LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд145/472/23

від 19.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 145/472/23 Провадження № 33/801/445/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Копилова Л. В. Доповідач: Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т. О., за участі за-хисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Деркача В. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Тиврівського районного суду Вінницької облас-ті від 06 квітня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідаль-ності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грома-дянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 18 березня 2023 року серії ААД № 182963, складеного о 09.50 годині у м. Вінниці по вул. Пирогова, 109-А, вранці 18 березня 2023 року о 07.45 годині на автодорозі Т-0230 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Trans-porter», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку приладом «Драгер», результат визначився у 0,24‰. Під час прохо-дження огляду ОСОБА_1 у медичному закладі результат склав 0,25‰ та 0,28‰, що підтверджується медичним висновком № 0362. Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Постановою судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на нього накладене адмі-ністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України 536,80 гривень судового збору. Не погоджуючись із постановою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржує її в апеляційному порядку, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у його діях складу адмі-ністративного правопорушення. Обґрунтовуючи доводи власної скарги, ОСОБА_2 зазначає, що 18 березня 2023 року алкогольні напої не вживав, однак, працівники поліції вимагали проходження огляду на стан сп`яніння і з його згоди був використаний прилад «Драгер», який видався йому підозрілим через виявлений результат у 0,24‰. При цьому скаржник зазначає, що сертифікат до газоаналізатора був відсутній, хоча він просив його пред`явити. Не погодив-шись із результатами огляду на місці зупинки автомобіля, який лише на 0,03‰ перевищував допустиму норму, зокрема, через відсутність сертифікату прила-ду, ОСОБА_1 вимагав проведення огляду у медичному закладі. У лікарні йому стало недобре, він повідомив медичного працівника про свою серцеву хворобу та хворобу печінки, а також, що вранці вживав ліки, на що вона пора-дила вжити ці ліки знову. Після цього він зателефонував знайомому, який у ко-роткий проміжок часу привіз ліки, які ОСОБА_1 вжив у присутності полі-цейських та знову пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Із ре-зультатом огляду у 0,25‰ ОСОБА_1 не погодився, внаслідок чого лікар запитав чи вживав він щось перед оглядом, на що ОСОБА_1 відповів про вживання ліків, які зі слів лікаря мають незначний вміст спирту, тому таким є результат огляду. Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , цитуючи ви-моги закону щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння, зазначає, що працівник поліції у разі незгоди із результатами приладу «Драгер» та прото-колом, а також у зв`язку з обставинами його хвороби, необхідністю вживання ліків та вимогою пройти огляд у медичному закладі, зобов`язаний був достави-ти його до медичного закладу, однак, цього не вчинив, позбавивши скаржника права на справедливе рішення. Також поліцейськими не були роз`яснені його права, передбачені статтею 268 КУпАП, що є суттєвим порушенням прав осо-би, яка притягується до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на помилкові висновки суду першої інстанції щодо на-лежного повідомлення його про дату та час судового розгляду, оскільки жод-них сповіщень не отримував. Заслухавши пояснення по апеляційній скарзі захисника Робакідзе З. К. як особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Деркача В. Г., дослідивши матеріали цієї адміністративної справи, ретельно проаналізу-вавши наявні у ній докази у їх сукупності, переглянувши відеозапис події, що мала місце 18 березня 2023 року за участі ОСОБА_1 , суд апеляційної інс-танції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений до-водами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено не-правильне застосування норм матеріального права або порушення норм проце-суального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджу-валися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Статтею 245 КУпАП визначені завдання провадження у справах про адмі-ністративні правопорушення. Це своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясу-вання обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до норм статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністра-тивне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та ін-ші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення-ми особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішен-ня справи. Із матеріалів цієї справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопо-рушення від 18 березня 2023 року серії ААД № 182963, складеного о 09.50 годині у м. Вінниці по вул. Пирогова, 109-А, убачається, що 18 березня 2023 ро-ку о 07.45 годині по автодорозі Т-0230 водій ОСОБА_1 керував автомо-білем «Volkswagen Transporter», держвний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на приладі «Драгер», результат виявився у 0,24‰. Під час проходження огляду у медичному закладі результат склав 0,25‰ та 0,28‰, що підтверджує медичний висновок № 0362. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху. До про-токолу про адміністративне правопорушення доданий чек «Драгера 6810» № 3446 від 18 березня 2023, за наслідком проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу результат тесту визначений у 0,24‰, тобто позитивний. Крім того огляд ОСОБА_1 проводився у Комунальному некомерцій-ному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», за результатами якого складений висновок від 18 березня 2023 року № 0362, згідно із яким установлено перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ( алкотест 6820 - 0,25‰, алкотест 6820 - 0,28‰ ). Також у матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудної камери полі-цейського, яким зафіксована хронологія події 18 березня 2023 року за участі во-дія ОСОБА_1 від моменту зупинки транспортного засобу і до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та вручення його водієві. Так із відеозапису слідує, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. За результатами проведеного огляду із застосуванням приладу «Драгер» встановлений показник у 0,24‰, тобто, більше допустимої норми. У зв`язку із запереченням ОСОБА_1 результатів огляду йому було запропо-новано пройти огляд у медичному закладі, куди він й був доставлений праців-никами поліції. Під час огляду у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» ОСОБА_1 про погане самопочуття взагалі не вказував, спершу продув газоаналізатор, який визначив результат у 0,25‰, а після запитання лікаря, що вживав напере-додні та скільки ОСОБА_1 відповів, що вживав горілку, грам 200-300. Зрештою ОСОБА_1 запитав чи може це бути пов`язане із печінкою, на що лікар надав відповідь про вплив алкоголю та повідомив про значний запах ал-коголю від ОСОБА_1 . Після повторного продуття газоаналізатора його по-казник уже визначив 0,28‰ і лікар повідомив, що висновок буде складений про встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння. Жодних заува-жень чи заперечень ОСОБА_1 не висловлював та не заявляв. Зрештою поліцейським був оформлений протокол про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_3 особисто зазначив, що пояснення з приводу цієї події надасть у суді та отримав копію протоколу. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопо-рушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд першої інс-танції виходив із того, що його вина у вчиненні адміністративного правопору-шення цілком доведена матеріалами справи, а саме наявними у ній вищезазна-ченими доказами. За викладених фактичних та об`єктивних обставин з виснов-ком судді суду першої інстанції належить погодитися; у діях ОСОБА_1 дійсно наявний склад правопорушення, його правильно та обґрунтовано визна-но винним за частиною першою статті 130 КУпАП. Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП особа несе відповідаль-ність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції водія, а також за передачу керування транспортним засо-бом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарсь-ких препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкоголь-ного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських пре-паратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пунктів другого, четвертого, шостого розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, нар-котичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препа-ратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністер-ства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння під-лягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваже-ного підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони пе-ребувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алко-гольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координа-ції рухів; порушення мови; вира жене тремтіння пальців рук; різка зміна забарв-лення шкірного покриву обличчя; пове дінка, що не відповідає обстановці. Від-повідно до пункту восьмого розділу І цієї Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( далі - ДТП ), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огля-ду, який проводиться згідно з вимогами згаданої Інструкції поліцейським з ви-користанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю у крові ( пункт сьомий Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ). Як слідує із матеріалів цієї адміністративної справи медичний огляд ОСОБА_2 проводився за його згоди на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер». Результат огляду встановлений у 0,24‰, тобто із перевищенням допустимого цифрового показника. Відповідно до пункту сьомого Інструкції у разі незгоди з результатами ог-ляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому за-кладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зважаючи, що ОСОБА_1 не погодився із результатам огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місце зупинки керованого ним автомо-біля, він був доставлений до медичного закладу КНП «ЦТЗ «Соціотерапія ВОР». Згідно із медичним висновком від 18 березня 2023 року № 0362 встанов-лено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ( алкотест 6820 - 0,25‰, алкотест 6820 - 0,28‰ ). Окрім того відповідно до норм статті 266 КУпАП під час проведення огляду застосовувалися технічні засоби відеоза-пису, що також свідчить про належне фіксування події та огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. За таких обставин об`єктивно неможливо належним чином спростувати зафіксований в установленому порядку факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та належним чином зафіксованих результатів проведення огляду на стан сп`яніння, що вказує на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Зреш-тою самим ОСОБА_1 не заперечується факт вживання алкогольних напоїв увечері напередодні огляду на стан сп`яніння, що убачається із проглянутого відеозапису події. Зважаючи на встановлені судом обставини, досліджені у ході судового розгляду докази, зокрема, переглянувши відеозапис з нагрудної камери полі-цейського, апеляційний суд дійшов висновку, що аргументи та доводи апеля-ційної скарги абсолютно не відповідають дійсності щодо обставин події, яка мала місце 18 березня 2023 року за участі ОСОБА_1 , вони не можуть бути узяті судом до уваги, оскільки повністю спростовані наявними у матеріалах справи належними та допустимим доказами. Аргументи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не були роз`ясне-ні його права на увагу не заслуговують, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 18 березня 2023 року серії ААД № 182963, підписаний особисто особою, яка його склала, та безпосередньо самим ОСОБА_1 , яко-му згідно із змістом цього протоколу були роз`яснені права, передбачені стат-тею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, і який протокол підписав без будь-якого зазначення про незгоду із указаним у протоколі про адміністративне правопорушення результатом огляду. ОСОБА_1 не заявляв будь-яких інших зауважень щодо змісту протоколу, будь-яких клопотань. Неспроможними є також доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, оскільки як слідує із матеріалів справи, він як особа, яка притягується до адміністра-тивної відповідальності був завчасно повідомлений про судовий розгляд шля-хом надсилання йому SMS-повідомлення за номером телефону, що особисто ним вказувався під час оформлення протоколу про адміністративне правопору-шення. Відтак належить стверджувати про відсутність порушень вимог КУпАП судом першої інстанції під час розгляду цієї адміністративної справи. Жодних будь-яких інших доводів як підстав для скасування постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначив. Відтак наведені в апеляційній скарзі аргументи не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи про-цесуального права, вони свідчать про намагання особи захистити свої інтереси у зв`язку із притягненням його до адміністративної відповідальності. Мотиви скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністра-тивного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи. З урахуванням наведеного, вимогу апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постанови суду першої інстан-ції апеляційний суд визнає необґрунтованою та не знаходить підстав для її задоволення. З огляду на викладене апеляційний суд не знаходить законних, ґрунтовних та об`єктивних підстав для скасування правильної, належно умотивованої та справедливої постанови судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Керуючись нормами статті 294 КУпАП, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволен-ня. Постанову судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за частиною статті 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. О. Денишенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»