LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/9293/22

від 16.06.2023 · Господарська

УХВАЛА 16 червня 2023 року м. Київ cправа № 910/9293/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК Вертикаль" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Курдельчук І.Д.) від 03.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Тищенко О.В., судді - Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.) від 27.04.2023 у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК Вертикаль" про стягнення штрафу 252 636,08 грн ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2022 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Залізниця) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК Вертикаль" (надалі - Товариство) про стягнення штрафу у розмірі 252 636,08 грн.

2. Позов обґрунтований порушенням Товариством умов пункту 8.1 договору від 28.12.2020 №42957349/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023, позов задоволено повністю. Стягнуто Товариства на користь Залізниці 252 636,08 грн штрафу та 3 789,55 грн судового збору.

4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунки штрафу, дійшов висновку, що вони є правильними, тому вимоги про стягнення штрафу у розмірі 252 636,08 грн є обґрунтованими. Також суди дійшли висновку щодо відсутності підстав для зменшення розміру штрафу на 90% відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України в контексті спірних правовідносин, оскільки позивачем мотивовано важкий фінансовий стан внаслідок повномасштабного вторгнення, а відповідачем подано звітність лише за 2021 рік і не підтверджено документально скрутний майновий стан на даний час. Суди врахували, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов зобов`язань за будь-яких обставин, а виконання умов договору не ставиться у залежність від відсутності у боржника прибутку або коштів. 5. 25.05.2023 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій змінити, зменшивши розмір штрафу на 90% або до іншого встановленого судом оптимального розміру, який забезпечить баланс інтересів обох сторін спору. 6. 31.05.2023 Залізниця подала до Верховного Суду заперечення, в яких просить відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на те, предметом позову у справі є стягнення 252 636,08 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

7. Верховний Суд вивчивши касаційну скаргу та заперечення на неї, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

9. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

10. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

11. Частина сьомою статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

12. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 грн.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Предметом позову у цій справі є стягнення 252 636,08 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 481,00 грн).

15. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню, оскільки скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням статті 3 ЦК України щодо забезпечення балансу інтересів сторін (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), а також має для скаржника виняткове значення, адже від результату її розгляду залежить подальша господарська діяльність Товариства (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

16. Товариство зазначає, що на даний час у господарських судах розглядається низка судових справ за позовами як до AT "Укрзалізниця" про стягнення штрафних санкцій, так і за позовами AT "Укрзалізниця" до відповідачів про стягнення штрафних санкцій з заявленими клопотаннями про зменшення розміру штрафних санкцій, в одних справах суди зменшують Залізниці розмір штрафу з підстав введення воєнного стану в Україні, а у інших відмовляють відповідачам у задоволенні клопотань про зменшення.

17. Верховний Суд зазначає, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

18. Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

19. Наведені у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у скарзі не наведено належних обґрунтувань і наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

20. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із правовою оцінкою, наданою судами попередніх інстанції у цій справі певним обставинам при розгляді клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

21. Зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення.

22. Верховний Суд зауважує, що під час вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій нерівного ставлення до сторін немає, оскільки суди застосовують норми частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України однаково.

23. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2023 у справі № 904/934/22, від 30.03.2023 у справі № 904/392/22, від 31.03.2023 у справі 910/20525/21, від 20.04.2023 у справі № 904/1754/22, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, щодо задоволення клопотання про зменшення розміру штрафу прийняті судами за інших встановлених конкретних обставин у справах. Так Суд дійшов висновку, що відсутність у статуті залізниць норми про можливість зменшення неустойки за клопотанням боржника не може обмежувати право останнього на звернення до суду з клопотанням на підставі частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України. Суд має розглянути таке клопотання з урахуванням наведених заявником доводів та конкретних обставин справи.

24. В даному випадку Верховний Суд зменшуючи розмір штрафу щодо Залізниці врахував, те що: 1) виконання Залізницею зобов`язання було з незначною прострочкою; 2) необхідність дотримання останньою військово-транспортного обов`язку в умовах воєнного стану (виконання планів перевезення, надання рухомого складу для військових залізничних перевезень, утримання рухомого складу у справному стані, тощо), що передбачає матеріально-технічне забезпечення і не може не залежати від фінансового становища підприємства; 3) Залізниця має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на неї покладено обов`язок щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності Збройних Сил України, і ці обставини доводяться на загальних підставах.

25. Натомість у справі, яка переглядається, суди встановили, що скаржник не довів наявність обставин, які б слугували підставою для зменшення розміру штрафу. Посилання на скрутне матеріальне становище підтверджується довідкою, що було оцінено судами, наявність інших обставин скаржник не доводить. Разом з тим сам по собі воєнний стан не є безумовною підставою для задоволення клопотань про зменшення нарахувань.

26. Таким чином Товариство не навело обґрунтувань, які би дозволили дійти висновку, що при перегляді оскаржуваних судових рішень у цій справі має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як такі, що мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

27. Доводи, що справа має виняткове значення для скаржника не свідчать про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки саме власне твердження без належного обґрунтування не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

28. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства у справі № 910/9293/22 згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

29. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Верховний Суд не розглядає заявлені у касаційній скарзі клопотання. Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/9293/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК Вертикаль" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий І. Кондратова Судді Г. Вронська Н. Губенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»