Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/970/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2023 року Справа № 924/970/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 р., повний текст складено 30.04.2023 р. у справі № 924/970/22 (суддя Грамчук І. В.) за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до відповідача Фізичної особи - підприємця Герасимова Анатолія Олександровича про стягнення 13998,19 грн. В С Т А Н О В И В : Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 р. у справі № 924/970/22 у позові Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до фізичної особи - підприємця Герасимова Анатолія Олександровича про стягнення 13998,00 грн. відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 р. у справі № 924/970/22 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про стягнення з фізичної особи - підприємця Герасимова Анатолія Олександровича 13998,19 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права. Доводить, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем. Пояснює, що порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг регулюється ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Згідно ч. 4 ст. 13 Закону з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, і 09.03.2021 р. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" направило на адресу відповідача проект договору № 7803/1028 про надання послуги з постачання теплової енергії. Оскільки відповідач не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), то договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 13 Закону. Скаржник не заперечує, що відповідач Герасимов А.О. підписаний примірник договору не повернув, своїх заперечень або протоколу розбіжностей не надав. При цьому відповідач продовжував користуватись послугами, що надавались МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" в приміщення площею 54 м.кв. по вул. Кам`янецькій, 52 у м. Хмельницькому та проводив оплати за отриманні послуги згідно укладеного нового договору. Таким чином скаржник доводить, що договір № 7803/1028 від 03.03.2021 є укладеним. Доводить, що згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Навіть відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Посилається при цьому на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 та у постанові від 20.07.2022 р. у справі № 620/3299/19. Також звертає увагу, що Верховний суд України в постанові від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18 зазначає, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є діями, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку. Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" від 03.12.2020 р. № 1060-ІХ внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", якими договори про надання комунальних послуг визначено, як публічні договори приєднання. Відповідно, тексти договорів розміщенні на сайті надавача послуг МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (посилання також зазначаються в рахунках на оплату). Зазначає, що Господарський суд Хмельницької області не надав жодної оцінки доводам та доказам позивача щодо застосування спеціального законодавства, що регулює відносини в сфері надання житлово - комунальних послуг, а саме процедури укладання договорів. Також скаржник вказує, що в рішенні суду першої інстанції (сторінка 2) суд посилається на договір № 2951 від 09.11.2011 р., на підставі якого позивачем нібито виставлялись рахунки. Проте в матеріалах справи відсутній такий договір, позивачем він не надавався, натомість у рахунках зазначено, що вони складені на підставі договору № 7803 від 03.03.2021 р. Крім того, скаржник зазначає, що в провадженні Господарського суду Хмельницької області перебувала справа № 924/1046/21 за позовом МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" до Герасимова А.О. про стягнення боргу за період з 01.11.2019 р. по 01.05.2021 р. В даній справі відповідачем було погашено заборгованість в повному розмірі, внаслідок чого, ухвалою суду від 15.11.2021 р. провадження у справі № 924/1046/21 закрито, у зв`язку із відсутністю предмету спору. Тобто, відповідач не заперечував факту продовження договірних відносин і отримання послуг від позивача і зобов`язання за вказаним договором виконані повністю. Таким чином, скаржник вважає, що оскільки відповідач споживав надані позивачем житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії (відсутні докази відмови останнього від отримуваних послуг та відключення приміщення відповідача від централізованого опалення; переходу права власності (користування) на таке приміщення), у фізичної особи - підприємця Герасимова Анатолія Олександровича виник обов`язок з оплати спожитих послуг. На підставі викладеного просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 р. у справі № 924/970/22 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю. Відповідач фізична особа - підприємець Герасимов Анатолій Олександрович відзив на апеляційну скаргу не подав, тоді як про порушення апеляційного провадження був повідомлений судом в установленому порядку. Колегія суддів встановила, що ухвала апеляційного суду про порушення провадження у даній справі направлена відповідачеві за адресою, наявною у матеріалах справи і підтвердженою за даними ЄДР станом на час апеляційного провадження /а.с.132 у т.1/, повернута суду поштовим відділенням Хмельницький-1 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» /а.с. 127 у т.1/. Колегією суддів враховано, що відповідно до п. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи, тоді як повідомлення відповідача про іншу адресу в матеріалах справи відсутні. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Оскільки відповідач не повідомив суду про зміну адреси, тому повідомлення підприємця Герасимова Анатолія Олександровича про розгляд апеляційної скарги у даній справі, надіслане за останньою відомою суду адресою, вважається врученим відповідно до норм ч.2.3,7 ст.120 ГПК України. Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що сторони зобов`язані виявляти належну зацікавленість у розгляді справи, що узгоджується з позицією, викладеною у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", «Осман проти Сполученого королівства», «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії». Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права і зазначає, що відповідач як учасник судового провадження є зацікавленою особою і враховуючи принцип диспозитивності, зокрема, не позбавлений можливості вільно користуватись своїми процесуальними правами та отримувати інформацію, пов`язану із розглядом справи, що оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до судових рішень" та є у вільному доступі. Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно з ч.13 ст.8 ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з урахуванням такого. 22.10.2014 р. Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та фізичною особою-підприємцем Герасимовим Анатолієм Олександровичем був укладений договір про надання послуг з теплопостачання № 4125/1028, за умовами якого позивач зобов`язаний надавати відповідачу послуги з централізованого опалення та підігріву води у відповідності до умов до укладеного договору, а саме у приміщення площею за адресою по вул. Перемоги, 6 у місті Хмельницькому. Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII послугу з централізованого опалення було перейменовано на послугу з постачання теплової енергії. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 р. № 830 були затверджені типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії. У зв`язку із перейменуванням послуги були затвердженні нові тарифи на неї. Зокрема, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.01.2020 р. № 93 (з подальшими змінами), рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 905 від 23.09.2021 р. та № 999 від 28.10.2021 р. Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" було встановлено тарифи на послугу з постачання теплової енергії, що обумовило необхідність у приведенні договірних відносин у відповідність до чинного законодавства із використанням нових затверджених тарифів. Відповідно до аб. 1 ч. 4 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. 09.03.2021 р. скаржник направив на адресу відповідача проект договору №7803/1028 про надання послуги з постачання теплової енергії /а.с. 12-13 у т.1/. Відповідач підписаний примірник договору не повернув, своїх заперечень або протоколу розбіжностей не надав. Відповідно до аб. 3 ч. 4 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач фізична особа - підприємець Герасимов Анатолій Олександрович як до так і після відкриття провадження у даній справі судом першої інстанції виконував платежі за опалення. Так, виписками по рахунку позивача підтверджено сплату відповідачем 26.12.202 р. 1300 грн. оплати за опалення /а. с. 63 у 1 т./ та 13.12.2022 р. - 2000 грн. оплати за опалення /а. с. 64 у 1 т./ Крім того, відповідачем разом з квитанціями про оплату послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 3300 грн., подано до суду квитанції № 0.0.2774674157.2 від 13.12.2022 р. та №0.0.2793120525.2 від 25.12.2022 р. про сплату абонентної плати послуги з постачання теплової енергії за договором № 1028 на загальну суму 453 грн. Звертається увага, що попередній договір від 22.10.2014 р. № 4125/1028 не передбачав внесення плати за абонентське обслуговування. Позивачем надані суду договір № 7803/1028 від 03.03.2021 р. та виставлені позивачем на підставі вказаного договору рахунки: № 1028 від 29.11.2021 р. на суму 4401,20 грн., з відображенням дебіторської заборгованості на початок місяця, № 1028 від 30.12.2021 р. на суму 6244,16 грн., з відображенням дебіторської заборгованості на початок місяця; № 1028 від 31.01.2022 р. на суму 9789,02 грн., з відображенням дебіторської заборгованості на початок місяця; № 1028 від 28.02.2022 р. на суму 12913,55 грн., з відображенням дебіторської заборгованості на початок місяця; № 1028 від 31.03.2022 р. на суму 15941,50 грн., з відображенням дебіторської заборгованості на початок місяця; № 1028 від 29.04.2022 р. на суму 17298,19 грн., з відображенням дебіторської заборгованості на початок місяця. У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 17298,19 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 р. по 01.05.2022 р. Після відкриття провадження у справі позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог до 13998,19 грн., і суд першої інстанції прийняв таку заяву до розгляду по суті. Доказів сплати боргу 13998,19 грн. суду не надано. Отже, колегією суддів встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 р. по 01.05.2022 р., які були нараховані на підставі договору № 7803/1028 від 03.03.2021 р. Суд першої інстанції, пославшись на норми ст..181 ГК України дійшов висновку, що договір є неукладеним, таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Колегія суддів з такою оцінкою не погоджується. Так, відповідно до аб. 3 ч. 4 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Позивачем надано достатньо доказів направлення проекту договору відповідачу та дотримання процедури визначеної Законом України "Про житлово-комунальні послуги", про що зазначено вище. Так, 09.03.2021 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" направило на адрес відповідача проект договору № 7803/1028 про надання послуги з постачання теплової енергії. Факт відправки проекту договору підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" від 09.03.2021 року, в якій вказано вміст відправлення № 0500367907854 "договір з постачання теплової енергії №7803/1028". Натомість відповідач не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг). Окрім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції взагалі не навів правової оцінки правовідносинам, які регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Також залишились без оцінки посилання суду першої інстанції на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10.07.2018 р., 05.07.2021 р. та від 09.03.2022 р. про арешт майна відповідача. Натомість колегією суддів не встановлено, що зазначені рішення стосуються обставин (доводять або спростовують), які входять до предмету доказування - стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у період з 01.11.2021 р. по 01.05.2022 р. Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що він письмово відмовлявся від надання йому послуг з постачання теплової енергії. Так, 05.11.2020 р. відповідач звертався до директора МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з листом, в якому просив не надавати йому послуги з опалення квартири та виконати усі запобіжні заходи, щодо заблокування реального обігріву. Колегія суддів зазначає, що відповідач не звертався до скаржника з листом про розірвання договору, а питання відключення його від тепломережі, відноситься до повноважень органу місцевого самоврядування, оскільки відповідно до п. 1 Порядку рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії. В другому випадку відповідач 09.03.2021 р. звернувся з листом про відключення його від тепломережі до Хмельницької міської ради. Доказів того, що радою погоджено відключення відповідача/споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, що могло б розглядатись як підстава для припинення договору, - суду не надано. Натомість скаржник доводить, що рішенням сорок другої сесії Хмельницької міської ради № 14 від 17.06.2020 р. було створено постійно діючу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, і рішенням комісії від 18.05.2021 р. (пункт 11 протоколу) відповідачу було відмовлено у відключенні від мережі централізованого опалення. Отже, відповідач в порядку ст..74, 76-79 ГПК України не довів відсутність заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у період з 01.11.2021 р. по 01.05.2022 р. Натомість доводи про те, що договір № 7803/1028 про надання послуги з постачання теплової енергії є неукладеним, - спростовані доказами у справі. Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 р. у справі № 924/970/22 не відповідає вимогам ст.236 ГПК України та підлягає скасуванню відповідно до п.2, 3, 4 ч.1 ст. 277 ГПК України. Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно зі ст..129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 129, 270, 277, 281, 282 ГПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу позивача Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" задоволити. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023р. у справі № 924/970/22 скасувати. Прийняти нове рішення. Позовну заяву Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" задоволити. Стягнути з фізичної особи - підприємця Герасимова Анатолія Олександровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000, м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5, код ЄДРПОУ 03356571) 13998,19 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 19 коп.) заборгованості та 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн.) витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви. Стягнути з фізичної особи - підприємця Герасимова Анатолія Олександровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000 м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5, код ЄДРПОУ 03356571) 3721,5 грн. (три тисячі сімсот двадцять одну гривню 50 коп.) витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. Господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Матеріали справи № 924/970/22 повернути Господарському суду Хмельницької області. Головуючий суддя Маціщук А.В. Суддя Мельник О.В. Суддя Гудак А.В.