LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Східний апеляційний господарський суд922/4637/21

від 21.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіконе», про ухвалення додаткового судового рішення у справі №922/4637/21 задовольнити частково.

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/4637/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А., за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф., за участю представників сторін: від позивача - адвокат Замніус А.Ю., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000115 від 21.04.17; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1049892 від 06.04.23 (поза межами приміщення суду) інші учасники справи в судове засідання не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіконе» про ухвалення додаткового судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" (вх.№180 Х/1), на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2022 (суддя Аюпова Р.М., ухвалене в м. Харків, повний текст складено 27.12.2022), у справі №922/4637/21, за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіконе", с. Мргануш, Республіка Вірменія, до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+", м. Харків, про стягнення коштів в розмірі 1 187 984,26 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіконе" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" про стягнення заборгованості за укладеним сторонами договором поставки - контрактом № 1 від 31.05.2021 в розмірі 1187984,26 грн. Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі №922/4637/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіконе заборгованість за непоставлений товар у розмірі 44 000, 00 дол. США (еквівалент 1173040,00 грн), 3 % річних у розмірі 560, 55 дол. США (еквівалент 14944,26 грн), витрати на правничу допомогу у розмірі 2215,00 дол. США та судовий збір у розмірі 17672,71 грн. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №922/4637/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" (вх.№180 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі №922/4637/21 залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі №922/4637/21 - залишено без змін. 12.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіконе" засобами поштового зв`язку звернулось до Східного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу адвоката у сумі 1 452,00 дол. США. Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.06.2023 для розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення визначений склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №922/4637/21 прийнято заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіконе», про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 922/4637/21 до провадження; розгляд заяви призначено на "21" червня 2023 р. о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; визначено, що участь у судовому засіданні учасників справи не є обов`язковою; доведено до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання їх представників та неподання відзиву не перешкоджає розгляду заяви про винесення додаткового судового рішення. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у цій справі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіконе" про участь його представника, адвоката Замніуса Артема Юрійовича, у судовому засіданні, призначеному на 21.06.2023 о 10год 45хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено; проведення судового засідання, призначеного на 21.06.2023 о 10год 45 хв, в режимі відеоконференції встановлено здійснити за участю адвоката Замніуса Артема Юрійовича, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua). 20.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому останній просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в повному обсязі, посилаючись на те, що сума, заявлена до стягнення, є занадто завищеною, оскільки в суді апеляційної інстанції з розгляду даної справи відбулось лише одне судове засідання, представником позивача було здійснено лише підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а заявлений розмір витрат на правничу допомогу є непід`ємним для відповідача. Представник заявника, який прийняв участь в судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції, підтримав вимоги поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення, просив їх задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу адвоката у сумі 1 452,00 дол. США. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Розглянувши заяву позивача та додані до неї документи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на таке. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. За приписами статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. (стаття 16 ГПК України). Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в три етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу (статті 126, 129 ГПК України); 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог статті 16 ГПК України. Частинами 1-4 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. До відзиву на апеляційну скаргу позивачем було додане клопотання про стягнення судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 452,00 дол. США, а також зазначено про те, що докази понесення відповідних витрат на правову допомогу адвоката будуть надані у межах строку, визначеного ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З матеріалів справи вбачається, що в якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивачем надано до суду: - копія договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 05.04.2023 №А/2023.04.01/, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіконе» та Адвокатським об`єднанням «Ай Ел Еф»; - копію платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах FCY Payment instruction N161415 від/date 10.04.2023 на суму 1 452,00 дол. США; - копію акту №26 здачі-прийняття наданих послуг від 08.06.2023 до договору від 05.04.2023 №А/2023.04.01/, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіконе» та Адвокатським об`єднанням «Ай Ел Еф». Крім того, матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000115 від 21.04.2017 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1049892 від 06.04.2023. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Приписи статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовують, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведеного свідчить, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. За змістом пункту 1 частини другої статті 126 України, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Так, 05.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіконе» та Адвокатське об`єднання «Юридична фірма Ай Ел Еф» уклали договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 05.04.2023 №А/2023.04.01, за умовами якого виконавець зобов`язується надати клієнту юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах передбачених цим договором та додатком №1, а клієнт в свою чергу зобов`язується прийняти та оплатити її. У відповідності до умов наведеного договору: - юридичні послуги (правова допомога) за цим договором включають: ознайомлення з апеляційною скаргою ТОВ «Магніт +» на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі №922/4637/21, ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження, розробка стратегії юридичного захисту клієнта у справі; підготовка відзиву від ТОВ «Сіконе» на апеляційну скаргу ТОВ «Магніт +» на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі №922/4637/21, подання відзиву до суду, надіслання апелянту справі; представництво інтересів клієнта у двох судових засіданнях у справі №922/4637/21 у Східному апеляційному господарському суду; підготовка заяв, клопотань, інших процесуальних документів по справі №922/4637/21 в межах апеляційного провадження у Східному апеляційному господарському суді; отримання остаточного рішення Східного апеляційного господарського суду у справі №922/4637/21 (п.п. 1.2.1 - 1.2.5 договору); - юридичні послуги (правова допомога) за цим договором вважаються наданими з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання наданих послуг (п.2.4 договору); - за надання юридичних послуг, передбачених п.1.2 цього договору та відповідно до додатку №1 клієнт сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 1 452,00; оплата юридичних послуг, передбачених п.1.2 цього договору здійснюється на умовах 100% передплати (п.4.1 договору); - договір вважається укладеним з дня її підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.8.1 договору). Позивач є іноземною юридичною особою, яку зареєстровано у Республіці Вірменія, відповідно вартість юридичних послуг встановлено в іноземній валюті, а для розрахунку вартості послуг відповідно застосовувалася іноземна валюта. Судом апеляційної інстанції враховано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (постанови Великої Плати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц). 08.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіконе» та Адвокатським об`єднанням «Ай Ел Еф» складений акт №26 здачі-прийняття наданих послуг від 08.06.2023 до договору від 05.04.2023 №А/2023.04.01/. Витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до умов наведеного договору позивачем сплачені 10.04.2023 у сумі 1 452,00 дол.США, про що свідчить платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах FCY Payment instruction N161415 від/date 10.04.2023. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи містяться докази ознайомлення представника позивача з матеріалами справи та, зокрема, апеляційного провадження за поданою заявою, а також відзив на апеляційну скаргу, заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Представник позивача забезпечив участь в судовому засіданні з розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції 07.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Таким чином, враховуючи наведені вище докази, судова колегія зазначає, що позивачем згідно з вимогами статті 74 ГПК України доведено обставини надання йому послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у суді апеляційної інстанції. У відзиві на заяву про ухвалення додаткового судового рішення у суді апеляційної інстанції відповідач просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в повному обсязі, посилаючись на те, що сума, заявлена до стягнення, є занадто завищеною, оскільки в суді апеляційної інстанції з розгляду даної справи відбулось лише одне судове засідання, а представником позивача було здійснено лише підготовку відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магніт+» посилалося на те, що заявлена сума до стягнення є значною, у тому числі у зв`язку із важким фінансовим станом відповідача. Щодо наведеного у сукупності, судова колегія зазначає наступне. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Разом із тим, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, а також дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат у формі передбаченого договором від 05.04.2023 №А/2023.04.01/ розміру гонорару, та беручи до уваги доводи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, викладені у поданому відзиві, зважаючи на ціну позову, складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів (заява про ознайомлення з матеріалами справи, відзив, заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції) і судових засідань (одне засідання за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду), незначну тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіконе» про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіконе" 1000,00 дол. США витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, в іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови у справі №922/4637/21 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. 129, 221, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіконе», про ухвалення додаткового судового рішення у справі №922/4637/21 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 2, код ЄДРПОУ 41571260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіконе" (с. Мргануш, вул. Нар-Дос, 2, 0726, Республіка Вірменія, податковий код 04221966; адреса для листування: вул. Шовковична, 22, оф. 3, м. Київ, 01024), судові витрати на професійну правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1 000,00 дол. США. У задоволенні інших вимог заяви позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіконе», про ухвалення додаткового судового рішення у справі №922/4637/21 - відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України. Повний текст додаткової постанови складений 21.06.2023. Головуючий суддя Н.В. Гребенюк Суддя М.М. Слободін Суддя І.А. Шутенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»