Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 182/4891/22 (2-а/0182/64/2022)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 червня 2023 року м. Дніпросправа № 182/4891/22 (2-а/0182/64/2022) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2022 року (суддя 1-ї інстанції Багрова А.Г.) в адміністративній справі №182/4891/22 (2-а/0182/64/2022) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу районної патрульної поліції Нікопольського районного управління поліції старшого сержанта поліції Цифри Олександра Дмитровича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: 21.12.2022р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора відділу районної патрульної поліції Нікопольського районного управління поліції старшого сержанта поліції Цифри О.Д., Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 13.12.2022 року серії БАВ №505430. В обґрунтування позову зазначено про незгоду з постановою, якою притягнуто позивача до відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП, оскільки з оскарженого рішення не зрозуміло на підставі яких доказів інспектор поліції дійшов до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано того, що постанова не містить посилань на норму митного законодавства, що була порушена позивачем. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАВ №505430 від 13.12.2022 року прийняв рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. У постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 11.11.2022 року о 19 год. 20 хв. на 227 км. а/д Н-13 ( Кропивницький-Кривий Ріг- Запоріжжя) керував автомобілем Фольксваген Поло, державний номерний знак Польщі НОМЕР_1 до якого порушено обмеження встановлене Митнимкодексом України, а саме т/з керує користується особа, яка не ввозила його на митну територію України, чим порушив ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.8 ст. 121 КУпАП (а.с.11). Позивач, не погодившись з постановою, звернулась до суду із зазначеним позовом. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що оскаржена постанова прийнята правомірно. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту. Разом з цим, ст. 31 цього ж Закону визначає, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та\або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи. Статтею 380 Митного кодексу України визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України. Тимчасове ввезення громадянами -нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть бути передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Положеннями частини 8 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. як свідчать встановлені обставини справи, відповідно до оскарженої постанови та поданих суду доказів, встановлено, що ОСОБА_1 11.11.2022 року о 19 год. 20 хв. на 227 км. а/д Н-13 ( Кропивницький-Кривий Ріг- Запоріжжя) керував автомобілем Фольксваген Поло, державний номерний знак Польщі НОМЕР_1 . Також із поданих доказів вбачається, що технічний паспорт на транспортний засіб позивач відмовився надати на вимогу поліцейського. Транспортний засіб було оглянуто та тимчасово затримано, про що свідчить відповідний акт від 11.11.2022р. Також позивачу 09.12.2022р. було вручено повідомлення про розгляд 13.12.2022р. матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення. 06.12.2022р. відповідач отримав інформацію митного органу в якій вказано, що транспортний засіб Фольксваген Поло, державний номерний знак Польщі НОМЕР_1 був ввезений на територію України 15.10.2017р. в митному режимі «тимчасове ввезення» на строк до 1 року в зоні діяльності Чернігівська митниця громадянкою республіки Білорусь ОСОБА_2 13.12.2022р. відповідачем прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП. Враховуючи зазначене, є вірними висновки суду першої інстанції, що порушення є доведеним, а спірна постанова прийнята правомірно. Доводи позивача про не зазначення відповідачем у постанові норми митного законодавства, що були порушені позивачем, колегія суддів відхиляє, оскільки оскарженою постановою останнього не було притягнуто до відповідальності за порушення митних правил. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та прийняв обґрунтоване рішення. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування оскарженого рішення не вбачається. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2022 року в адміністративній справі №182/4891/22 (2-а/0182/64/2022) - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак