Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/16382/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16382/22 пров. № А/857/6912/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, прийняте суддею Мричко Н.І. о 14 год. 19 хв. у місті Львові, повний текст складено 13.03.2023 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» про визнання протиправним і скасування висновку,- встановив: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (надалі - ЛМКП «Львівводоканал», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (надалі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-14-013730-с від 27.10.2022 (інформацію оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-14-013730-с). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 позов задоволено. Суд, здійснивши порівняння наданих 17.10.2022 посадовою особою органу державного фінансового контролю питань зі змістом оскарженого Висновку, встановив, що останній прийнятий внаслідок ненадання позивачем пояснень (інформації, документів) щодо першого запитання (яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість). Перевіряючи такий Висновок відповідача на предмет його відповідності фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, суд зазначив, що зважаючи на те, що ЛМКП «Львівводоканал» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб`єктом господарювання державного сектору економіки, то у відповідності до пункту 4-1 Постанови №710 не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Таким чином, наданий під час проведення моніторингу посадовою особою органу державного фінансового контролю запит до ЛМКП «Львівводоканал» в частині надання відповіді є очевидно безпідставним, адже позивач не вважається суб`єктом, який повинен забезпечувати такі відомості. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою повністю відмовити в позові. В апеляційній скарзі зазначає, що позовна заява щодо визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі за номером ІD: UА-2021-12-14-013730- с на адресу Управління не надходила. Проте, на адресу Управління надійшла позовна заява щодо визнання протиправним та скасування Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі за номером ІD: UА-2021-01-17-002963-с, відзив на яку й було подано до суду. Водночас, суд першої інстанції взагалі не вірно встановив обставини справи, зокрема, - неправильно встановив порушення, зафіксоване в оскаржуваному Висновку та, як наслідок застосував нормативно-правові акти, які не стосуються встановленого порушення, а ті нормативно-правові акти, які стосуються встановленого порушення - не застосував. Замовник, в порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону, на запит посадової особи Управління не надав пояснення щодо прийнятих рішень, а саме - інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, обґрунтував технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, аргументуючи це тим, що ЛМКП «Львівводоканал» не є суб`єктом господарювання державного сектору економіки. Звертає увагу на те, що п. 15 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачає право органу державного фінансового контролю порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ЛМКП «Львівводоканал» провело закупівлю UA-2021-12-14-013730-с «Послуги з підкачування холодної води в мережі централізованого водопостачання» шляхом застосування переговорної процедури з учасником ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Посадові особи відповідача з 14.10.2022 по 27.10.2022 провели моніторинг процедури закупівлі за предметом «Послуги з підкачування холодної води централізованого водопостачання, 4245450 UAH, 61530000-3, ДК021, 1, посл.» за номером ID: UA-2021-12-14-013730-с, здійсненої ЛМКП «Львівводоканал». За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідач склав висновок від 27.10.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-12-14-013730-с (далі - оскаржений висновок), в якому зафіксував порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності умов для застосування переговорної процедури, визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані замовника, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури закупівель вимогам Закону, визначення замовником під час проведення переговорів кваліфікаційних критеріїв до учасників переговорів, переліку документів, що підтверджують відповідність встановленим критеріям та відповідність переможця установленим критеріям, дотримання вимог Постанови № 710, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не встановлено. З огляду на виявлені порушення, відповідач зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі - Закон України № 922-VIII). Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначено у статті 8 Закону № 922-VIII. Частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). За змістом частини другої статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 вказаного Закону. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених вказаним Законом (частина третя статті 8 Закону № 922-VIII). Частиною четвертою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Частиною сьомої статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Згідно з частиною восьмою статті 8 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Заповнення висновку про результати моніторингу процедури закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим Наказ Міністерства фінансів України 08.08.2020 № 552 (далі - Порядок №552). У розділі ІІІ «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» Порядку №552 вказано, що у пункті 1 висновку зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Судом із матеріалів справи встановлено, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за UA-2021-12-14-013730-с відповідач склав оскаржений Висновок, у констатуючій частині якого зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII - замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Під час проведення моніторингу процедури закупівлі відповідач 17.10.2022 звернувся до позивача через електронну систему закупівель із проханням отримати пояснення та документи до таких питань:

1. Поясніть, яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість. Також надайте посилання на сторінку власного веб-сайту (за наявності), на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).

2. Поясніть, чому в повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) відсутні документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, як це передбачено пунктом 8 частини шостої статті 40 Закону, з ЛКП «Залізничнетеплоенерго» з підстав визначених пунктом 2 частини другої статті 40 Закону (відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником).

3. Поясніть, чи встановлювались ЛМКП «Львівводоканал» (замовник) вимоги (перелік документів) до учасника ЛКП «Залізничнетеплоенерго», зокрема, кваліфікаційні критерії, а також чи вимагалось під час проведення переговорів надання вказаним учасником документально підтвердженої інформації (перелік документів), що підтверджують відповідність учасника переговорів встановленим вимогам. Якщо вимоги встановлювалися, то надайте документи (протоколи переговорів, листи, запрошення на переговори тощо), що підтверджують встановлення замовником вимог до учасника переговорів та встановлення переліку документів, що підтверджують відповідність установленим вимогам, з наданням копії поданої пропозиції (усіх сторінок) учасника (в тому числі супровідного листа з відміткою замовника про отримання), якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування вищевказаної переговорної процедури закупівель. Пояснення та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня отримання цього запиту. З метою дотримання вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII позивач упродовж трьох робочих днів з дня отримання запиту надав відповіді на запитання, в яких щодо першого запитання пояснив, що ЛМКП «Львівводоканал» не є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, оскільки відповідно до положень Статуту підприємства та статті 63 Господарського кодексу України є комунальним підприємством, тобто відповідно до статті 24 Господарського кодексу України відноситься до комунального сектора економіки. ЛМКП «Львівводоканал» є одержувачем бюджетних коштів, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, та не є розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня). Замовником в електронній системі закупівель (https://prozorro.gov.ua) оприлюднений річний план закупівель, який містить, у тому числі, й очікувану вартість предмета закупівлі (унікальний номер в електронній системі закупівель - UA-P-2021- 12-09-004803-а). 11.10.2016 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про ефективне використання державних коштів» №710 (надалі - Постанова №710). Пунктом 4-1 цієї Постанови постановлено головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: - обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; - оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Судом першої інстанції вірно зазначено про те, що вимоги щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та вимоги щодо оприлюднення цих відомостей стосуються вичерпного кола суб`єктів, а саме: головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб`єктів господарювання державного сектору економіки. Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 10 Бюджетного кодексу (БК)України (далі - БК України) головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру. У частинах першій - четвертій статті 22 БК України передбачено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої вказаної статті. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що ЛМКП «Львівводоканал» як комунальне підприємство, не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня. Поряд з цим, у пункті 38 частини першої статті 2 БК України визначено, що одержувач бюджетних коштів - це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Як вказав позивач та не заперечив відповідач, ЛМКП «Львівводоканал» є одержувачем бюджетних коштів, яке включене в Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Відтак, позивач не відноситься до головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня). З приводу суб`єктів господарювання державного сектору економіки, то це питання врегульоване положеннями Господарського кодексу України (далі - ГК України). Так, відповідно до частини другої статті 22 цього Кодексу суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Водночас згідно з частиною третьою статті 24 ГК України суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. У частині першій статті 63 ГК України встановлено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: - приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); - підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); - комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; - державне підприємство, що діє на основі державної власності; - підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); - спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва. Судом встановлено, що згідно зі статутом ЛМКП «Львівводоканал», затвердженим наказом директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 07.03.2022 №39 (далі - Статут), ЛМКП створене Управлінням комунального господарства Львівського міськвиконкому наказом від 31.08.1992 №78 та підпорядковане Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі - Власник), яке є представником Власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери якого управління входить ЛМКП «Львівводоканал» (далі - Уповноважений). Відповідно до пункту 8.2 Статуту для здійснення фінансово-господарської діяльності Власник наділяє підприємство статутним фондом у розмірі 2472853434,83 грн, який формується оборотними і необоротними активами. Таким чином, ЛМКП у розрізі норм ГК України відноситься до суб`єктів господарювання комунального сектора економіки, що підтверджує обґрунтованість доводів позивача. Відтак, враховуючи те, що ЛМКП «Львівводоканал» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб`єктом господарювання державного сектору економіки, то вірним є висновок суду першої інстанції про те, що у відповідності до пункту 4-1 Постанови №710 не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Про подібне було надано відповідь на звернення відповідача. Таким чином Висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 27.10.2022 № UA-2021-12-14-013730-с є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - до задоволення. Колегія суддів враховує, що практика Європейського Суду з прав людини вказує, що Закон (що розуміється як усі вимоги будь-якого акту, виданого публічним органом, які є обов`язковими для виконання конкретним суб`єктом) має бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю для того, щоб вона могла, якщо це необхідно, за допомогою кваліфікованих радників передбачити в розумних межах, виходячи з обставин справи, ті наслідки, які може спричинити означена дія. Щоб положення національного закону відповідали цим вимогам, він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується (наприклад, рішення «Маестрі проти Італії» (Maestri vs Italy) N39748/98, ECHR 2004-1. Позивач не може притягувати до дисциплінарної чи іншої відповідальності особу/осіб, в діях яких не вбачаються порушення процедури закупівлі, оскільки, відповідачу надано вчасні та обґрунтовані пояснення з усіма можливими доказами та законно проведено переговорну процедуру. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі №380/16382/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 20.06.2023.