Постанова 4852 № 160/2368/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/2368/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року (суддя Савченко А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: - визнати противоправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 11.01.2023 № 49 про звільнення його з займаної посади начальника артилерії - заступника командира військової частини НОМЕР_1 та призначення на нижчу посаду з шпк «підполковник» на шпк «майор» начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_2 , ВОС-0305003. - поновити йому щомісячне повне грошове забезпечення з січня 2023 року у визначеному законодавством розмірі, за посадою начальника артилерії - заступника командира бригади військової частини НОМЕР_3 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якому позивач просить: - визнати противоправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 11 січня 2023 № 49 про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади начальника артилерії - заступника командира військової частини НОМЕР_1 та призначення на нижчу посаду з шпк «підполковник» на шпк «майор» начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_2 , ВОС-0305003; - визнати противоправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 14.02.2023 № 4; - поновити щомісячне повне грошове забезпечення з січня 2023 року у визначеному законодавством розмірі, за посадою начальника артилерії - заступника командира бригади військової частини НОМЕР_3 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі №160/2368/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити пені дії відмовлено. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені заяви дійшов висновку, що позивач намагається передати на розгляд суду новий позов в рамках існуючого (замість існуючого), що не допускається за правилами КАС України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 14.02.2023 № 4 прийнято вже після відкриття провадження у справі і він є похідним від первино оскаржуваного наказу Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 11.01.2023 №

49. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволені його заяви, оскільки позовні вимоги доповнені новими вимогами, які мають похідний характер. Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Частиною 1 статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, наведеною нормою передбачено, що позивач має право або змінити предмет позову, або підстави шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, позивач може збільшити позовні вимоги шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Зміна предмету позову повинна стосуватись тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за нормами КАС України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення судового розгляду, а зміна предмету або підстави позову могла відбутися лише до початку розгляду по суті. Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку. Звернувшись до суду з первісним позовом просив визнати противоправним та скасувати наказ Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 11.01.2023. № 49 про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади начальника артилерії - заступника командира військової частини НОМЕР_1 та призначення на нижчу посаду шпк «підполковник» на шпк «майор» начальником штабу - першим заступником командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_2 , ВОС-0305003 У заяві про зміну предмету позовну позивач посилався на прийняття похідного від первісно оскаржуваного наказу, а саме наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 14.02.2023 № 4 та просив його скасувати. При цьому, позивачем подано нову позовну заяву, яка повністю відповідає вимогами ст. 167 КАС України. З аналізу наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 14.02.2023 № 4, слідує, що його прийнято на підставі наказу Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 11.01.2023 № 49, відтак, спірні вимоги є похідними одна від одної. Відтак, посилання суду першої інстанції на те, що подана позивачем заява з доданими новими збільшеними позовними вимогами є передачею на розгляд суду нового позову в рамках існуючого є неприйнятним та таким, що не відповідає змісту позовних вимог. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції передчасно зробив висновок про відмову у задоволені заяви позивача, за для повного захисту прав позивача та неприпустимості формального підходу до розгляду його вимог, що, в свою чергу, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 320, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко