Постанова 4857 № 380/3681/20
від 20.06.2023 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3681/20 пров. № А/857/8494/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., з участю секретаря судового засідання Хабазня Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 380/3681/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції -Мричко Н.І., час ухвалення рішення - 05.04.2023 року, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення - 10.04.2023 року, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.08.2011; визнати протиправним і скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 №21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, із врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Західукргеологія» за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, починаючи 21.08.2011: з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, за період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956; з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців; з врахуванням пільгового страхового стажу за період роботи із шкідливими і важкими умовами праці на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956; з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Західукргеологія» за період з липня 1980 року по жовтець 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 № 160; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ з 21.08.2011 та провести виплату донарахованої пенсії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.08.2011. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, періоду військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, періоду роботи на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Західукргеологія» з 17.07.1980 по 25.10.1985, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, період військової строкової служби з 15.11.1975 по 01.12.1977, період роботи на посадах помічника бурильника та бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, бурового майстра в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Західукргеологія» з 16.07.1980 по 25.10.1985 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ з 21.08.2011, за результатами чого провести виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі №380/3681/20 - без змін. 24.03.2023 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн за подання апеляційної скарги та у розмірі 992,40 грн за додаткову позовну вимогу. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3262 (три тисячі двісті шістдесят дві) грн 40 коп. Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2270,00 грн за подання апеляційної скарги, оскільки розгляд справи у суді апеляційної інстанції по суті не відбувався. Крім того, заява про збільшення позовних вимог містила вимогу взаємопов`язану із раніше заявленими позовними вимогами, а тому підстави для стягнення судового збору в сумі 992,40 грн за однотипні позовні вимоги відсутні. Просить скасувати додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити. Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення в справі, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 380/3681/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 01.12.2021, якою скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 380/3681/20 та направив справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду. При цьому, у такій постанові не вирішено питання щодо повернення сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної скарги. Зважаючи на викладені обставини, враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 2270,00грн, сплачений згідно з квитанцією від 21.10.2021 №0.0.2312252094.1. Окрім цього, позов в частині іншої позовної вимоги (визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21.08.2011), за яку сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, рішенням від 12.09.2022 суд задовольнив. Таким чином, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн, сплачений згідно з квитанцією від 23.02.2022 №0.0.2472770720.1. Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного. Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 4 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, згідно з квитанцією від 27.05.2020 №0.0.1719248409.1. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року вказаний позов було залишено без розгляду на підставі частин 3 та 4 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . За подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 380/3681/20 позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується квитанцією від 21.10.2021 №0.0.2312252094.1 Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 380/3681/20 та направлено справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду. Апеляційний суд звертає увагу на те, що за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 380/3681/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 01.12.2021, якою скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 380/3681/20 та направив справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду не проводив розподілу сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної скарги. За подання 10.03.2022 до суду заяви про збільшення позовних вимог (визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21.08.2011; визнати протиправним і скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 29.05.2012 №21/03-38 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 ) позивач сплатив судовий збір у розмірі 1984,80 грн, що підтверджується квитанцією від 23.02.2022 №0.0.2472770720.1. Позов в частині позовної вимоги (визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21.08.2011), за яку сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, рішенням Львівського окружного адміністративного від 12.09.2022 задоволено. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та збільшення позовних вимог у справі № 380/3681/20, які були задоволені судом. Таким чином, на переконання апеляційного суду, на користь позивача слід стягнути з ГУ ПФУ, як суб`єкта владних повноважень, за рахунок його бюджетних асигнувань 2270,00+992,40 = 3262,40 грн сплаченого судового збору. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись ст. 308, 310, 311, 313, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 380/3681/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 20.06.2023 року