Ухвала КЦС ВС № 185/9256/22

У Х В А Л А 19 червня 2023 року м. Київ справа № 185/9256/22 провадження № 61-8404ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») про відшкодування моральної шкоди у розмірі 245 000,00 грн. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року позов задоволено частково. Стягнено з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000,00 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволено частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнено з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання, 100 000,00 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. У червні 2023 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2023 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн. Предметом спору у справі є про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, у розмірі 245 000,00 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн*100=268 400,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує. У касаційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» посилається на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значимістю для держави й суспільства правового питання, що постало перед практикою його застосування. Заявник не зазначив, в чому полягає значущість для держави і суспільства правового питання, яке на його думку, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи заявника зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку. Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником рішення судів ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, внаслідок професійного захворювання, відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник О. В. Ступак В. В. Яремко