких підстав. Водночас відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1-му розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду). Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481,00 грн. У січні 2022 року ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго"), в якій позивач просив суд: 1) зобов`язати ДПЗД "Укрінтеренерго" припинити дії, що обмежують постачання електричної енергії ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат"; 2) визнати таким, що не підлягає виконанню лист-вимогу щодо відключення споживача - ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" від 29.12.2021 №44/09-11301/ПОН; 3) визнати таким, що не підлягає виконанню вимогу про припинення постачання електричної енергії від 20.05.2020 №44/09-000189/В; 4) визнати таким, що не підлягає виконанню вимогу про припинення постачання електричної енергії від 04.01.2021 №44/09-000278/В. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 зі справи № 910/1168/22, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", з огляду на немайновий характер спору (чотири вимоги немайнового характеру), судовий збір за подання цієї касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 19 848,00 грн (2 481 грн х 4 х 200%). Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість до касаційної скарги ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. У вказаному клопотанні ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", посилаючись на приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", просить суд касаційної інстанції урахувати його майновий стан та відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги; зокрема, зазначає, що відповідно до низки постанов державної виконавчої служби державним виконавцем накладено арешт на всі грошові кошти, що містяться на рахунках скаржника; в умовах підвищення тарифів на електричну енергію та кризи на світовому ринку титанових напівфабрикатів, підприємство опинилося на межі зупинки виробництва, що призведе до вивільнення працівників та втрати єдиного виробника титану; перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Розглянувши клопотання ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про відстрочення сплати судового збору, Суд не убачає підстав для його задоволення, з огляду на таке. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Із системного аналізу змісту норм цієї статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Так, положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Втім, у клопотанні не наведено умови передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"). Отже, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає. Водночас згідно зі статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" не дотримано вимог статті 291 ГПК України щодо надання належних доказів надсилання копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідачу та третій особі. Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З урахуванням зазначеного, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно: зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати суду докази надсилання копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідачу, третій особі та документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме у сумі 19 848,00 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; - код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; - код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України. З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 910/1168/22 залишити без руху.

3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

4. Верховним Судом в умовах режиму воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, рекомендовано подавати заяви, клопотання тощо через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (kgs@supreme.court.gov.ua) з використанням цифрового підпису.

5. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Колос